Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Економічна наука та економічна політика

Природні закони – вічні, економічні (як і всі суспільні) – конкретно-історичні, є радше тенденціями !!!

Для різних моделей один і той же економічний параметр може виступати у якості як екзо- так і ендогенної змінної !!!

♫ Результати застосування методів:

 

v принципи і теорії – змістовні твердження, виведені з фактів чи моделей;

v закон – твердження з високим рівнем точності та універсальності застосування;

v економічні закони – відображення сталих причинно-наслідкових зв’язків між економічними явищами. Види економічних законів:

· емпіричні – очевидні, виведені з фактів, допомагають відкривати й перевіряти теоретичні закони;

· теоретичні – виражають сталі причинно-наслідкові зв’язки між абстрактними узагальненнями.

 

 

Пастки (помилки)на шляху економічного дослідження:

 

v помилка композиції (помилка частини і цілого) – те, що справедливе для частини явища, не завжди властиве явищу в цілому;

v аналіз економічних залежностей як однофакторних – насправді кожне явище залежить від великої кількості факторів. Тому до уваги слід брати хоча б частину з них (правило «за інших однакових умов»);

v помилка причини і наслідку (post hoc) – явище, яке передує іншому явищу не обов’язково є його причиною;

v нечітка термінологія – один і той же термін по-різному інтерпретують різні галузі економічної науки або ж терміни є публіцистичними запозиченнями, які не несуть змістового економічного навантаження;

v упереджені уявлення – кожен дослідник приступає до вивчення явища через призму своїх уявлень про доцільний напрям його розвитку.

 

Економічне сприйняття:

v визнання обмеженості благ та необхідності здійснення вибору;

v раціональна поведінка – прагнення досягти максимального ефекту за даного рівня забезпеченості ресурсами або досягнення мети із мінімальними витратами ресурсів;

v порівняння граничних вигод і витрат – порівняння вигод і витрат від кожної додаткової витраченоїодиниці ресурсу.

 

 

Функції економічної науки:

v світоглядна – забезпечує цілісну картину розвитку, формує економічну культуру;

v теоретико-пізнавальна – забезпечує науковість висновків та узагальнень, вказує на причини явищ та процесів;

v методологічна – інструментальне забезпечення прикладних економічних наук;

v практична – забезпечити основу для економічної політики.

 

Позитивна економіка – формулює наукові уявлення про економічну поведінку, вивчає факти, намагається описати, пояснити і передбачити рух економічного життя.

 

Нормативна економіка – обґрунтовує економічну поведінку і економічну політику

 

Традиційні цілі економічної політики:

 

v економічне зростання – збільшення випуску, розширення асортименту та підвищення якості продукції;

v повна зайнятість – використання у виробництві усіх придатних економічних ресурсів;

v економічна ефективність - досягти максимального ефекту за даного рівня забезпеченості ресурсами або досягнення мети із мінімальними витратами ресурсів;

v стабільний рівень цін – не повинно бути як різкого зростання рівня цін (інфляції), так і різкого зниження (дефляції);

v економічна свобода – свобода споживчого вибору, свобода підприємництва та свобода власника ресурсів і грошей;

v справедливий розподіл доходів – немає бути надмірного розриву між багатими та бідними;

v економічна забезпеченість – ті, хто не може подбати про себе сам повинні отримувати адекватну допомогу від суспільства;

v торговельний баланс – потрібно підтримувати доцільне співвідношення між експортом (продажем товарів і послуг за кордон) та імпортом (купівлею товарів і послуг за кордоном).

 

Основні труднощі у досягненні цілей економічної політики:

 

· окремі цілі не мають єдиного тлумачення;

· не всі цілі піддаються кількісному вимірюванню;

· окремі цілі суперечать одна одній;

· деякі цілі можуть реалізовуватись одночасно.

