Тема 1. Філософсько-психологічні аспекти феномену самосвідомості

Запитання для самоперевірки

1. Які засоби кодування змісту інформаційних повідомлень Вам відомі?

2. Надати перелік умов точного декодування змісту інформаційних повідомлень споживачами?

3. Пояснити причини необхідності кодування змісту інформаційних повідомлень у комунікаційних зверненнях?

4. Які варіанти комбінаторного поєднання різних за властивостями елементів графічної мови доречно застосовувати в процесі проектування серійних візуальних висловлювань?

5. Чому необхідно поєднувати елементи із різними властивостями у візуальних повідомленнях?

ТЕМА 6.2. ВЛАСТИВОСТІ СЕРІЙНИХ ОБ`ЄКТІВ

СЕРІЯ (від латин. series — ряд), група або ряд предметів, однорідних або володіють загальною, об'єднуючою їх ознакою. У техніці — ряд виробів, машин, деталей, виготовлених за одномим зразкому. Частина чогось цілого, що може демонструватися самостійно, але при посиланні на інші об'єкти (серія пакувань, рекламних листівок, плакатів тощо)

Серійність - це властивість художніх творів (книг, фільмів, образотворчих творів і т. д.), що полягає в об'єднанні декількох самостійних об'єктів в більшу єдність. В літературі таке об'єднання відбувається за рахунок загального героя (або героїв) – напр., серійність в романах А. Крісті про Еркюле Пуаро або міс Марпл… В рекламі це аудіо та відео роліки, в графічному дизайні це серії друкованих реклам, плакатів, листівок, комікси та інші варіанти)

1. Засоби кодування змісту інформаційних повідомлень?

2. Які умови точного декодування змісту інформаційних повідомлень споживачами?

3. Чому виникає необхідність кодувати зміст інформаційних повідомлень у комунікаційних зверненнях?

4. Які вимоги висуваються до серійних об’єктів графічного дизайну?

5. Які умови необхідні для утворення серійних об’єктів графічного дизайну?

6. Які варіанти комбінаторного поєднання різних за властивостями елементів графічної мови доречно застосовувати в процесі проектування серійних візуальних висловлювань?

Дякую, що все це прочитали!

А ще краще – перечитайте ЩЕ РАЗ!

Аксана Володимирівна J

Філософська сутність феномену самосвідомості – виявлення гносеологічної сутності, з’ ясування співвідношення самосвідомості з об’ єктивним буттям особистості та навколишнім світом.

В вузькому філософському розумінні самосвідомість – це усвідомлення людиною унікальної цінності та неповторності своєї особистості, виділення з природи та світу людей свого «Я».

В ширшому значенні поняття самосвідомості стосується соціальних груп – класів, етносів тощо на рівні теоретичного мислення вона приймає форму рефлексії.

Самосвідомість виникає з розвитком мови, форм спілкування та предметної діяльності людини і спочатку приймає вигляд родової та групової свідомості. Становлення почуття “ Я” та відповідних форм мислення – наслідок тривалого історичного розвитку.

		Філософські напрями розробки проблеми «Я»
						Базова
	Епоха	Представники	Напрям розробки проблеми «Я»		проблема
						вивчення
		Геракліт	Розробка поняття самопізнання
		Сократ				Розгляд
		Августин
					проблеми «Я»
	Античність	Плотін	Відкриття поняття рефлексії як
		через поняття
			інтелектуального процесу пізнання себе
				самопізнання
		Аристотель	Підкреслення значимості іншої людини для

			самопізнання
	Середньо-	Фома	Розгляд усвідомлення себе як поетапного
	віччя	Аквінський	процесу
		Декарт	Введення поняття самосвідомості
		Локк	Наголошення на значенні віку для		Розгляд
			усвідомлення себе		проблеми «Я»
	Філософія	Лейбніц	Розмежовування поняття свідомості та		через поняття
	Нового часу		самосвідомості і надання первинності		самосвідомість
			свідомості
		Юм	Роль самовідчуттів в усвідомленні себе
		Кондильяк

	Кант	Виділення фізичного, психологічного та
		ціннісно-особистісного аспектів
		самосвідомості	Розгляд
	Фіхте	Цілісність суб’ єктно-об’єктивної структури
	проблеми «Я»
		самосвідомості
Німецька		через
Гегель	Розвиток форм самосвідомості
класична	дослідження
Фейєрбах	Значення міжособистісного спілкування у
філософія	структури та
	формуванні Я-образу
		розвитку
	Кант,	Розуміння самосвідомості як такого, що
	самосвідомості
	Маркс	відрізняє людину від тварин

	Гегель,	Становлення самосвідомості через
	Маркс	спілкування та предметну діяльність

Розгляд проблеми «Я» у філософії виступає концептуальною передумовою розвитку наукового психологічного знання про феномен самосвідомості. Предметом психології проблема самосвідомості стає лише у другій половині ХІХ століття. Усі означені філософські погляди, займаючи у психології належне місце в сучасному розумінні самосвідомості, досить широко реалізовано у вітчизняній і радянській психології, що базуються на матеріалістичних поглядах та представляють діяльнісний підхід у психології.

