МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Особливості християнського світоглядуВажко викласти сутність християнського світогляду в його основних положеннях та у всій його переконливості, не звертаючись до історичного минулого, адже ми й на сьогоднішній день маємо декілька тисяч церквів, розколів, сект і єресей християнства, груп віруючих, які непримиримо ворожі один одному. Католики, православні, лютерани, адвентисти, єговісти, мормони, методисти, реформати, єпіскопали, п’ятидесятники тощо визнають справжнім християнством лише те, яке вони самі сповідують; для них правдивим і переконливим є лише те християнство, якого вони дотримуються. Все інше в християнстві, що виходить за рамки їх бачення і переконання, оголошується ними спотворенням християнства, наслідками діяльності сатани (“плєвелами диявола”). Віруючі християни як колись, так і тепер усвідомлюють своє християнство, дивляться на нього через призму своєї власної церкви, розколу чи секти. А тому важко словами самого християнства розповісти про особливості його світогляду. Скажемо про це лише в побіжному історичному плані. Перші християнини I-II століття національністю всі були євреями, за релігійними переконаннями - іудеї. Вони вважали свою релігію - релігією іудаїзму, але на відміну від решти євреїв вони додатково вірили в Христа, як месію, пришестя якого Бог обіцяв віруючим євреям в біблійних пророцтвах. Для перших віруючих християн з іудеїв вірилось, що Бог, пославши Христа, виконав свої обіцянки-пророцтва. Відокремившись в II-му столітті від іудаїзму, християнство устами своїх творців і проповідників усвідомлювало себе і оголошувало “єдиною істинною філософією, єдиною істинною релігією” (Іустин Філософ-Мученик); “таким же давнім, як і сам світ” (Блажений Августин); “єдино першою, єдино істиною і єдино ратівною" (Євсевій Кесарійський). В 4-му столітті християнство зусиллями ієрархів та імператорської влади консолідувалося в одну церкву. На церковних соборах протягом IV-VII століть з великої кількості наявної християнської літератури було відібрано 27 книг, які було оголошено святим письмом, канонізовано і утворено збірник Новий Завіт. На соборах же вперше було сформовано і канонізовано стислий виклад християнського віровчення - так званий Символ Віри. Рішенням же соборів та імператорської влади утворено адміністративні одиниці об’єднань християн: причти, благочинія, діацезії, єпіскопії, митрополії та патріархати. Об’єднання всіх патріархатів було названо Вселенською Християнською Церквою. Всі християнські громади і віруючі християни, що не визнали рішень та дій церковних соборів, були оголошені ворогами християнства, єретиками і знищені. Від нині сутність християнського віровчення сприймалась і до цього часу сприймається всіма християнськими громадами через призму Символа Віри і тексту святого письма Нового Завіта, що були затверджені на церковних соборах протягом IV-V століття. В часи неподільного панування на території греко-римського світу ... викладалась тодішними християнськими богословами тезісом: “Християнство – це те, в що вірують скрізь, завжди і всі!” (Вінсент Лірінський). Правда, навіть в рамках самого християнства, воно ніколи не було тим, в що вірять “скрізь, завжди і всі”. Вже в V столітті від Вселенського християнства відділилися Армянська, Ефіопська та Малабарська церкви, які не поділяли віровчення про природу Христа решти християнських церквів. В 1054 році відбувся розкол церкви на церкву католицьку (римо-католицьку, латинську, західну) і церкву православну (ортодоксальну, греко-православну, східну). А в XVI столітті в надрах католицької церкви визрів розкол і з неї відокремились так звані церкви протестантські - Лютеранство, Кальвінізм, Англіканство, які в свою чергу дали початок цілій низці протестантських сект: баптистів, євангелістів, методистів, дісседентів, індепендентів, конгрегаціоналістів, штунди, методизму та сотні