 

4. Основні етапи, напрями та школи економічної науки:

 

v Зародження економічної науки в період античності:

 

· Ксенофонт – впровадження в обіг поняття “економіка”;

· Платон – модель ідеальної держави, де все суспільство поділене на три класи: мудреці, військові та решта (ремісники, селяни, комерсанти тощо), причому право приватної власності дозволене лише останньому класу;

· Аристотель – запровадження поняття “середній клас”, розмежування економіки (виробництво та справедливий обмін) та хремастики (торгівля заради наживи).

 

v Економічна думка Середньовіччя:

 

· Тома Аквінський – дослідження грошового обігу, в тому числі теорії справедливого процента та виділення функцій грошей.

 

v Меркантилізм:

· ранній – багатство – у активному грошовому балансі;

· пізній – багатство – в активному торговельному балансі.

 

Заслуги меркантилізму:

· запровадження поняття «політична економія» (А.Монкретьєн);

· закладено теоретичні засади економічної політики протекціонізму – політики захисту національного виробника від зовнішньої конкуренції.

 

v Школа трудової теорії вартості (В.Петті, П.Буагільбер) – в основі товару – праця, а тому багатство – не в грошах, а у життєвих і виробничих благах.

· В.Петті – засновник сучасної економічної статистики (“Політична арифметика”); розробник першого балансу робочої сили; автор методики оцінювання національного багатства.

v Фізіократи (Ф.Кене, А.Тюрго) – багатство не в грошах, а у продуктах землі.

· Ф.Кене у праці “Економічна таблиця” (1758р.) запропонував першу версію процесу відтворення на підставі взаємодії класів землевласників, продуктивного (землероби) та непродуктивного класів;

· А.Тюрго – поділ непродуктивного класу на підприємців та найманих працівників, визнання продуктивною праці у промисловості.

v Класична школа (А.Сміт, Д.Рікардо, Ж.-Б.Сей, Дж.С.Мілль):

· А.Сміт “Дослідження про природу і причини багатства народів” (1776р.). Основні ідеї:

o джерело багатства у поділі праці, незалежно від сфери її застосування, та нагромадженні капіталу;

o поділ економіки на позитивну та нормативну;

o теорія “невидимої руки” - коли людина діє із власної вигоди, то це природно приводить її до того, що вона віддає перевагу тому заняттю, яке найвигідніше для суспільства;

o модель “людини економічної” – людина у господарському житті керується лише прагненням наживи, збагачення;

o обґрунтування принципу невтручання держави в господарське життя;

o теорія абсолютних переваг – країна експортує той товар, продуктивність у виробництві якого порівняно з рештою країн – вища.

· Д.Рікардо. Основні ідеї:

o теорія порівняльних переваг – країни можуть торгувати між собою, навіть коли одна із них володіє вищою продуктивністю у виробництві усіх товарів;

o розвиток теорії оподаткування та державного боргу.

v Критична школа ( К.Маркс “Капітал” (І том – 1867р.), А. Сен-Сімон, Ж. Сісмонді):

· посилений акцент на соціальних катаклізмах та економічних потрясіннях, характерних ринковій економіці;

· концепція капіталістичної експлуатації, зубожіння мас та утвердження соціалістичного ладу;

· вивчення діяльності профспілок та малого і середнього бізнесу;

· творення засад “соціальної інженерії”.

v Нова історична школа (Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер, В.Зомбарт, Ф.Ліст):

· відродження ідей протекціонізму;

· заперечення наявності універсальних економічних законів;

· ідея про унікальність господарства кожної країни та необхідність заміни вивчення економічної теорії вивченням економічної історії.

 

v Неокласичний напрям:

 

· австрійська школа граничної корисності (К.Менгер, Ф.Візер, О.Бьом-Баверк) – в основі вартості товару – не праця, а суб’єктивна корисність (значущість товару для конкретного індивіда);

· кембриджська школа (А.Маршалл “Принципи економічної науки” (1890р.)) – виокремлення в окрему галузь знань мікроекономічного аналізу;

· американська школа (Дж.Б.Кларк) – поділ економіки на статику (стан рівноваги) та динаміку (відхилення від рівноваги); поширення граничного аналізу на виробництво.

