МОДУЛЬ 5. ВІЗУАЛЬНИЙ ТЕКСТ

ТЕМА 5.1. УМОВИ УТВОРЕННЯ ВІЗУАЛЬНИХ ТЕКСТІВ

Текст (від лат. textus — тканина, з'єднання) — загалом зв'язана i повнiстю послiдовна сукупнiсть знакiв.

Текст є кодованою величиною, оскільки мовець кодує певну інформацію. Для сприйняття вміщеної у тексті інформації автор (дизайнер) повинен її декодувати – в нашому випадку візуалізувати.

У сучасному комунікативному середовищі природна мова є найважливішим і універсальним засобом спілкування, але зовсім не єдиним. Саме у взаємодії із знаками іншої природи (наприклад, іконічними) вербальні знаки найуспішніше реалізують свої комунікативні функції.

Отже, візуалізація, це художня комунікація, що дає змогу створювати несподівані й ефек-

тивні повідомлення. Візуальне повідомлення як носій візуальної комунікації репрезентуючи образ будь-якого обраного продукту і створювати ефективну рекламу. Візуальне повідомлення має орієнтувати потенційного споживача у розмаїтті рекламних звернень. Повідомлення може бути, представлене вербально (словесний текст) або іконічеськи, тобто образотворчо (візуально).

Візуальні комунікації — комунікації (передача інформації) по засобах візуальної мови (зображень, знаків, образів, тіпографіки, інфографіки...) з одного боку і візуального сприйняття (органів зору, психології сприйняття...) з іншою. У побутовому значенні візуальна комунікація може бути визначена як — те — що я бачу.

Проте сьогодні візуальна комунікація надзвичайно розвинена і ускладнена і на рівні мови і на рівні сприйняття за рахунок активного розвитку візуального мистецтва і електронних і цифрових технологій.

Візуальні комунікації — одна з базових складових сучасних мас-медіа, що створюють візуальний інтерфейс передачі і вжитку інформації, а також трансформуючи і переводячи, у свою чергу, будь-яку інформацію у візуальну мову (іміджі і прес-портрети, фото з місця подій і телевізійна картинка в режимі реального часу...).

В роботі дизайнерів велику роль грають ілюстрації і фотографії. Деякі рекламні кампанії навіть грунтуються на силі зображень. Проте ілюстрації не повинні використовуватися просто тому, що вони цікаві або привертають увагу. Будь-які картинки повинні, перш за все, працювати на підвищення ефективності сприйняття візуального звернення.

Шрифт, яким набраний або написаний рекламний текст, також допомагає довести до читача ідею реклами. Він повинен привернути увагу читача і допомогти йому зосередитися на читанні тексту, виділити найбільш важливі аргументи.

Оптимальний вибір і використання величезної кількості шрифтів для кожного конкретного випадку під силу лише художникам-фахівцям в області реклами.

Кожен малюнок шрифту додає тексту своєрідне емоційне забарвлення. При виборі шрифту слід пам'ятати, що він повинен відповідати рекламованим товарам. Так, за допомогою шрифтів складного малюнка з округлими контурами букв і контрастними штрихами можна підкреслити легкість, витонченість виробу, про який йде мова в тексті. Шрифти простішого малюнка з прямокутним контуром букв личать для набору текстів, в яких рекламується простота форми, міцність, надійність предмету.

Жирні важкі шрифти доречно застосовувати для реклами пральних машин, холодильників, електричних натирачів підлоги, а легені - для реклами парфюмерних, ювелірних виробів, шовкових тканин, мережив і тому подібне.

Людське око сприймає не окремі букви, а групи букв або слів. Це властивість ока охоплювати групи букв, їх форму, а також певну довжину рядків є чинником, прискорюючим або уповільнюючим читання. Тому, окрім малюнка шрифту, не менше важливий правильно вибрати його розмір, відстань між буквами, строчками, довжину рядків і розташування тексту на сторінці або аркуші друкарської продукції.

