• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види виробничих структур.

Первинною ланкою в організації виробничого процесу є робоче місце. Робоче місце може бути простим, багатоверстатним або колективним .

Група робочих місць об'єднується у виробничу ділянку.

Виробнича ділянка - це сукупність робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота або виготовляється однорідна продукція.

Цехє виробничий, територіально і адміністративно відособлений підрозділ підприємства, де виконується певний комплекс робіт відповідно до спеціалізації підприємства.

Іноді на крупних підприємствах однорідні цехи об'єднують в корпуси

Розрізняють цехову, бесцехову і корпусну виробничу виробничі структури.

ТЕМА 12. МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА.

12.1. Загальна характеристика методів організації виробництва

12.2.Метод організації індивідуального виробництва.

12.3. Метод організації потокового виробництва.

12.4. Основні ознаки непотокового методу

12.2.Метод організації індивідуального виробництва.

Цей метод використовується в умовах одиничного випуску продукції або виробництва її малими серіями і передбачає:

— відсутність спеціалізації на робочих місцях;

— застосування універсального устаткування, розташування його групами за функціональним призначенням;

— послідовне переміщення деталей з операції на операцію партіями.

Розглянемо основні етапи організації індивідуального виробництва.

Перший етап. Визначення типів і кількості верстатів, необхідних для виконання заданої виробничої програми. Під час організації індивідуального виробництва точно встановити номенклатуру продукції, що випускається, важко, тому допустимі наближені розрахунки необхідної кількості верстатів. В основу розрахунку беруть такі показники, як знімання продукції з одиниці устаткування; кількість станко-годин, необхідна для обробки комплексу деталей на один виріб. Точність укрупнених розрахунків залежить від того, наскільки правильні значення фіксованих показників.

Другий етап. Узгодження пропускної здатності окремих ділянок потужності. Виробнича потужність ділянки Му, оснащеної однотипним устаткуванням, визначається формулою

Третій етап. Організація робочого місця. Особливості організації й обслуговування робочих місць полягають у такому: налагодження верстата перед початком роботи, а також установка інструменту на робочих місцях здійснюється самими працівниками, при цьому робочі місця мають бути оснащені всім необхідним для забезпечення безперервної роботи; транспортування деталей має здійснюватися без затримок, не створюючи на робочих місцях зайвого запасу заготовок.

Четвертий етап. Розробка планування ділянок. Для індивідуального виробництва характерне планування ділянок за видами робіт. У цьому разі створюються ділянки однорідних верстатів: токарські, фрезерні та ін. Послідовність розташування ділянок на площі цеху визначається маршрутом обробки більшості типів деталей. Планування має забезпечувати переміщення деталей на малі відстані і тільки в напряму, що веде до завершення виготовлення виробу.

12.3. Метод організації потокового виробництва.

Цей метод використовується під час виготовлення виробів одного найменування або конструктивного ряду і передбачає сукупність таких спеціальних прийомів організаційної побудови виробничого процесу: розташування робочих місць за ходом технологічного процесу; спеціалізацію кожного робочого місця на виконанні однієї з операцій; передачу предметів праці з операції на операцію поштучно і дрібними партіями відразу після закінчення

обробки; ритмічність випуску, синхронність операцій; детальна організація технічного обслуговування робочих місць.

Потоковий метод організації можна застосовувати за дотримання таких умов:

— обсяг випуску продукції досить великий і не змінюється протягом тривалого часу;

— конструкція виробу технологічна, окремі вузли і деталі піддаються транспортуванню, виріб можна поділяти на конструктивно-складальні одиниці, що особливо важливо для організації потоку під час складання;

— витрати часу на операції можуть бути встановлені з достатньою точністю, синхронізовані і зведені до єдиної величини; забезпечується безперервна подача до робочих місць матеріалів, деталей, складальних вузлів; можливе повне завантаження устаткування.

Організація потокового виробництва пов'язана з проведенням низки розрахунків і підготовчих робіт. Вихідним моментом під час проектування обсягу випуску продукції є такт потоку.

Такт — це проміжок часу між запуском (або випуском) двох суміжних виробів на лінії. Він визначається за формулою

R = F : N

Величина, протилежна за значенням до такту, називається темпом роботи лінії. Під час організації потокового виробництва необхідно забезпечити такий темп, щоб виконати план з випуску продукції.

