• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Земля як фактор виробництва

Ринок природних ресурсів – це земля, простір, на якому відбувається будь яка економічна активність. Розташування, фізичні характеристики – (кліматичні особливості, родючість, наявність багатств надр) роблять кожну конкретну ділянку землі більш чи менш придатною для певного виду господарської діяльності.

Земля унікальна щодо інших факторів виробництва оскільки вона нерухому, іммобільна, невдтворювана. Її пропозиція в будь-який час і в будь-якій місцевості обмежена, фіксована. В зв’язку з нееластичністю пропозиції землі її ціна повністю визначається попитом на неї.

Відмінності між фізичним капіталом і землею:

1. Ділянка землі після купівлі – продажу в будь-який момент може бути продана на ринку;

2. Часто земля купується через те, що вона є особливою формою заощадження грошового капіталу. Припускається, що в майбутньому земля може знову бути запропонована як об’єкт купівлі – продажу.

3. В звичайній ситуації землю купують за для отримання доходу або ренти.

Аналізуючи ринок землі, зробимо такі припущення:

-вся земля має однакову якість;

-вся земля використовується тільки для виробництва одного продукту;

-земля орендується на конкурентному ринку.

За цих умов крива пропозиції землі буде мати абсолютно нееластичний характер.

Єдиним дійовим фактором визначення цін стає попит на землю. В свою чергу попит на землю буде залежати від ціни продукції, що вирощують на цій землі, продуктивності землі, цін на ресурси, що використовуються разом із землею.

Точка перетину ліній попиту і пропозицій (Д та S) – являється рентою землі.

Рента – це ціна, що її сплачують за використання землі та інших природних ресурсів.

Якщо ціни на продукцію, вирощену на землі, зростуть, то крива попиту переміститься вгору і збільшить ренту на землю: R2>R3; R1>R2. І навпаки, зростання витрат на добриво, електроенергію знизить попит на землю, а значит і ренту R2<R1.

Негативний вплив фактотрів попиту може виявитись настільки значним, що крива попиту Д5 може не перетнутись з кривою пропозиції. За цих умов земля не зможе принести її власникам якогось доходу у вигляді ренти.

Як видно із графіка зміна ціни не впливає на кількість землі, що пропонується для використання.

Економічну ренту можуть отримувати не тільки власники землі, а й власники інших природних ресурсів (корисні копалини, привабливі для туризму території). Причому механізм утворення ренти той же.Якість різних земельних ділянок дасть можливість користувачам родючої землі за інших однакових умов отримувати додатковий економічний прибуток, який називається диференційною рентою.

Економічну ренту можуть отримувати не тільки власники землі, а й власники інших природних ресурсів (корисні копалини, привабливі для туризму території). Причому механізм утворення ренти той же.

Особливості функціонування ринку землі пов’язані з тим, що загальні обсяги її пропонування не можна змінити. Пропонування землі абсолютно нееластичне, тому ціна землі залежить лише від змін у попиті на неї (рис. 12.11). Доход, одержаний від здачі землі в оренду, має рентну природу.

Земельна рента – це регулярно одержуваний землевласником надлишковий доход, не пов’язаний з підприємницькою діяльністю. З точки зору орендарів – це необхідні витрати, які утримують дані ділянки землі від їх альтернативного використання.

Ціна землі як безстрокового активу – це капіталізована земельна рента: . Ділянка продається за таку суму, яка у разі її альтернативного використання принесе доход, рівний земельній ренті.

Питання для самоконтролю:

1. Похідний попит. Взаємозв’язок ринків продукту та факторів виробництва.

2. Попит на працю за умови досконало конкурентного ринку ресурсів.

3. Праця як фактор виробництва, її мобільність.

4. Двостороння монополія на ринку праці.

1. Капітал як фактор виробництва.

2. Попит та пропозиція капіталу. Вибір у часі.

3. Вступ до аналізу інвестиційних рішень.

4. Рівновага на ринку капіталу.

5. Особливості землі як фактору виробництва.

6. Особливості формування пропозиції землі та попиту на землю.

7. Ціна землі як капіталізована рента.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
4. Абіотичні та біотичні фактори.
5. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
6. Автоматизація виробництва
7. Агрегування та факторизація
8. Адаптація до абіотичних факторів середовища.
9. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
10. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
11. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
12. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів

Переглядів: 6190