• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Назвіть роки гетьманування І.Мазепи.

2. Коли були підписані «Коломацькі статті»? Обмежували ці статті автономію України чи ні?

3. Чиї інтереси захищав І.Мазепа? Обґрунтуйте свою відповідь фактами.

4. В чому заключалася меценатська діяльність гетьмана?

5. Яка була головна мета діяльності І.Мазепи?

6. Коли розпочалася Північна війна?

7. Які умови таємної угоди І.Мазепи із Карлом ХІІ?

8. Які причини змусили Мазепу шукати собі союзників?

9. За перехід на бік шведів Петро І назвав І.Мазепу зрадником. Погоджуєтесь Ви з цим висновком?

10. Коли відбулася Полтавська битва, її наслідки?

11. Які наслідки для України мав перехід І.Мазепи і частини козацтва на бік Карла ХІІ?

12. Доведіть, що в другій половині ХVІІІ ст. відбувалося обмеження української автономії Росією.

13. Назвіть заходи Катерини ІІ по остаточній ліквідації автономного устрою України.

14. Коли і ким була написана перша Конституція України?

15. Яку назву Конституція мала?

16. Охарактеризуйте її зміст.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001, с. 172-191.

2. Рибалка І.К. Історія Української РСР. Дорадянський період. - К., Вища школа, 1978, с. 193-200.

3. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ - 2000, 2002, с. 97-102.

Т Е М А 6. СОЦАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII – XVIII ст.

План

1. Зміни в соціально–економічному розвитку в ході Національно – визвольної війни.

2. Зростання старшинського землеволодіння

3. Стан сільського господарства.

4. Розвиток ремесла та промислів. Мануфактурне виробництво.

Ключові терміни та поняття

Старшинське землеволодіння, тимчасово-умовне землеволодіння, приватно – спадкове землеволодіння, відробіткова рента, грошова рента, натуральна рента, промисли, мануфактура, товарно-грошові відносини.

Опорний конспект

1. Зміни в соціально - економічному розвитку ході Національно визвольної війни.

Увага ! Українські землі були захоплені Річчю Посполитою і перебували під владою до 1648 р. На українських землях в литовсько-польську добу склалася така соціальна структура суспільства :

ü До XVI ст. сформувався стан – шляхта. Шляхта в середині XVI ст. стала впливовою і організованою силою. Шляхта поділялася на магнатів (панів, князів) і на дрібну шляхту.

ü Князі (магнати) – нащадки аристократичних родин. Серед найбільш впливових і заможніх українських князів були : Острозькі, Вишневецькі, Заславські. Після Люблінської унії (1569 р.) значні земельні володіння на українських землях отримали польські пани : Калиновські, Конецпольські, Потоцькі.

ü Шляхта дрібна – стан аристократії. Була найвпливовішою політичною силою країни і становила 8-10 % населення Речі Посполитої. У середині XVI ст. були оформлені права, привілеї, та обов’язки шляхти. Широкі монопольні права на вирішення державних справ в середині XVI ст. дозволяють характеризувати суспільний лад Речі Посполитої як „ шляхетську демократію”.

ü Духовенство– православне, католицьке, уніатське ( після 1596 р.).

ü Міщанство– жителі міст. Магдебурзьким правом у Речі Посполитої користувалися до 46 % населення. Міщанство поділяється на : патриціати (купці, промисловці), бюргерство (цехові майстри, торгівці), міське поспольство (ремісники)

ü Селянство – було остаточно закріпаченеIII Литовським статутом (1588р.).

ü Козацтво – військовий стан. Як суспільна сила виходить на історичну арену в середині XVI ст. Поділяється на реєстрових (з 1572 р.), були на військовій службі у польського короля по найму та вільних козаків – запорожців.

В ході визвольної війни, яка переросла в національну революцію, відбуваються корінні зміни в суспільній структурі суспільства.

ü Провідним станом стало козацтво . За козаками закріплювалося право власності на землю, звільнення від податків, участь у політичному житті. Головним обов’язком козака була військова служба, яку він ніс за власний рахунок.

ü Козацька старшина. Із козацької старшини формувалася вся українська знать, в XVIІІ ст. відбувалася феодалізація козацької старшини – вона зосереджувала в своїх руках владу, землю.

ü Шляхта - як стан не була знищена. Складалася із середніх і дрібних землевласників, які підтримували Б. Хмельницького.

ü Селянство– завоювали особисту свободу і право земельної власності. Селяни сплачували податок державі.

ü Міщани– гетьмансько-старшинська адміністрація здійснювала заохочувальну політику стосовно міщанства, значно послабився податковий тиск. Результатом революційних завоювань було звільнення українських міст з-під влади магнатів і шляхти. Провідна роль у житті міст перейшла до рук українців.

