Хвороби і пошкодження картоплі

Картопля уражається грибами, бактеріями, фізіологічними хворобами і шкідниками.

З грибкових і бактеріальних хвороб найбільш поширені - фітофтороз, суха гниль, парша звичайна і порошиста, рак картоплі, кільцева, мокра бактеріальна, водяниста, ґудзикова гнилі, макроспоріоз.

Фітофтороз (іржавість бульб). На поверхні бульб утворюються великі гладенькі, а пізніше - вдавлені бурі плями. На розрізі через пляму з'являються темні смуги у вигляді язиків, які поширюються до центру бульби. При зберіганні хвороба не передається здоровим бульбам, але фітофторні бульби швидко уражаються мокрою і сухою гнилями. Від них гнилі переходять на здорові бульби, що призводить до великих втрат картоплі під час її тривалого зберігання.

Суха гниль (фузаріум) зумовлює дуже великі втрати картоплі. На поверхні бульб з'являються невеликі бурі сухі плями, які згодом розростаються, "шкірочка стає плюсклою і вкривається подушечками рожевого кольору. Фузаріум швидко передається здоровим бульбам при їхньому зберіганні.

Парша звичайна уражає переважно шкірочку бульб і рідко м'якоть під час росту, особливо на піщаних, торф'яних ґрунтах і в засушливі роки.

На шкірочці бульб утворюються бородавки або розтріскані бурі плями, які не знижують якості картоплі, але значно погіршують її зовнішній вигляд.

Парша порошиста з'являється на шкірці бульб. Картопля уражається в полі, особливо в дощову погоду і при зберіганні. На поверхні бульб спочатку з'являються невеликі плями з коричневими прожилками, які пізніше перетворюються в тверді нарости - бородавки, що розриваються зіркоподібно. Всередині тріщин знаходиться чорна порошиста маса - спори.

Є інші різновиди парші: сітчаста, горбкова, срібляста, чорна, виразкова.

Рак картоплі - дуже небезпечна хвороба. На бульбах з'являються великі нарости різної форми і розмірів. Вони набувають бурого - забарвлення, починають розпадатись і виділяти спори. Нарости, к збільшуючись, можуть повністю зруйнувати бульбу. Захворювання передається через ґрунт, бульби, тару, транспортні засоби.

У місцях, де поширюється рак, втрати картоплі можуть досягати 50%.

При виявленні осередку рака картоплі за висновками державних

органів карантину рослин і рішеннями місцевих органів влади цей район оголошується карантинним. Картоплю, уражену раком, забороняється вивозити за межі карантинного району без дотримання

карантинних правил. її можна заготовляти, перевозити за межі регіону ураження з карантинним сертифікатом і використовувати тільки для технічної переробки.

Кільцева гниль уражає судинну частину бульб. Масове ураження бульб виникає під час збирання картоплі, особливо в дощову погоду. Захворювання виявляється після тривалого зберігання картоплі. Під шкірочкою в камбії утворюється суцільне кільце гнилі темного Забарвлення, яке можна виявити тільки після розрізання бульби. Гниль може висихати, а коркова частина бульби відділятися.

Мокра бактеріальна гниль уражає бульби в полі і в сховищі. Уражені місця стають водянистими, м'якими, набувають неприємного запаху.

Водяниста гниль. Бульба мокра. При натискуванні на неї виділяється водяниста рідина. Шкірочка знімається легко, як з вареної картоплі, а м'якоть на повітрі швидко червоніє, а пізніше буріє або Ґудзикова гниль. На бульбах з'являються темні тверді плями, які спочатку нагадують відбитки великого пальця або ґудзика. Пляма на розрізі має яскраво-коричневе забарвлення. Згодом вона збільшується, гнила тканина провалюється, утворюючи порожнини, заповнені міцелієм гриба. Між хворою і здоровою тканинами утворюються маленькі чорні тільця. Із гниттям тканина стає темно-бурою, а шкірочка плюсклою, але на ній не утворюються подушечки, що й відрізняє ґудзикову гниль в цій фазі розвитку від фузаріумної сухої гнилі.