Мистецтво - вища форма естетичного освоєння дійсності. І це не дивно. Справа в тому, що в мистецтві естетичне - самоціль. Митець не ставить перед собою інших цілей крім як створити естетичну цінність, у той час як в інших видах людської діяльності естетичне походить від цих видів діяльності.

Емоції людини характеризуються широким спектром індивідуальних проявів. Психологи дають різні класифікації емоцій. Найчастіше розрізняють емоції і почуття. Власне емоції здійснюють сигнальну, регуляторну, спонукальну функції. Вони виявляються як у людей, так і у тварин.

У мистецтві ж емоції є необхідною складовою частиною, одним із компонентів змісту, що органічно забарвлює його і що виражає закладену в ньому думку.

Розрізняють прості та складні емоції. Переживаннязадоволення від їжі, бадьорості, втоми, болю - це прості емоції. Вонивластиві і людям, і тваринам. Прості емоції в людському життіперетворилися на складні емоції і почуття. Характерною ознакою складнихемоцій є те, що вони виникають у результаті усвідомлення об'єкта, щовикликав їх, розуміння їхнього життєвого значення, наприклад переживаннязадоволення при сприйманні музики, пейзажу.Емоціям властива полярність. Вона виявляється в тому, що кожна емоція,кожне почуття за різних обставин можуть виявлятися протилежно: "радість- горе ", "любов- ненависть", "симпатія - антипатія", "задоволення -незадоволення". Полярні переживання мають явно виражений позитивний абонегативний відтінок.

ТЕМА 5.2. АЛЕГОРИЧНО-МЕТАФОРИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У ЗОБРАЖЕННЯХ

АЛЛЕГОРІЯ (греч. allegorein — "говорити інакше") — іносказання, тлумачення закладеного в художньому творі прихованого, таємного значення. Виникло в глибокій старовині, оскільки спочатку твори скульптури, живопис, архітектура служила культовим цілям і несла в собі езотеричний вміст. У Древній Греції сформувався літературний жанр — аллегореза (allegoreza), тлумачення прихованого значення поетичних міфів. Це було початком історичної свідомості, прагнення пов'язати образи минулого з сьогоденням, зробити їх актуальними. Історизм — основоположний принцип художнього мислення, тому і алегорична є неодмінна властивість художньої діяльності людини. У тих же випадках, коли необхідно конкретно виразити найбільш загальні, абстрактні і тому майже незмальовані ідеї, наприклад: добро, силу, владу, справедливість, любов, художник удається до алегорії як типа композиції в особливому жанрі образотворчого мистецтва. У цьому жанрі абстрактні поняття показуються іносказання через зображення живих істот, тваринних або людських фігур з атрибутами, за якими історично закріпився символічний, легко читаний сенс. Зображення лева традиційно втілює силу, орла — зіркість, сови, оскільки вона не спить вночі і бачить в темноті, — мудрість.

МЕТАФОРА (від др.-грець.— «перенесення», «переносне значення») — троп, слово або вираження, що вживається в переносному значенні, в основі якого лежить неназване порівняння предмету з яким-небудь іншим на підставі їх загальної ознаки.

Метафора використовується в художніх творах при відображенні предметів для підкреслення їх малопомітних властивостей, для представлення їх під незвичайною точкою зору.

Метафора збагачує наше уявлення про даний предмет, залучаючи для його характеристики нові явища, розширюючи наше уявлення про його властивості. Звідси - пізнавальне значення метафори.

Іншими словами метафора - це символ, образ, малюнок, музика, історії, казки, анекдоти, легенди. Метафора - це образний зворот, що полягає у вживанні образів у переносному розумінні на основі якоїсь аналогії, схожості, порівняння. Метафора заснована на подібності або схожості

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Бренд та брендінг	\|	Тема 1. Філософсько-психологічні аспекти феномену самосвідомості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.