МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Класифікація фразеологічних одиниць.Будова фразеологізмів Фразеологізми бувають різної синтаксичної будови: можуть мати форму незалежного речення, підрядного речення, сполучення слів (предикативного, підрядного чи сурядного), а також являти собою поєднання повнозначного слова зі службовими. Фразеологізми у формі незалежного речення являють собою завершені, самодостатні комунікативні одиниці, проте, на відміну від звичайних речень, передають одне поняття, творять семантичну цілість: повергулося колесо історії – сталися зміни; не варта шкірка вичинки – марна праця людини; той у плуг, той у луг – незлагоджено. Такі фразеологізми не здатні до словесного поширення, у тексті вони вживаються як окремі повідомлення, репліки і за своїм значенням збігаються із приказками: Далеко куцому до зайця! Вони можуть входити також до складного речення як його предикативна частина: Що буде, те й буде, а я не покину своєї матері (І. Нечуй-Левицький). До складу фразеологізмів, що мають форму підрядного речення, як обов'язковий компонент входять сполучники підрядності на зразок як, мов, наче та сполучні слова що, де, куди, коли тощо. Ці фразеологізми, як правило, вказують на різні обставини і за будовою можуть бути: Ø повним двоскладним реченням (із підметом і присудком): куди і ворон кісток не заносить – дуже далеко; куди око гляне – скрізь; як рак свисне – ніколи; доки світ стоїть – завжди; Ø неповним двоскладним реченням із пропущеним присудком, рідше – підметом: як риба у воді – вільно; як засватана дівка – сором'язливо; поки суд та діло – тимчасом; часом із обома пропущеними головними членами речення: (знає) як свої п'ять пальців – досконало; (загоїтися) як на собаці – дуже швидко; іноді до таких фразеологізмів як головна складова частина входить дієслово: битися як риба об лід – бідувати; Ø односкладним реченням: хоч собак ганяй – дуже холодно; хоч в око стрель – дуже темно. У сучасному мовознавсті відомі кілька типів класифікацій фразеологізмів. За ступенем семантичного злиття компонентів розрізняють: а) фразеологічні зрощення; б) фразеологічні єдності; в) фразеологічні сполучення (за класифікацією В.В.Виноградова). До них додаються фразеологічні вислови (за класифікацією М.М.Шанського). Фразеологічні зрощення - це сталі словосполучення, зміст яких не можна зрозуміти зі значень окремих компонентів, що входять до складу фразеологічної одиниці: піймати облизня, ні в сих ні в тих, нині отпущаєши, ходором ходити, розбити глек "посваритися", пекти раків "червоніти", собаку з’їсти "набути досвіду". Фразеологічні єдності - стійкі словосполучення, зміст яких певною мірою зумовлений значеннями слів-компонентів: тримати камінь за пазухою, ложка дьогтю в бочці меду, намилити шию, загрібати жар чужими руками, тримати язик за зубами, накивати п’ятами, не бачити смаленого вовка "не знати труднощів, не зустрічатися з небезпекою", не нюхати пороху "не бути в боях", прикусити язика "замовкнути". Фразеологічні сполучення - семантично подільні фразеологічні звороти, в яких є стрижневе слово. У них цілісне значення випливає з семантики окремих слів: здобути перемогу, делікатне питання, згорати з сорому, зачепити за живе, брати участь, вжити заходів, відвести очі, піддавати жару. Від зв’язків стрижневого слова з іншими словами міняється значення фразеологізму: уболівати душею, вболівати серцем; завдавати шкоди, завдавати образи, завдавати удару, завдавати поразки; жити вовком (на відлюдді), дивитися вовком (вороже). Фразеологічні вислови - стійкі звороти мови, які семантично не діляться і складаються зі слів із вільним значенням, але в процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці. До них належать прислів’я, приказки, крилаті вислови, народні примовки тощо (Друга шукай, а знайдеш - тримай. Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком - завжди. На словах медок, а на серці льодок, бідний, як церковна миша; І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь. Ні пуху ні пера! Кіно й німці!). Читайте також:
|
||||||||
|