Макроспоріоз або суха плямистість. На поверхні бульб з'являються чорно-бурі жорсткі, у вигляді тоненької кори, плями. На плямах містяться слизисті блискучі колонії бактерій, які можуть викликати мокру гниль.

Діючими стандартами для картоплі звичайної нормується вміст бульб, уражених паршею, мокрою, сухою, кільцевою, ґудзиковою гнилями і фітофторою. Інші грибні і бактеріальні захворювання не допускаються.

Фізіологічні хвороби картоплі виникають з таких причин: невідповідні умови живлення рослин, екстремальні температури і умови зволоження, фізичні пошкодження бульб, порушення умов зберігання.

Дуплястість бульб виникає внаслідок відставання росту внутрішніх тканин від зовнішніх і порушення діяльності ферментів. Окремі клітини і частини тканини відмирають. Тканина з середини бульби загниває, якщо в дуплі є вихід на поверхню. Найчастіше дуплястість з'являється у великих бульб. Бульби з дуплами обмежено придатні для споживання, оскільки дають великі відходи.

Потемніння судинної системи бульб спостерігається при окорковінні частини клітин судинного кільця, які набувають темно-коричневого кольору внаслідок раннього пошкодження картоплин заморозками і при надмірному надходженні в бульби заліза і алюмінію. Такі бульби для харчових цілей використовують обмежено.

Іржава плямистість виявляється на бульбах у вигляді іржаво-бурих плям, які добре видно на розрізі в зоні судинного кільця. Захворювання найчастіше з'являється в посушливе жарке літо при пізньому збиранні картоплі і нестачі фосфору. Причинами плямистості вважають порушення водопостачання, нестачу кисню, невідповідне живлення рослин.

Задуха (анаеробіоз) бульб. Верхній шар бульби стає м'яким і шкірочка легко знімається. На розрізі бульби видно гнилу тканину -білу або рожеву пухку кашоподібну масу зі спиртовим запахом. Причиною захворювання є тривале знаходження бульб в перезволожених умовах під час росту і порушення газообміну при зберіганні, а також у разі значного підвищення температури у сховищі. Бульби від цього запарюються. Фізіологічний процес задухи в таких умовах змінюється мікробіологічним.

Підмороження бульб може статися при температурі, нижчій за -1°С. При надавлюванні на підморожену бульбу пальцем з неї виділяється водяниста речовина, шкірка легко відділяється, м'якоть швидко червоніє, а пізніше набуває темного кольору. Такі бульби для харчування непридатні.

Розтріскування бульб і "сітка" на шкірочці з'являються на картоплі, вирощеній на родючих, багатих на азот, ґрунтах, коли після тривалої засухи було значне надходження води в бульби. На тріщинах можуть утворюватись нарости. Така картопля має великі відходи при В очищенні.

Переохолодження бульб відбувається при температурі -1-0°С. Е Шкірочка темніє, вічка відмирають, поверхня бульб стає вологою, злегка м'якою, але не в'ялою. На розрізі картопля має плями бурого кольору. Такі бульби для харчування непридатні. Стандартами для звичайної картоплі нормується вміст бульб, уражених іржавою плямистістю. Інші фізіологічні захворювання не допускаються.

Шкідники уражають картоплю ще в полі. Найбільш поширені: колорадський жук, картопляна міль (гусінь), дротяники (личинки Жуків-коваликів і жуків-чорнишів), совки (гусінь озимої картопляної або болотної совки), стеблова нематода (круглий черв'як).

Картопляна міль і картопляна нематода - карантинні шкідники.

Стандартами нормується вміст бульб, пошкоджених тільки дротяником. Інші пошкодження не допускаються.

Механічні пошкодження можуть бути внаслідок недосконалості прибиральної техніки, навантажувально-розвантажувальних робіт, транспортування і сортування. Стандартами нормуються порізи, вириви, тріщини, ум'ятини. Бульби розчавлені, половинки і частини бульб не допускаються.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Бульбоплідні овочі	\|	Коренеплідні овочі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.