Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Присвійні прикметники

 

Присвійні прикметники виражають належність предмета певній людині або (рідше) тварині: батькова хата, Андріївбрат, Оксанинзошит, директорівнаказ, лисячаголова. Значення присвійних прикметників однотипні, всі вони виражають індивідуальну віднесеність предмета людині або тварині. Лише у випадку уособлення неживих предметів вживаються прикметники з присвійним значенням, похідні під назв неістот, наприклад: А місяцівбатько (його сонцем звуть) саме люльку закурив (Тич.).

У сучасній українській літературній мові ознаку за відношенням присвійності (посесивності) передають прикметники на -ів (-їв) (морфонологічні варіанти -ов, -ев, -єв для непрямих відмінків, форм жіночого і середнього роду, а також множини), утворювані від іменників — назв істот другої відміни: чоловіків (-ова, -ове), Петрів (-ова, -ове), хлопців, лікарів (-ева, -еве), водіїв (-єва, -єве), Сергіїв (-єва, -єве). Від іменників першої відміни присвійні прикметники творяться за участю суфікса -ин (-їн): сестрин, Миколин, Надіїн. У поодиноких прикметниках, похідних від назв тварин, виступають суфікси -ів, -ин: соловейків, зозулин. Деякі присвійні прикметники мають нульовий суфікс, наприклад: вовчий, овечий. Присвійні прикметники, утворені від назв людей, у називному у й знахідному відмінках мають коротку форму (ковалίв, Іванів, мάтерин, Маріїн, доччúн), а прикметники, похідні від назв тварин, мають повну форму (гусячий, качиний, собачий).

Присвійні прикметники мають свої словотворчі типи і своєрідні граматичні ознаки. Твірними основами присвійних прикметників виступають лише іменникові і тільки назви істот (за рідкісними винятками у випадку уособлення неживих предметів). Присвійні прикметники творяться: а) від назв людей за допомогою суфіксів -ів (-їв), -ин (-їн): Петрів, Василів, товаришів, Сергіїв, сестрúн, Миколин, Маріїн; б) від назв тварин за допомогою суфіксів -ач (ий), -яч (ий), -ин (ий), -їн (ий):курячий, орлиний, солов’їний.

Безпосереднє значення присвійності прикметникам із зазначеними суфіксами властиве лише в тих випадках, коли прикметникова функція чітко обмежується вираженням приналежності на основі відношення між особою (тим, кому належить предмет) і предметом (тим, що належить особі): синів портфель, Миколин костюм. Сполучаючись з іменниками, яким не властиве конкретно-предметне значення, розглядані прикметники характеризують їх через відповідний зв'язок з істотою, але втрачають при цьому первинне значення присвійності: батькова радість, батьків приїзд.

Якщо прикметник виражає належність предмета не одній тварині, а позначає загальну родову віднесеність чи властивість тієї або іншої тварини, то він входить до розряду присвійно-відносних або присвійно-якісних прикметників. Порівняйте, наприклад: ведмежа голова, орлиний клюв (присвійні прикметники); ведмежа шуба, собача зграя, орлине пір'я (відносні); ведмежа послуга, собачий холод, орлиний зір (якісні прикметники).

Не виражають значення присвійності і ті прикметники, що входять до складу фразеологічних словосполучень і термінологічних назв, наприклад: ахіллесова п'ята, гордіїв вузол, дамоклів меч, адамове яблуко, торрічеллієва пустота, петрові батоги (бот.), воловий язик (діал., назва квітів). Такі прикметники відносять до присвійно-якісних. Не мають присвійного значення і прикметники, що стали географічними назвами або прізвищами, наприклад: Київ, Харків, Шевченкове, Павлів, Яків, Ковалишин.

Присвійні прикметники вживаються в уснорозмовному стилі, в мові художньої літератури і фольклору. В інших стилях української мови присвійні прикметники вживаються рідко. Значення індивідуальної віднесеності особі в науковому, публіцистичному та інших стилях мови найчастіше передається формами родового відмінка іменника: твори Франка, музика Лисенка, світогляд письменника, слово учителя, заява Ігнатенка, наказ директора.

Присвійні прикметники, утворені від назв тварин, порівняно рідко вживаються навіть у розмовному та в художньому стилях мови.


Читайте також:

  1. Відносні прикметники можуть утворюватися від іменника за допомогою суфіксів –ов, -ев, -єв.
  2. Відносні прикметники. Категорії відносних прикметників
  3. Лексико-граматичні розряди прикметників: якісні, відносні та присвійні
  4. Складні прикметники
  5. Якісні Відносні Присвійні
  6. Якісні прикметники.




Переглядів: 13431

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Відносні прикметники. Категорії відносних прикметників | Перехід прикметників з однієї семантичної групи в іншу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.