Західна психологія в розробленні проблеми «Я» пішла іншим шляхом, зважаючи на з категорію «Я» як центральне поняття та розглядаючи цю проблему в межах психології особистості, оскільки саме здатність людини до усвідомлення себе та власної індивідуальності є стрижнем особистості. Теоретичний аналіз проблеми «Я» здійснено в межах різних західних психологічних підходів.

Наукові підходи дослідження проблеми «Я» у західних теоріях особистості

Підхід	Концепція	Базовий зміст	Аспеки розгляду
проблеми «Я»

-Функціо	нальний		Чисте (пізнаюче) Я та	«Я» як центральне
Теорія особистості	Емпіричне Я, що пізнається і
утворення особистості;
(В. Джемс)	містить ієрархію «Я»
структура самосвідомості;
	(духовне, матеріальне,
	виділення Я-образів.
	соціальне, фізичне)

Психоаналітич			Структура особистості як	Самосвідомість не
	Психодинамічна	сукупність біологічних	розглядається.
	(Воно) психічних (Я) та	Фрейдівське «Я» змістовно
ний	теорія особистості
соціальних (Супер-Я)	співвідноситься з Я-
(З. Фрейд)
чинників; рівні усвідомлення	концепцією, а Супер-Я – із

	чинників (свідомий,	самооцінкою та
	передсвідомий, несвідомий)	Я-ідеальним.

			Аспекти самосвідомості:
	Індивідуальна		самооцінка; почуття
	теорія особистості	Особистість через	неповноцінності та
	(А. Адлер)	«творче Я»	переваги; здатність
			людини до керування
			собою та власним життям
			Я-реальне – центральна
		Особистість через	категорія особистості;
		біологічна обумовленість
	Соціокультурна	Я-реальне; аналіз
	самосвідомості
	теорія особистості	внутрішньоособистісних
	(розвиток самосвідомості
	(К. Хортні)	конфліктів та невротичних
	йде зсередени людини,
		розладів самосвідомості
		тобто не залежить від

			соціуму)
	Его-теорія	Поняття «Его», що	Самосвідомість як
	впевненість, самоконтроль,
	особистості	характеризується стадіями
	самооцінка, почуття
	(Е. Еріксон)	психосоціального розвитку
	Его-ідентичності

			Потреби «Я» в
	Гуманістична	Особистість як ієрархія	позитивному ставленні до
	теорія особистості	вроджених потреб і	себе, у саморозвитку та
	(А.Маслоу)	спонукань	самореалізації як вищих
			потреб особистості
			Самопізнання як синтез:
			відчуття власного тіла;
Гуманістичний	Диспозиційна	Особистість як замість,	відчуття самоідентичності;
теорія особистості	почуття самоповаги;
розвиток якої забезпечує
(Г. Олпорт)	розширення самості; образ
формування «Я»
	себе; раціонального

		керування самим собою;
		цілепокладання
Гуманістична	Формування особистості	Проблема «Я» через

	теорія особистості	через екзистенціальні
	поняття ідентичності
	(Е. Фром)	потреби людини

			Я-концепція як центральне
	Феноменологічна	Особистість через поняття	соціально обумовлене
	теорія особистості	утворення особистості;
	Я-концепції
	(К. Роджерс)	Я-образи: Я-реальне,

			Я-ідеальне)
-Структурний	Теорія особистості	Особистість через	Біологічний,
(Р. Мейли)	трикомпонентну структуру	психологічний та
	«Я»	соціальний аспекти «Я»

			Соціальна обумовленість
			самосвідомості та механізм
	Соціологічна	Особистість як обумовленість	ставлення людини до себе
	теорія особистості	психіки людини процесом	(тобто будь-яка форма
	(П. Жане)	соціальної взаємодії	ставлення до себе за своїм
Соціологічний			походженням є і проявом
		ставлення до інших людей)
		Суб’ єктивно-
Теорія	Я-концепції як уявлення	інтерпретований зворотний
«Дзеркального-Я»	індивіда про оцінку його	зв’язк, отриманий від
(Ч. Кулі)	особистості іншими	інших як основна
		інформація про власне «Я»
	Соціально-	Людське «Я» як соціальний
	процес, що відбувається	Визначення розвитку
	психологічна
	всередині індивіда, у	самосвідомості процесом
	концепції
	результаті якого виникають	спільної діяльності людей
	(Д.Мід)
	«Я-усвідомлююче» та «Я» як	як засобу самопізнання

		об’ єкт усвідомлення

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
МОДУЛЬ 5. ВІЗУАЛЬНИЙ ТЕКСТ	\|	Тема 2: Структура самосвідомості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.