12.4. Основні ознаки непотокового методу

Тема 13. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОКОВОГО Й АВТОМАТИЗОВАНОГО ВИРОБНИЦТВ

13.1. Класифікація потокових ліній.

13.2. Особливості організації однопредметної потокової лінії.

13.3. Особливості організації багатопредметної потокової лінії

13.4. Економічна ефективність потокового виробництва

13.1. Класифікація потокових ліній.

Розвиток предметної форми спеціалізації цехів машинобудівних підприємств приводить до створення потокового виробництва — найбільш прогресивної й ефективної форми організації виробничих процесів, що ґрунтується на ритмічній повторюваності погоджених у часі основних і допоміжних операцій. Ці операції виконуються на спеціалізованих робочих місцях, розташованих у послідовності технологічного процесу, що максимально дає змогу реалізувати принципи прямоточності, спеціалізації, безперервності, паралельності, ритмічності.

Для організації потокового виробництва характерні такі ознаки:

— можливість розподілу виробничого процесу виготовлення продукції на більш-менш прості операції і закріплення їх за окремими робочими місцями або за групою однакових робочих місць;

— оснащення робочих місць потокової лінії спеціальним устаткуванням, інструментом, пристосуваннями, що забезпечують високопродуктивне виконання закріплених операцій;

— розміщення робочих місць відповідно до послідовності технологічного процесу;

— транспортна спрямованість, що регламентує все виробництво в часі й у просторі;

— високий ступінь механізації й автоматизації процесів виробництва;

безупинно повторювана однаковість усіх виробничих чинників — якості і форм матеріалів, інструментів і пристосувань таін.;

— рівномірність випуску продукції на основі єдиного розрахункового такту потокової лінії;

— негайна передача предметів праці з попередньої операції на наступну поштучно або невеликими партіями мірою їхньої обробки на попередній за допомогою спеціальних транспортних засобів.

За ступенем спеціалізації виокремлюють такі:

• однопредметні по токові лінії, що звичайно є постійними-потоковими, для яких характерні: виробництво одного виду продукції протягом тривалого періоду часу до зміни об'єкта виробництва на заводі; постійно діючий незмінюваний технологічний процес; великий масштаб виробництва однотипної продукції. Ці лінії, як правило, застосовуються в умовах масового або великоесрійного виробництва;

• багатопредметні потокові лінії, що створюються в тих випадках, коли програма випуску продукції одного виду не забезпечує достатнього завантаження комплекту устаткування лінії. Залежно від методу чергування об'єкта виробництва багатопредметні лінії є таких видів:

— перемінно-потокові — це лінії, на яких обробляється кілька конструктивно-однотипних виробів різного найменування, обробка здійснюється по черзі через визначені інтервали часу з переналагодженням робочих місць або без їхнього переналагодження;

— групові — це лінії, на яких обробляється кілька виробів різних найменувань за груповою технологією і з використанням групового оснащення або одночасно, або по черзі, але без переналагодження устаткування.

За ступенем безперервності технологічного процесу виокремлють:

• без перервно-потокові — це лінії, на яких предмети праці з операції на операцію передаються безупинно поштучно або невеликими транспортними партіями за допомогою механізованих або автоматизованих транспортних засобів через одна

ковий проміжок часу. При цьому час виконання всієї операції технологічного процесу на певному робочому місці має дорівнювати або бути кратним тактові, тобто технологічний процес має бути синхронізований;

• перервно-потокові лінії, що створюються, коли відсутня рівність або кратність тривалості операцій тактові і повна безперервність виробничого процесу не досягається. Для підтримки безперервності процесу па найбільш трудомістких операціях створюються міжопераційні оборотні заділи.

За способом підтримки ритму виокремлюють:

• ліній з регламентованим ритмом, характерні для безперервно-потокового виробництва. На них ритм підтримується за допомогою конвеєрів, що переміщують предмети праці з визначеною швидкістю, або за допомогою світлової або звукової сигналізації за відсутності конвеєрів;

• лінії з вільним ритмом, що не мають технічних засобів, строго регламентованого ритму роботи. Ці лінії застосовуються для будь-яких форм потоку, і дотримання ритму в цьому разі покладається безпосередньо на працівників певної лінії.