 

v Кейнсіанство (Дж.М.Кейнс “Загальна теорія зайнятості, процента та грошей” (1936р.)):

 

· обґрунтування недоліків ринкової економіки;

· виокремлення макроекономічного рівня аналізу;

· обґрунтування доцільності державного регулювання економіки шляхом зміни обсягу державних видатків.

 

v Інституційно-соціальний напрям (Т.Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчел, Дж.Гелбрейт, Д.Белл, Р.Арон, В.Ростоу) – аналіз впливу на економіку соціальних інститутів та науково-технічного прогресу (право, сім’я, звичаї, мораль і т.д.).

v Неокейнсіанство (Р.Гаррод, Е.Домар, Е.Гансен) – розвиток ідей Кейнса про нестабільність ринкової економіки; розвиток теорії економічного зростання;

 

v Посткейнсіанство (Дж.Робінсон, Н.Калдор, Г.Мінскі) – розвиток теорії недосконалих форм конкуренції, теорії ділових циклів та фінансових криз.

 

v Неоконсерватизм:

 

· монетаризм (М.Фрідман) – для забезпечення стабільного економічного розвитку достатньо підтримувати в оптимальних межах обсяги грошової маси; інші форми втручання держави в економіку – шкідливі;

· економіка пропозиції – в основі економічної політики повинне бути податкове стимулювання виробника;

· теорія раціональних сподівань – економічні суб’єкти є абсолютно раціональними і спроможні безпомилково прогнозувати наслідки економічної політики, а тому вона, як правило, є недієвою.

 

v Неокласичний (чи кейнсіансько-неокласичний синтез, так званий «мейнстрім» або основний потік економічної науки) (П.Семюелсон) – визнання ситуативної ефективності державного втручання в економіку.

 

v Неоліберальна (неоавстрійська) школа (Л. фон Мізес, Ф. фон Гайєк, М. Ротбард, І.Кірцнер) – відродження ідеї невтручання держави в економіку; теорема про неможливість соціалізму.

 

v Неоінституціоналізм та нова інституційна економіка (Р.Коуз, Д.Норт, О.Вільямсон, Е.Остром) – теорія прав власності, теорія трансакційних витрат (на пошук інформації, укладання та виконання контрактів); теорія фірми.

 

Компоненти філософії економіки:

· тип і форма власності;

· спосіб збалансування економіки;

· спосіб розподілу виготовлених благ.

 

v Класична філософія економіки:

 

· ефективною є тільки приватна власність;

· ринок є головною умовою розвитку економіки, а державне втручання – небажане;

· ринок породжує достатні стимули до праці, тим самим забезпечує справедливий розподіл доходів.

 

v Кейнсіанська філософія економіки:

· приватна власність є ефективно, але й державна – теж;

· в ринковій економіці немає автоматичних регуляторів, які б забезпечували безперервний ефективний економічний розвиток;

· державне втручання не тільки бажане, а й неминуче.

 

v Марксизм як філософія економіки:

 

· ринкова економіка – неефективна;

· приватна власність – результат експлуатації праці;

· циклічність ринкової економіки врешті її зруйнує;

· основа справедливого ладу – суспільна (державна) власність та централізоване планування.

 

 


Читайте також:

  1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  2. Аграрна політика
  3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  4. Адміністративне право як наука.
  5. Аксіологія як наука про цінності. Філософські концепції цінностей.
  6. Активна і пасивна державна політика.
  7. Активна політика зайнятості
  8. Аналітична хімія, як фундаментальна наука.
  9. Антиінфляційна державна політика
  10. Антиінфляційна політика держави
  11. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
  12. Антимонопольна політика держави.




Переглядів: 939

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи економічної науки | ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.