Стратегічні переваги та недоліки різних типів організаційних структур управління.
ТЕМА 11. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Зміна організаційної структури як одна з найбільш поширених стратегічних змін. Підхід до організаційної структури вчених А. Чандлера і Г. Мінцберга. Лінійна організаційна структура. Функціональна структура управління. Дивізіональна організаційна структура. Матрична структура управління. Конгломерат.
Однією з найбільш поширених стратегічних змін є зміна організаційної структури, тому що вона існує не самостійно і незалежно від стратегій та цілей підприємства, а є одним з найважливіших заходів реалізації стратегії, тобто організаційна структура сприяє досягненню цілей підприємства. В той же час вона відбиває прийнятий порядок організації управління, досягнутий на певний період. Стратегія управління допомагає підприємству змінити себе та оточення, в якому воно функціонує, тому що підприємство, яке не вносить у свою діяльність змін, не може розраховувати на майбутній успіх.
Вчені А. Чандлер і Г. Мінцберг на початку 60-х років минулого століття у роботі «Стратегія та структура» довели, що між стратегією, що застосовується, та організаційною структурою, тобто певною впорядкованістю завдань, посад, повноважень і відповідальності, на основі яких підприємство здійснює свою виробничу й управлінську діяльність, існує тісний зв'язок. Як стратегія, так і організаційна структура можуть сприяти стратегічному розвитку підприємства або гальмувати його.
Відомо кілька основних типів організаційних структур: лінійна, функціональна, дивізіональна, матрична, конгломератна та інші. Кожна з них має певні стратегічні переваги і недоліки, різною мірою відповідає основним типам стратегії.
Лінійну організаційну структуру застосовують малі та середні підприємства з нескладним виробництвом (рис.11.1).