За видом використання транспортних засобів є такі види потокових ліній:

• з транспортними засобами безперервної дії залежно від функцій, виконуваних цими засобами, що підрозділяються на:

— лінії з транспортним конвеєром — призначені для транспортування предметів праці і підтримки ритму роботи лінії;

— лінії з робочим конвеєром — це лінії, де робочі конвеєри є не тільки транспортними засобами безперервної дії, що виконують функції транспортних конвеєрів, а й становлять систему робочих місць, на яких здійснюються технологічні операції без зняття предметів праці;

— лінії з розподільним конвеєром — це потокові лінії з виконанням операцій на стаціонарних робочих місцях і з різною кількістю робочих місць-дублерів на окремих операціях, коли для підтримки ритмічності необхідно забезпечити чітке адресування предметів праці на робочі місця;

• з транспортними засобами дискретної дії. До транспортних засобів дискретної дії належать: безприводні транспортні засоби (рольганги, схили, спуски); підйомно-транспортне устаткування циклічної дії (бруківки крани, монорейки з тельферами, електровізки, електрокари та ін.);

• без наявності транспортних засобів — це лінії з нерухомим предметом праці.

За характером руху конвеєра виокремлюють такі:

• лінії з безперервним рухом конвеєра, що створюються в тих випадках, коли за умовою технологічного процесу операції мають виконуватися під час руху робочого конвеєра без зняття предметів праці з робочих місць або операції виконуються на стаціонарних робочих місцях;

• лінії з пульсуючим рухом конвеєра^ які створюються в тих випадках, коли за умовою технологічного процесу операції мають виконуватися за нерухомого об'єкта виробництва на робочому конвеєрі. У цьому разі привід конвеєра включається автоматично через заданий інтервал часу тільки на час, необхідний для переміщення виробів на паступну операцію.

За рівнем механізації процесів визначають такі види потокових ліній:

• автоматичні, що характеризуються об'єднанням у єдиний комплекс технологічного і допоміжного устаткування і транспортних засобів, а також автоматичним централізованим керуванням процесами обробки і переміщення предметів праці;

• напівавтоматичні, агреговані зі спеціальних верстатів-напівавтоматів (з послідовним, послідовно-рівнобіжним, паралельним агрегуванням).

13.2. Особливості організації однопредметної потокової лінії

Організація однопредметної безперервно-потокової лінії (ОБПЛ) — найбільш удосконалена форма організації потокового виробництва. Виокремлюють такі її ознаки:

— норми часу виконання операцій дорівнюють або кратні тактові (ритмові);

— предмети праці переміщуються з одного робочого місця на інше без пролежування (рівнобіжний вид руху);

— колена операція закріплена за визначеним робочим місцем (вузька спеціалізація робочих місць);

— робочі місця розташовані в порядку послідовності робочого процесу (принцип прямоточності).

Основними календарно-плановими нормативами ОБПЛ є:

— такт або ритм потоку;

— кількість робочих місць за операціями і на всій потоковій лінії;

— період конвеєра і система адресування;

— довжина стрічки конвеєра;

— швидкість руху стрічки конвеєра і пропускна спроможність потокової лінії;

— величина заділів і незавершене виробництво;

— потужність, споживана конвеєром;

— тривалість виробничого циклу.

Під час організації безперервно-потокового виробництва має чітко витримуватися режим, що полягає в подачі виробів на робочі місця однаковими партіями через однакові проміжки часу. Ця умова виконується в тому разі, якщо як транспортні засоби використовуються транспортні, робочі і розподільні конвеєри.

Рух предметів праці на ОППЛ здійснюється послідовно. На кожній операції обробка - визначеної кількості предметів праці відбувається безупинно, а на наступні операції вони подаються частинами, найчастіше поштучно, безпривідними транспортними засобами, що працюють з вільним ритмом.

13.3. Особливості організації багатопредметної потокової лінії

Характерною ознакою багатопредметної безперервно-потокової лінії (ББПЛ) є їхня ширша спеціалізація порівняно з ОБПЛ. На кожній ББПЛ виготовляють, як правило, кілька технологічно подібних видів продукції, а на кожному робочому місці виконується декілька деталооперацій.

