• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 11. ТОЧНІСТЬ І ДОРЕЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ СЛОВОВЖИВАННЯ. ПАРОНІМИ ТА ОМОНІМИ.

План

ТЕМА № 10. ТИПИ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ

1. Поняття «Лексикографія»

2. Типи та види термінологічних словників

1. Поняття «Лексикографія»

Лексикографія - одна із прикладних (тобто мають практичне призначення і застосування) наук, що входять у сучасну лінгвістику. Це теорія і практика складання різних мовних словників, значить, це наука про словники, про те, як їх найбільш розумно робити, разом з тим це та сама практика складання словників.

Зрозуміло, що не можна складати словники, не розуміючи, що таке слово, як воно живе і як воно «працює» в нашій мові. Але ми вже знаємо, що слова вивчаються лексикології. Ось чому лексикографія дуже тісно пов'язана з лексикології і залежить від неї. У той же час укладачі словників,вдумуючись в слова, їх значення, їх «поведінка» в мові, збагачують науку про слова новими спостереженнями та узагальненнями. А це означає, що не тільки лексикографія залежить від лексикології, а й лексикологія залежить від лексикографії. Ці дві науки припускають один одного.
Для того щоб повніше і правильніше зрозуміти, чим займаються лексикограф (укладачі словників), потрібно познайомитися з результатами їх праці, тобто словниками.

Таким чином, лексикографія - це наукова методика та мистецтво складання словників, практичне застосування лексикологічної науки,надзвичайно важливе як для практики читання іншомовної літератури і вивчення чужої мови, так і для усвідомлення своєї мови в його теперішньому і минулому.

Типи словників вельми різноманітні.

Перш за все доводиться розрізняти лінгвістичні словники і нелінгвістичні. Перші збирають й описують під тим або іншим кутом зору лексичні одиниці мови (слова та фразеологізми). Особливий підтип лінгвістичних словників становлять так звані ідеографічні словники,що йдуть від поняття (ідеї) до вираження цього поняття в слові або словосполученні. У нелінгвістичних словниках лексичні одиниці (Зокрема - терміни, однослівні і складові, і власні імена) служать лише відправною точкою для повідомлення тих чи інших відомостей про предмети і явищах позамовних дійсності. Зустрічаються і проміжні різновиду словників. Крім того, кожен словник може бути віднесений або до «загальним», або до «спеціальних».

Прикладами загальних лінгвістичних словників можуть служити звичайні тлумачні і перекладні словники, що охоплюють з тим або іншим ступенем повноти всю лексику, існуючу в загальнонародному вживанні. Спеціальний лінгвістичний словник розробляє якусь одну область лексики, інколи достатньо широку (наприклад, фразеологічний словник, словник іншомовних слів),І бувало, що досить вузьке (наприклад, словник особистих імен, які давали новонародженим). Загальний нелінгвістичний словник - це загальна енциклопедія (наприклад, Вікіпедія-Велика Радянська Енциклопедія). Спеціальний нелінгвістичний словник - це спеціальна (галузева) енциклопедія (медична, юридична тощо) або ж короткий словник тієї чи іншої (зазвичай - більш вузькій) області знання, або біографічний словник діячів тієї чи іншої галузі (письменників, художників і т.д.), або ж тієї чи іншої країни (словник-довідник типу «Who is who »).

тлумачним словником називають такий, головним завданням якого є тлумачення значень слів (і фразеологізмів) будь-якої мови засобами самого цієї мови. Тлумачення дається за допомогою логічного визначення концептуального значення (наприклад, загостриться - нагрітися до дуже високої температури; рекордсмен - спортсмен, який встановив рекорд), за допомогою підбору синонімів (настирливий - докучливий, нав'язливий) або у формі вказівки на граматичне відношення до іншого слова. У деяких тлумачних словниках значення слів розкриваються в потрібних випадках за допомогою малюнків.

2. Типи та види термінологічних словників

Французький письменник Анатоль Франс назвав словник «всесвітом, розташованим у алфавітному порядку». Словник потрібен, коли не знаєш, як пишеться те чи інше слово. Але це не головне. Словники - це не лише довідники, але й елемент національної культури: адже в слові втілено багато граней народного життя. Все багатство й різноманіття лексичних запасів мови зібрано в словниках. Створення словників - завдання особливої галузі лінгвістичної науки - лексикографії. Словники багато й вони різноманітні. Енциклопедичні словники описують світ, пояснюють поняття, дають біографічні довідки про відомих людей, відомості про країни та міста, про видатні події (війни, революції, відкриття).

