• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Управління проектом.

План

1. Поняття інноваційного проекту та його зміст;

2. Оформлення інноваційних проектів;

1. Поняття інноваційного проекту та його зміст.

Дослідницький проект - розроблений план досліджень і розробок, спрямованих на вирішення актуальних теоретичних і практичних завдань, що мають соціально-культурне, народно-господарське, політичне значення. У дослідницьких проектах викладаються науково обгрунтовані технічні, економічні чи технологічні рішення. Розрізняють ініціативні наукові проекти, проекти розвитку матеріально-технічної бази наукових досліджень; проекти створення інформаційних систем (ІС) і баз даних (БД); видавничі проекти; проекти проведення експедиційних робіт та ін Розглянемо їх докладніше.

Ініціативні проекти - найчастіше здійснюються невеликими (до 10 осіб) науковими колективами або окремими вченими і не мають конкретних замовників. Термін виконання ініціативного проекту, як правило, 1, 2 або 3 роки. Зміст ініціативного проекту складають:

· фундаментальна наукова проблема, на вирішення якої спрямовано проект;

· конкретна фундаментальна завдання в рамках проблеми, на вирішення якої спрямовано проект;

· пропоновані методи і підходи (з оцінкою ступеня новизни), загальний план робіт на весь термін виконання роботи;

· очікувані наукові результати (розгорнутий опис з оцінкою ступеня оригінальності);

· сучасний стан досліджень у даній галузі науки, порівняння очікуваних результатів зі світовим рівнем;

· наявний у колективу науковий доробок щодо пропонованого проекту, отримані раніше результати (з оцінкою ступеня оригінальності); розроблені методи (з оцінкою ступеня новизни);

· список основних публікацій, ближче за все відносяться до пропонованого проекту;

· перелік і характеристика наявного обладнання.

Проект розвитку матеріально-технічної бази наукових ІС проходження включає:

· фундаментальні проблеми, для вирішення яких буде використано дороге устаткування;

· вказівку сфери застосування обладнання (підрозділ, організація і т.п.);

· загальний план робіт з придбання та вводу в експлуатацію обладнання;

· наявний доробок по запропонованому проекту;

· перелік обладнання та матеріалів та обгрунтування необхідності придбання нового обладнання;

· контракт на придбання (або виготовлення дорогого устаткування).

У проекті створення інформаційних систем і баз даних відображаються:

· область знання, в якій повинна застосовуватися створювана ІВ або БД;

· фундаментальні наукові проблеми, для вирішення яких необхідне створення ІС і БД, а також коло користувачів і передбачуване їх число;

· конкретна фундаментальне завдання, на вирішення якої спрямовано проект;

· пропоновані методи та підходи;

· загальний план робіт на весь термін виконання проекту;

· очікувані результати;

· сучасний стан наявних ІС в даній галузі науки, порівняння зі світовим рівнем, наявність вітчизняних або закордонних аналогів;

· наявний науковий доробок щодо пропонованого проекту (досвід реалізації аналогічних проектів, опис створених раніше ІС, основні публікації);

· наявність ліцензійних програмних засобів у розробників ІС;

· перелік програмних і апаратних засобів, необхідних придбати додатково для успішного виконання проекту;

· способи надання ІС наукової громадськості (відчужувані; вимагають наявності ліцензійних програмних коштів у користувача; телекомунікаційний доступ, ін);

· стандартні характеристики створюваної ІС (до потрібного обсяг оперативної пам'яті, кбайт); необхідний обсяг памяті НЖМД (мбайт) для програми і окремо для БД;

· передбачувані апаратні та операційні платформи, програмні засоби, необхідні для функціонування ІС);

· функціональні характеристики (тип ІС, кількість вихідних форм, джерело даних в ІС, число полів, кількість записів або об'єктів, способи представлення документа, організація і режим пошуку);

· додаткові можливості (мережу передачі даних, канали зв'язку, можливості подальшого розвитку ІС, способи надання інформації з ІВ).

