В таблиці інформація про біржові торги подана обсягами обороту (у серпні — Σq0p0, у вересні — Σq1p1) та індивідуальними індексами цін ір i фізичного обсягу продажу іq.
Для обчислення загальних агрегатних індексів потребен умовний торговий оборот Σq1p0. Прямим способом його неможливо обчислити, оскільки відсутні дані про обсяги продаж окремих товарів в натуральному вираженні i не має даних про ціни цих товарів. Умовний торговий оборот визначаємо шляхом коригування фактичних оборотов відповідними індивідуальними індексами (гр.6 i 7 табл. 9.2). i обчислюємо загальні індекси цін i фізичного обсягу, як середньозважені індекси:
1. Загальний індекс фізичного обсягу товарообігу
тобто у вересні порівняно з серпнем кількість реалізованої агропродукції збільшилася на 18,0 %.
2. Загальний індекс цін
Ціни в середньому зменшилися на 1,5 %.
Слід підкреслити, що порядок перетворення агрегатного індексу в середній арифметичний i середній гармонічний є однаковим для вcix інших агрегатних індексів (собівартості, фізичного обсягу продукції, продуктивноcті праці, урожайності).
Середньозважені індекси мають певну перевагу перед агрегатними, за їхньою допомогою можна вишикувати iєpapxію індексів від індивідуальних на окремі товари через грцпові (субіндекси) до загального по всій сукупності елементів. Проте їм властиві й недоліки. Якщо динамика окремих складових сукупності протилежна, то загальний індекс не в змозі адекватно відобразити закономірність динамики. Окрім того, середньозважений індекс визначається лише за умови порівнянності кола елементів. Якщо ж окремі елементи сукупності відсутні в базисному чи поточному періоді, то розрахунок за індивідуальними індексами неможливий. У цьому разі перевага надається індексу агрегатної форми.
Отже, за кожним індексом стоїть певне економічне явище, що зумовлює методику його розрахунку та змістовність.