Філологічні словники містять інформацію про слова. Існують різні типи філологічних словників. Більшості людей відомі двомовні словники: до них ми звертаємося під час вивчення іноземних мов, перекладу текстів з однієї мови на іншу.

Надзвичайно різноманітними є одномовні словники. Відомості про правильне написання слів можна дізнатися в орфографічному словнику, про те, як треба вимовляти слово, - в орфоепічному словнику (тобто словнику правильної літературної вимови).

Етимологічні та історичні словники описують походження слова, його шлях у мові, всі зміни, які відбулися з ним на цьому шляху.

Граматичні словники містять інформацію про морфологічні та синтаксичні властивості слова; у зворотних словниках слова розміщені за алфавітом їх кінцевих літер (іноді це потрібно для деяких лінгвістичних досліджень).

Існують також словники іншомовних слів, термінологічні, діалектні, словники мови письменників, словники мовленнєвих помилок та труднощів. Словник може охоплювати не всю лексику мови, а певні групи слів: такими є словники синонімів, антонімів, омонімів або паронімів.

Цей перелік був би неповним без двох типів словників, що мають найдавнішу лексикографічну традицію. Це тлумачні та ідеографічні словники. І в тих, і в інших пояснюється значення слова. Але в тлумачному словнику слова розміщені в алфавітному порядку, а в ідеографічному - за групами, які виділяються на підставі деяких спільних властивостей речей та понять (наприклад, таких: «людина», «тварина», «дія», «фізична властивість» і т. ін.).

Сучасна лексикографія розвивається за двома основними напрямами. Один - створення спеціалізованих словників, в яких би містилась інформація лише одного типу: наприклад, тільки про написання слова, тільки про його походження, тільки про способи його поєднання з іншими словами і т. ін. Інший напрям - створення комплексних словників, які б уміщували якомога більше відомостей про слово: не лише давали б тлумачення його значень, граматичні характеристики, правила вимови та написання, але й описували б його смислові зв'язки з іншими словами, особливості його використання в різних стилях, його словотворчі можливості.

Різноманітні типи словників розробляються залежно від того, для кого вони призначені. Так, наприклад, існують академічні словники, які містять найповнішу інформацію про слово, та навчальні, які мають на меті навчити людину, яка оволодіває мовою, правильно використовувати слово. Є словники, адресовані усім, розраховані на будь-якого читача (наприклад, «Тлумачний словник української мови»), та словники-довідники, призначені для людей певних професій (наприклад, «Словник наголосів для працівників радіо та телебачення»). Особливий тип складають словники для різних технічних, прикладних цілей: наприклад, для машинного перекладу і т. ін.

Складання словників - праця кропітка і тривала. Сучасна лексикографія є цілою індустрією, яка, задовольняючи потребу в найрізноманітніших видах інформації про слово, активно використовує можливості сучасної комп'ютерної техніки.

Читайте також:

1. Акти за формою Н – 5, Н – 1 та НПВ. Нещасні випадки пов’язані з виробництвом і не пов’язані з виробництвом.
2. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
3. БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ І НЕОДНОРІДНИМИ ЧАСТИНАМИ
4. Бухгалтерські записи (проводки) – прості та складні.
5. Види і жанри публічного мовлення.
6. Випадки проведення та обмеження щодо проведення оцінки майна
7. Виробничі травми, профзахворювання, нещасні випадки виробничого характеру.
8. Вуглеводи – складні органічні сполуки, до складу яких входять атоми вуглецю (С), кисню (О) та водню (Н).
9. Групи сполучників за походженням (первинні, вторинні), морфологічною будовою (прості, складні й складені) та способом уживання (одиничні, повторювані й парні).
10. До суб’єктів суміжних прав належать виконавці, виробники фонограм і відеограм та організації ефірного мовлення.
11. Добровільне страхування від нещасних випадків, його мета. Умови страхування громадян від нещасних випадків. Страхові випадки.
12. Довірчий інтервал характеризує точність вимірів даної вибірки, а довірча імовірність – достовірність виміру.

Переглядів: 2664