У видавничому проекті показуються:

· фундаментальна наукова проблема, на аналіз та узагальнення результатів якої спрямовано проект;

· конкретна фундаментальна задача в рамках даної проблеми;

· план-проспект (структура і зміст) видання, обсяг видання в авторських аркушах (один авторський аркуш дорівнює 40 000 знаків) і передбачуваний тираж;

· сучасний стан публікацій у даній галузі науки;

· ступінь оригінальності пропонованого видання (за змістом, структурою, рівнем аналізу і узагальнення, методикою викладу);

· наявний у автора (авторського колективу) науковий доробок;

· отримані раніше результати і розроблені методи;

· список публікацій автора (авторського колективу), ближче насамперед відносяться до даного проекту.

Проект проведення експедиційних робіт розкриває:

· фундаментальну наукову проблему, на вирішення якої він спрямований;

· формулювання конкретно розв'язуваної задачі;

· загальний план робіт;

· наявний доробок по запропонованому проекту (отримані раніше результати, що обгрунтовують необхідність проведення експедиційних робіт);

· перелік наявного і необхідного устаткування.

Проекти створення центрів колективного користування (ЦКП) відображають:

· область знань, під час вирішення фундаментальних проблем якої передбачається використовувати комплекс обладнання;

· перелік наявного обладнання, технічний стан, основні характеристики;

· наявний досвід з науково-методичного використанню комплексу обладнання для фундаментальних досліджень;

· основні напрямки науково-методичного розвитку комплексу, а також перелік необхідного обладнання та матеріалів, що забезпечують стійку роботу комплексу.

Розглянуті проекти характерні для проведення наукових досліджень з математики; інформатики; механіки, фізики, астрономії, хімії, біології та медицині; науки про землю; гуманітарних і суспільних наук.

Для дослідницького проекту характерно наступне:

· не повторюється (новизна);

· має заздалегідь сформульовану мету;

· має певний початок і кінець;

· обмежений у часі і коштах;

· складний;

· вимагає залучення фахівців різних профілів;

· має високий пріоритет.

Проект повинен бути націлений на досягнення протягом встановленого часу і при використанні обмежених ресурсів конкретно поставленої мети, яка настільки нова, що вимагає спеціальних підходів до її реалізації:

· створення проектної групи або освіти творчого колективу;

· управління (як забезпечити виконання проекту з урахуванням

· вимог до якості, витрат і термінів).

Дослідницькі проекти мають високий ступінь невизначеності відносного економічного ефекту і характеризуються високим ризиком, тому фінансові інститути та інші структури, орієнтовані на одержання прибутку, не зацікавлені в їх інвестуванні. Такі проекти можуть фінансуватися з державного бюджету та на безповоротній основі шляхом отримання грантів.

Венчурні проекти пов'язані зі створенням нових підприємств, виготовленням дослідних зразків або партії продукції, придбанням обладнання та іншими великими і дорогими роботами. Вони є комерційними і фінансуються, як правило, комерційними організаціями на поворотній основі. Багато комерційних банків створили спеціальні відділи, розробили принципи інвестиційної діяльності. Серед них: вироблення стратегії інвестиційної діяльності; розробка системи формалізованих оцінок інвестиційних проектів; вироблення технології роботи з інвестиційними проектами.

В залежності від рівня науково-технічної значимості розрізняють наступні венчурні проекти:

· модернізаційний - конструкція прототипу або базова технологія кардинально не змінюються;

· новаторський - конструкція нового виробу істотно відрізняється від старої;

· випереджаючий - конструкція заснована на випереджальних технічних рішеннях;

· піонерний - з'являються раніше не існуючі матеріали, конструкції, технології, які виконують старі й нові функції.

Залежно від масштабності вирішуваних завдань інноваційні проекти поділяються на:

· монопроекти;

· мультіпроекти;

· мегапроекти.