ü Православне духовенство– разом з українським населенням боролося проти польського панування. Церква була наділена гетьманською владою, землею і мала підтримку гетьманської адміністрації.

Соціальна структура суспільства в польсько-литовську добу:

2. Зростання старшинського землеволодіння

ü У ході Національно-визвольної війни було ліквідоване за невеликим винятком, велике землеволодіння, фільварково-панщинна система. Провідною формою господарювання стало козацько-селянське дрібне землеволодіння.

ü Селянські дрібні господарства засновувалися на сімейній праці.

ü Використовувалася вільнонаймана праця у маєтках козацької старшини.

Увага!

У приватно-спадковій: · володіння землею не залежить від службового становища; · передавалося в спадщину, розширювалося в процесі купівлі-продажу, обміну, дарування, застави

У тимчасово-умовній: · земля видавалася за службу на певний строк або аж до смерті.

ü Збільшувалося землеволодіння в Україні російських поміщиків

Після поразки Української революції старшина взяла курс на обмеження прав рядового козацтва:

· козакам забороняли вільно розпоряджатися землею;

· примусово використовували безкоштовну козацьку працю в старшинських маєтках;

· забороняли козакам торгувати горілкою;

· насильно переводили у посполиті.

ü Козацтво розорювали:

· участь у всіх війнах Російської імперії;

· охорона південних кордонів від татар;

· будування каналів та фортець.

Не маючи змогу за власний кошт відбувати військову службу значна частина козаків змушена була виписуватися з козацького стану і займатися промислами, торгівлею, заробітчанством.

ü Обмеження прав селян в XVIII столітті:

o Більшого поширення набуває феодальна рента – відробіткова, яка сягає п’яти і більше днів ;

o Водночас зберігається натуральна і грошова рента;

o Селяни відбували повинність на козацьку старшину, військові потреби (ремонт мостів, фортець).

o В 1873 р. указом Катерини ІІ селянство України було закріпачено.

3. Стан сільського господарства

На українських землях. Які входили до складу Росії в другій половині XVIII ст. посилювався кріпосний гніт і водночас відбувався розклад феодально-кріпосницької системи, в надрах якої формувався капіталістичний уклад.

У другій половині XVIII ст. основою економіки Лівобережжя і Слобідської України залишалося сільське господарство. Ґрунтуючись в основному на праці селян і відсталій техніці, воно розвивалося досить повільно.

Аграрний сектор розвивався екстенсивним шляхом: розширювалися посівні площі за рахунок степів на півдні.

Сіяли жито , ячмінь, овес, просо, гречку, горох, культивували кукурудзу, саджали картоплю.

Поступово виникали прогресивні тенденції та процеси :

o підвищення родючості ґрунтів шляхом підживлення;

o перехід до глибокої оранки ;

o зростання ролі зернового господарства;

o розширення площ садів, поява нових сортів, заснування щеплення дерев;

o поглиблення спеціалізації різних регіонів:

- Лівобережжя та Слобожанщина спеціалізувалися на вирощувані жита.

- Волинь – пшениці;

- Полісся – льону й коноплі;

o зростання товаризації сільського господарства;

o розвиток племінної та селекційної діяльності у тваринництві.

4. Розвиток ремесла і промислів. Мануфактурне виробництво.

Ø Передумови виникнення мануфактур:

o зростання розмірів виробництва;

o концентрація робітничого класу на більших підприємствах;

o поглиблення поділу праці;

o примітивна механізація , яка використовувала силу вітру та води, використання водяного колеса.

o Мануфактури були казенними, вотчинними, купецькими, посесійними.

Приватні мануфактури використовували переважно вільнонайману працю

до 1783 р.

o Також використовувалася примусова праця селян-кріпаків, державних приписних селян, або посесійних селян-кріпаків, які були власністю підприємства

Розвивалися мануфактури

Зростаючий суспільний поділ праці, поступове відокремлення ремесла й промисловості від сільського господарства, міста від села, збільшення кількості міського населення зумовлювали подальший розвиток товарно-грошових відносин внутрішнього ринку, внутрішньої і зовнішньої торгівлі

Ø Виникали ярмарки, торги, базари.

Україна торгувала з Туреччиною, Прусією, Італією, Молдавією, Індією та іншими державами.

Читайте також:

1. IV. Питання самоконтролю.
2. Бесіда за запитаннями.
3. Відповісти на запитання письмово.
4. Відповісти на запитання письмово.
5. Відповісти на запитання письмово.
6. Відповісти на запитання письмово.
7. Відповісти на запитання письмово.
8. Грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банку та депозити до запитання.
9. Закриті запитання
10. Запитання
11. ЗАПИТАННЯ
12. Запитання

Переглядів: 539