Знаки для товарів і послуг: поняття, види та значення.

Перш ніж перейти до означення поняття знаків для товарів і послуг, варто зазначити, що в законодавстві України з приводу означеного об’єкту існує певне протиріччя. Так, Цивільним кодексом України передбачається правова охорони торговельних марок, тоді як спеціальне законодавство, зокрема, Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» той же об’єкт визначає як знак для товарів і послуг. В процесі реєстрації видається охоронний документ, що має назву Свідоцтво на знак, що вказує на те, що в більшості випадків використовується назва знак, а не торговельна марка.

Отож, згідно закону, знаки для товарів і послуг – це зареєстровані в установленому порядку позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб. Товарний знак часто замінює собою довге і складне найменування виробника товару і виконує такі функції: індивідуалізація товарів і послуг шляхом виділення їх з маси однорідних і подібних товарів і послуг; вказівки на певну якість товарів і послуг, а також на джерело їх походження і реклами.

Товарним знаком є позначення розміщене на продукції, що випускається, її упаковці або супровідній документації. Таке позначення розглядається як товарний знак лише тоді, коли воно зареєстроване в установленому законом порядку. Однак Закон про знаки для товарів і послуг не містить визначення підстав чи критеріїв, за якими те чи інше позначення можна визнати товарним знаком. Він наводить лише перелік позначень, які не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг. Однак це не означає, що позначення, яке заявляється до реєстрації як знак для товарів і послуг не повинно відповідати певним вимогам.

Перелік позначень, наведених у Законі, що не можуть бути визнані як знаки для товарів і послуг можна поділити на 4 групи:

1. Герби, прапори, емблеми, офіційні назви держав; скорочені або повні найменування міжнародних і міжурядових органів; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагороди та ін. відзнаки.

2. Позначення, які не відповідають вимогам законодавства: не мають розрізняльної здатності або є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду, або лише вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, а також на місце і час виготовлення чи збуту товару або надання послуг або є загальноприйнятими символами і термінами (чаша з змією); можуть ввести в оману споживача щодо товару або послуги.

3. Позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна спутати з:

- раніше зареєстрованими знаками на ім’я ін. особи щодо однорідних товарів і послуг;

- знаками ін. осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів;

- фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать ін. особам;

- найменуваннями місця походження товарів і зареєстрованими на ім’я ін. осіб, які мають право користуватися такими найменуваннями;

- сертифікаційними знаками зареєстрованими в установленому порядку.

4. Позначення, які підпадають під чинність ін. законів:

- промислові зразки, права на які належать ін. особам;

- назви відомих в Україні товарів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права;

- прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них портрети відомих в Україні осіб без їх згоди.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зазначення походження товарів: загальна характеристика.	\|	Права і обов’язки, що випливають зі свідоцтва на знак.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.