Монопроекти виконуються, як правило, однією організацією або одним підрозділом. Наприклад, створення конкретного виробу, технології. Вони мають жорсткі часові та фінансові рамки. Для управління проектом потрібно керівник чи координатор.

Мультіпроекти спрямовані на досягнення складної інноваційної цілі, наприклад створення науково-технічного комплексу, рішення великої технологічної проблеми. Вони об'єднують велику кількість монопроектов. Тут потрібні координаційні підрозділи.

Мегапроекти є багатоцільові комплексні програми, які потребують централізованого фінансування та керівництва з координаційного центру. Наприклад, проекти технічного переозброєння галузей, вирішення проблем конверсії, підвищення конкурентоспроможності продукції та технологій.

Стратегія інвестиційної діяльності при фінансуванні інноваційних проектів базується на визначенні пріоритетів. Формалізовані оцінки дозволяють відбирати кращі проекти. Вони виробляються виходячи з цілей інвестиційної діяльності. У їх складі можуть бути допустимий обсяг кредитування, наявність додаткових ефектів, мінімально допустима прибуток. Технологія роботи з інвестиціями вимагає не зупинятися на стадії, а забезпечувати поліпшення, супровід, контроль та консультування.

Кожен проект повинен мати чітку мету, що дозволить оцінити отриманий результат. Остаточний успіх будь-якого проекту визначає ринок.

Всі проекти проходять процедуру експертизи. На підставі експертизи приймаються вирішення про доцільність і обсяг фінансування. Велике значення мають терміни проведення експертиз, погоджень, тривалість періоду від подачі заявок і пропозицій до відкриття фінансування та отримання субсидій. Експертиза складається з наступних етапів: попередня оцінка проекту; комплексна експертиза, підготовка висновку.

На попередній стадії відбираються проекти і програми, які практично реалізувати і мають економічний ефект. При цьому враховують:

· відповідність проекту цілям інвестора;

· додатковий громадський і соціальний ефект у заявника;

· приналежність нової одержуваної власності;

· залучаються при виконанні проекту ресурси і галузеву орієнтацію;

· рівень ризику;

· зв'язок з іншими науково-технічними програмами;

· наявність податкових пільг;

· вплив на експортно-імпортні зв'язку країни.

Комплексна експертиза містить:

· оцінку учасників проекту (компетентність, практичний досвід керівників, якість проведеного маркетингу, діловий досвід компанії, потенційний капітал у виконавця проекту, заходи по захисту від фінансового ризику, обсяги робіт у компанії, відповідність наявних потужностей, наявність кваліфікованого персоналу);

· оцінку поточного та перспективного ринку товарів і послуг для результату виконуваного проекту (положення на ринку, виявлення потенційної ємності, перспективи конкуренції, імовірність комерційного успіху, можливий обсяг продажів, ціноутворення, вплив на існуючі товари);

· оцінку використовуваних науково-технічних і технологічних розробок (унікальність, патентна захищеність, наявність сировини і матеріалів, загальна технічна оцінка прогресивності, імовірність технічного успіху, вплив на інші проекти);

· оцінку фінансових потоків (оцінка стартових і загальних витрат, розподіл коштів по етапах проекту та елементів витрат, тривалість періоду повернення коштів, фінансовий ризик, рентабельність, механізм повернення коштів, гарантії);

· оцінку екологічних та соціальних наслідків.

Висновок по проекту містить висновок про доцільність його виконання та фінансування. Кожен проект повинен мати план і відповідати вимогам до оформлення. Це висуває особливі вимоги до менеджерів інноваційних проектів.

Читайте також:

1. ERP і управління можливостями бізнесу
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
4. Oracle Управління преміальними
5. А. Видання прав актів управління
6. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
7. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
8. Адаптивні організаційні структури управління.
9. Адміністративне право і державне управління.
10. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
11. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
12. Адміністративні методи управління

Переглядів: 803