і сотні інших течій. Проте, не дивлячись на викладене вище, ми можемо уловити загальну логіку релігійного світогляду християнства, вичленувати його загальні концептуальні особливості. На нашу думку, суть його полягає ось в чому. Християнська віра (релігійний світогляд) виходить з того очевидного факту, що кожна людина хоче прожити осмислене життя. А в чому цей смисл і як його досягти ?! Очевидно також, що люди загалом незадоволені своїм “земним” життям. А чому невдоволені ? Чому це земне життя не задовольняє людину ?.. Відповідь на серію подібних світоглядних запитань християнство знайшло у розповідях іудейського святого письма - Торі - про перших людей Адама і Єву. Ці розповіді християнство розуміє таким чином. Перших людей - Адама і Єву - створив Бог і поселив їх в раю. Отже, люди створені для життя в раю. Але перші люди образили Бога, порушивши його заповідь не їсти плодів з дерева пізнання добра і зла. Вони згрішили і за свою провину буди вигнані з раю. Життя поза раєм і є життям земним, життям протиприродним і злим для людини. Для того, щоб жити за призначенням, жити в раю, жити осмисленим життям потрібно повернутися в рай. А повернутися в рай (чи то рай земний, чи то рай небесний, чи то рай потусторонній - це, посуті, для християнської віри деталь другорядна) можна лише тоді, коли людина загладить свою провину перед Богом, “дасть повний викуп” (жертву) за першородний гріх Адама і Єви та за накопичені свої власні гріхи. Такого викупа для Бога сама людина запропонувати не може, бо Бог - істота безмежно велика, його образа на людину теж безмежно велика. Людина ж істота обмежена і здатна запропонувати лише обмежений викуп; викуп, який ні в якій мірі не може задовольнити безмежного Бога. Для того щоб людина примирилася з Богом, потрібно запропонувати йому викуп на рівні самого Бога. А оскільки не лише людина прагне раю, а і Бог любить своє творіння - людину, то викуп за людину пропонує сам Бог. Для примирення з людьми і для спасіння людей Бог посилає на землю свого сина. В євангелії від Івана ця сакраментальна для християнства думка, викладається такими словами: “Бо так полюбив Бог світ, що віддав сина свого єдинородного, щоб кожен, хто буде вірити в нього, не загинув, а мав життя вічне. Бог не послав сина свого, щоб той засудив світ, а щоб через нього світ спасся” (розділ 3, стих 16-17). Християнське віровчення про те, як Бог через свого сина Ісуса Христа спасає світ і людей в ньому названо богословами “Cотерологія” (від грецьких слів “Сотер” - спаситель, спасіння і “Логос” - вчення). Сотерологія складає серцевину християнського релігійного вірування. Всі інші елементи християнської релігії підпорядковані сотерології, обслуговують або ж демонструють її. Іспанський богослов, філософ і письменник середини XX століття, ректор Мадрідського Університету, Мігель де Унамуно, писав: “ Якось я запитав віруючого іспанця - християнина: - Давайте разом подумаємо про Бога і себе. Бог створив величезний Всесвіт. Все в цьому Всесвіті Бог підпорядкував своїм чітким і непорушним законам, все зробив закономірним і в той же час минучим, не вічним. То невже ж у Господа Бога у всьому цьому величезному і складному та протирічному Всесвіті немає більш важливих турбот, аніж дбати про спасіння вашої особистої душі. Може для Бога важливішим буде наводити порядок в суспільстві, ліквідовувати війни, голодомори, епідемії тощо, аніж займатися дрібним спостереженням за вашою поведінкою, турбуватися спасінням вашої душі ? ” Мігель де Унамуно з гіркотою богослова зізнається, що віруючий християнин йому відповів: “ Якщо Бог не турбується про спасіння моєї душі, то навіщо ж тоді сам Бог ?!”. Християнство сильне своєю сотерологією - вченням про те, що християнство робить людей щасливими, дає їм можливість жити за своїм призначенням, знайти смисл свого життя. Тут же зазначимо головні особливості християнських вірувань. Читайте також:
|
||||||||
|