МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тема 2: Структура самосвідомості
У вітчизняній психології проблема самосвідомості розглядалась в межах більш загального базового психічного утворення свідомості. Свідомість є вищім інтегратором психічного життя людини, що інтегрує функцію відображення та регулювання.
• Самосвідомість – вищий вираз свідомості у людини, як члена суспільства, що спрямований на самого себе (К.К.Платонов). • Самосвідомість – складний психічний процес, сутність якого полягає у сприйнятті особистістю великої кількості “ образів” самої себе в різних ситуаціях діяльності та поведінки, у всіх формах взаємодії з іншими людьми та в з'єднанні цих образів в єдине цілісне утворення – в уявлення, а потім у поняття свого власного “ Я” як суб’ єкта відмінного від інших суб'єктів (І.І.Чеснокова).
Самопізнання-складний процес опосередкованого пізнання себе,розгорнутий учасі, пов’ язаний з рухом від поодиноких ситуативних образів через інтеграцію подібних багаточислених образів у цілісне утворення – поняття власного Я.
Знання про себе складає зміст самосвідомості та виступає її серцевиною. Будь-яке знання про себе є єдністю протилежностей – відносного та абсолютного. Відносність знань про себе обумовлена змінами у часі реальних умов життєдіяльності і самої людини.
Емоційно-ціннісне ставлення до себе-усвідомлення ціннісних смислів дляособистості власних різних ставлень до себе, що виникають на основі переживань, які виступають своєрідним критерієм позитивного чи негативного ставлення до себе та що включені в раціональні моменти самосвідомості. (І.І.Чеснокова).
Самооцінка–складне утворення людської психіки,що полягає в оцінцілюдиною самої себе, своїх можливостей, якостей та місця серед інших людей (А.І.Ліпкіна, 1976; Л.В. Бороздіна, 1992). Саморегуляція–форма регуляції поведінки,що включає результатисамопізнання та ставлення людини до себе яка реалізується на всіх етапах поведінкового акту – починаючи з мотиваційного компоненту та закінчуючи власною оцінкою досягнутого ефекту поведінки (за І.І.Чесноковою) Р.Бернс визначає Я-концепцію, як сукупність установок спрямованих на самого себе. Я-концепції базується на трьох головних елементах установки:
• ствердження, яке може бути як обґрунтованим, так і не обґрунтованим (когнітивна складова установки); • емоційне ставлення до цього ствердження (емоційно-оцінна складова); • відповідна реакція, яка може проявлятись в поведінці (поведінкова складова). Я-концепції виконує три функції: • забезпечення внутрішньої узгодженості;
• визначення характеру індивідуальної інтеграції досвіду, що реалізується, в тому, як буде діяти індивід в конкретній ситуації, та в тому, як він буде інтерпретувати дії інших;
• визначення очікування індивіду, тобто уявлення індивіду про те, що повинно відбутись. Я-концепція–це інтеграційна,цілісна,відносно стійка складова самосвідомості,яка являє собою сукупність знань людини про себе, виконує детермінуючу роль в активності суб’ єкту, його стосунках із середовищем і самим собою та визначає поведінку суб’ єкта в соціумі.
Образ-Я,заР.Бернсом,уявлення індивіда про самого себе.В психології виділяється велика кількість Я-образів.
• В.Джемс виділив чотири складові емпіричного-Я (того, що пізнається) та розташував їх за мірою значимості: духовне Я, матеріальне Я, соціальне Я та фізичне Я.
• К.Роджерс в Я-концепції виділяє два базових образи Я: «Я-реальне» та «Я-ідеальне».
• А.А.Налчаджан виділяє: образ тіла (тілесне Я), наявне Я (справжне-Я), динамічне-Я, фактичне-Я, ймовірне-Я, ідеалізоване-Я, уявне-Я та інші.
• Н.І.Сарджвеладзе розглядає Я-образи за часовими характеристиками, де одним параметром виступають часові позиції суб’ єкта (теперішнє Я, минуле Я, майбутнє Я), а іншим – часовий зміст ставлення до себе (актуальне Я, ретроспективне Я, перспективне Я). Модель простору-Я
Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|