Синтетична теорія еволюції (СТЕ).

Трудова теорія Енгельса.

Логічним продовженням вчення Дарвіна стала трудова теорія антропогенезу Ф. Енгельса. Основу концепції Ф. Енгельса складає поняття про працю як першу основну умову всього людського життя, і притому у такому ступені, що ми у відомому значенні можемо сказати, що «праця створила саму людину». Під працею Енгельс розумів доцільну діяльність, що почалася з виготовлення знарядь із каменю, кістки й дерева. На думку Ф. Енгельса, свідомість сформувалася в результаті праці. У процесі праці в людей виникла потреба щось сказати один одному. Так з'явилася мова як засіб спілкування в спільній трудовій діяльності. У свою чергу діяльність людини виявилася величезним імпульсом, що призвів до виникнення культури й суспільства.

У своїй роботі Енгельс встановлює послідовність основних етапів гомінізації з виділенням прямоходіння як вирішального кроку на шляху олюднення мавпи; дає визначення руки як органу й продукту праці; розглядає виникнення звукової мови й членороздільної мови, людського мислення як наслідку суспільного розвитку; підкреслює якісну своєрідність антропогенезу як процесу активного пристосування людини до середовища, екологічну перевагу людини розумної над іншими видами.

Основою сучасної еволюційної біології виступає синтетична теорія еволюції, або неодарвінізм. Ця концепція об'єднала класичний дарвінізм і досягнення генетики й сформувалася в ХХ ст. СТЕ заснована на визнанні популяції як елементарної одиниці, що еволюціонує, випадкових змінах ДНК і природному доборі, головної ролі середовища у виникненні видів і співтовариств, необхідності розмаїтості в збереженні стабільності біологічних систем.

В основі цієї теорії лежить уявлення про те, що елементарною клітинкою еволюції служить не організм і не вид, а популяція - сукупність особин одного виду, що довгостроково займає певний простір і відтворює себе протягом великої кількості поколінь. Вихідною одиницею спадковості виступає ген (ділянка молекули ДНК, відповідальна за розвиток певних ознак організму).

У самому загальному вигляді СТЕ стверджує, що прогресивний розвиток життя на Землі пояснюється генетичним спадкуванням фенотипічних ознак, їхньою випадковою мінливістю й природним добором. Згідно СТЕ, випадкові мутаційні зміни фільтруються природним добором, і поступово з хаосу невизначеної мінливості викристалізовуються доконані форми, ідеально пристосовані до умов перебування. СТЕ допускає, що генотипи з більш високою пристосованістю залишають пропорційно більше число нащадків, тому їхні гени в наступному поколінні будуть представлені з більшою частотою. СТЕ допускає, що еволюція обумовлена пошкодженням спадкоємного апарата під впливом факторів середовища (мутаціями) і відбором виникаючих випадкових ознак, корисних у даних умовах середовища в сполученні з ізоляцією. Еволюція становить безперервний процес нагромадження в популяції випадкових мутацій, ознак, що ведуть в умовах ізоляції (екологічної, репродуктивної) до дивергенції й формування нового виду.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Еволюціонізм.	\|	Теорії моно- і поліцентризму.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.