• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Джерела української фразеології.

Фразеологія української мови за своїм походженням неоднорідна. Переважна більшість фразеологізмів походить із живої, народнорозмовної мови. Це прислів’я, приказки, афористичні образні вислови та різні жартівливі й анекдотичні вирази: п’яте колесо до воза, ні в тин, ні в ворота, як мертвому кадило; Ой, мамо, люди хвалять нас: ви мене, а я - вас.

Крім того, українська літературна мова поповнює свої фразеологічні ресурси з багатьох джерел, а саме:

з виробничо-професійної лексики: підвищувати тон (муз.); дружній череді вовк не страшний (пастух.); іти в ногу (військ.); стригти під одну гребінку (перук.); без сьомої клепки в голові (бонд.); ні пуху ні пера (мисл.).

з наукової, публіцистичної та художньої літератури: люди доброї волі; холодна війна; людина в футлярі.

з влучних виразів видатних людей: Учітеся, брати мої, думайте, читайте (Т.Шевченко); жереб кинуто (Юлій Цезар); Чому я сокіл, чому не літаю (М.Петренко); батьки і діти (І. Тургенєв).

з біблійних висловів: вавілонське стовпотворіння; око за око, зуб за зуб; святая святих; глас вопіющого в пустині;козел відпущення; блудний син;

з античної літератури та міфології: Геркулесові стовпи; лебедина пісня; крокодилові сльози; авгієві стайні; ахіллесова п’ята; яблуко незгоди.

Фразеологізми збагачують мову, вони є одни із засобів образності та виразності мовлення.

Тема:МОРФЕМІКА. СЛОВОТВІР.

Морфеміка як лінгвістична дисципліна. Морфема як мінімальна значуща частина у структурі слова.

Типи значень морфем.

Поняття твірної основи та зміни в морфемній будові слова.

Словотвір як розділ науки про мову. Основні одиниці словотворчої системи.

Способи словотворення в сучасній українській мові.

Література:

Вихованець І.Р. та ін. Граматика української мови. – К.: Рад. школа, 1982.

Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1986.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – І ч. – К.: Рад. школа, 1965.

Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К.: Вища шк., 2001.

Сучасна українська мова: Підручник / За ред. О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 2001.

Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. – К.: Літера, 2000.

1. Морфеміка як лінгвістична дисципліна. Морфема як мінімальна значуща частина у структурі слова

Морфеміка і словотвір – це розділи мовознавства, які вивчають морфемну будову, способи та мовні засоби творення слів. Морфеміка вивчає будову слова, а словотвір – слово з погляду його творення. Розділ граматики, у якому вивчаються найменші значущі частини слова, називається морфемікою. Відрізняється від словотвору тим, що вивчає слова з погляду будови, а не творення. Варіантами однієї морфеми є морфи. Морфема – це мінімальна значуща частина слова. У структурі переважної більшості українських слів можна виділити дві або більше тісно пов’язаних значущих частин, тобто морфем: крас-а, хат-ин-а, без-меж-н-ий,

по-пере-пис-ува-ти. Два основні типи морфем: кореневі (корінь слова) і службові морфеми (афікси): суфікси (спів-ак) та префікси (над-будова), а також інтерфікси (жовт-о-гарячий), постфікси (учити-ся) та флексії (закінчення):

озер-о.

Існують класифікації морфем за різними типами ознак:

за семантичною функцією;

за наявністю або відсутністю звукового показника;

за неоднорідністю звукового складу морфем (варіант – інваріант);

за кількістю наявних фонем;

за ступенем здатності сполучатися з іншими морфемами;

за ступенем поширеності.

1) Класифікація за семантичною функцією:

лексико-понятійні (є показниками загального лексичного значення. До них належать кореневі морфеми);

словотворчі (суфікси та префікси, за допомогою яких утворюються слова з новим лексичним значенням);

граматичні, або формотворчі (суфікси, префікси та флексії, за допомогою яких утворюються граматичні форми слів: надписати – надписувати).

2) Класифікація за наявністю або відсутністю звукового показника:

субстанціальні (позитивні): мають звукове вираження (книг-а);

нульові (негативні): не мають звукового вираження (книг-).

3) Класифікація за неоднорідністю звукового складу морфем:

варіантні (садити – саджу);

інваріантні (Інваріантом морфем, які залежать від фонематичного або морфемного оточення і виступають у кількох варіантах, можна вважати той з варіантів, який властивий початковій формі слова).

4) Класифікація за кількістю наявних фонем:

однофонемні (монофонемні);

багатофонемні (поліфонемні): з-розум-і-ти.

5) Класифікація за ступенем здатності сполучатися з іншими морфемами:

нерегулярні (зустрічаються тільки в одному або двох словах (суфікси, наприклад, дієслівний суфікс –ва: бувати, співати);

регулярні (зустрічаються у цілому ряді слів, активно виконують свою функцію в мові).

6) Класифікація за ступенем поширеності:

високочастотні, продуктивні – переважна більшість нових слів у СУМ утворилася за допомогою високочастотних морфем (під-писати,

вод-н-ий);

низькочастотні, непродуктивні – з метою утворення нових слів вживаються дуже рідко або взагалі не вживаються (паст-ух, поп-ад-я).

Читайте також:

1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
2. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
3. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
4. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
5. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
6. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
7. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
8. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
9. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
10. Антропологічні джерела
11. Аудіювання на уроках української мови
12. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система

Переглядів: 1733