Залежно від методу чергування продукції, що виготовляється, ББПЛ поділяють на групові з послідовним чергуванням і перемінно-потокові (з послідовно-груповим чергуванням).

Груповою називають лінію, па якій технологічно подібні вироби обробляються без переналагоджування устаткування. Кожне робоче місце обладнується груповими пристосуваннями, необхідними для обробки закріпленої за лінією групи виробів. Верстати розміщуються відповідно до послідовності технологічного маршруту. Технологічні процеси виготовлення всіх закріплених за лінією виробів цілком синхронізонані.

Перемінно-потоковою називають лінію, па якій партіями, що чергуються, безупинно складаються або збираються вироби різних найменувань або типорозмірів. Під час переходу від партії одних виробів до партії інших обов'язково потрібно переналагодити устаткування. Це пов'язано з відмінностями в застосовуванні технології і технологічного оснащення під час обробки виробів різних найменувань. У кожен період часу па лінії виготовляється виріб тільки одного найменування. Технологічні процеси всіх виробів, що виготовляються, синхронізовані.

13.4. Економічна ефективність потокового виробництва

Ефективність потокових методів полягає у підвищенні продуктивності праці, збільшенні випуску продукції, скороченні тривалості виробничого циклу оброблюваної продукції, зниженні використання виробничих площ, меншій кількості міжцехових і цехових комор, економії матеріалів, зниженні собівартості продукції та ін.

На підвищення продуктивності праці за потокового виробництва впливає багато чинників, найбільш значимими з яких є такі:

— звільнення робітників від зайвої і важкої фізичної праці. Доставка на робочі місця матеріалів і напівфабрикатів, а також подальше переміщення предметів праці здійснюються за допомогою спеціальних транспортних засобів;

— ліквідація або зведення до мінімуму простоїв робітників через переналагодження устаткування, нерівномірність завантаження, непропорційність потужностей робочих місць;

— набуття робітниками виробничих навичок унаслідок того, що вони протягом тривалого часу виконують ту саму операцію або її частину;

— підвищення точності заготовок і матеріалів, у результаті чого скорочується час на обробку і виготовлення продукції;

— зниження трудомісткості процесів виробництва за рахунок застосування в потоці передової технології і техніки та оптимальних режимів роботи устаткування.

На зниження собівартості впливають такі чинники:

— скорочення заробітної плати на одиницю виробу завдяки підвищенню продуктивності праці і зниженню трудомісткості продукції;

— зменшення витрат на основні матеріали і напівфабрикати в результаті раціонального вибору цих матеріалів, установлення більш економічних розмірів і допусків матеріалів та припусків на напівфабрикати, застосування найбільш ефективних методів централізованого методу розкрою з урахуванням максимального використання відходів виробництва;

— скорочення питомих витрат інструментів завдяки застосуванню техніки обґрунтованих типів і розмірів інструментів, оптимальних швидкостей, установлених режимів роботи устаткування, організації примусової зміни і централізованого заточування;

— ощадлива витрата в результаті інтенсифікації процесів і збільшення випуску продукції;

— найбільш повне використання устаткування, приміщень і споруд завдяки доцільному плануванню устаткування, безперервності і рівномірності процесів виробництва, пропорційності потужностей і зведення простоїв устаткування до мінімуму;

— скорочення браку в результаті ретельної розробки технологічного процесу, сталості застосування матеріалів і режимів роботи, освоєння робітниками технологічних процесів.

Тема 14. ОРГАНІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ПРОЦЕСІВ І РОБОЧИХ МІСЦЬ

Читайте також:

1. Автоматизація виробничих процесів
2. Аналіз факторів і причин відхилень від плану введення виробничих потужностей і основних фондів
3. Аналіз часткової рівноваги Крива виробничих можливостей
4. Аудит матеріально-виробничих запасів
5. Аудит матеріально-виробничих запасів
6. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
7. Безпечність виробничих процесів
8. Бюджет загальновиробничих витрат
9. Варіанти управління матеріальними потоками в рамках внутрішньовиробничих логістичних систем: штовхаюча система і тягнуча система управління.
10. Вентиляція виробничих приміщень
11. Вентиляція виробничих приміщень
12. Вентиляція виробничих приміщень. Види вентиляції.

Переглядів: 1541