Перехід прикметників з однієї семантичної групи в іншу

Відносно-якісні прикметники. Відносні прикметники можуть переходити в розряд якісних. Багатозначні слова своїм прямим значенням можуть лишатися в розряді відносних, а на основі переносних значень створюються поступово якісні прикметники, що на сучасному етапі ще сприймаються як похідні.

Так, наприклад, назви ознак предметів за різними відношеннями типу вишневий (сік), буряковий(корінь), бузковий(кущ), малúновий(напій) можуть вживатися і як назви кольорів, що сприймаються безпосередньо: вишнева хустка, буряковашапочка, бузковийвідтінок, малúнόвепальто.

Ці назви кольорів уже сприймаються як якісні прикметники. Відносні прикметники, що виражають ознаки предметів за матеріалом та іншими відношеннями, можуть також набувати в контексті ознак якісних прикметників. Порівняйте, наприклад: срібна ложка і срібна голова (сива); дерев'яний стіл і дерев'яний язик (нерухомий, отерплий); бάтьківські збори і бάтьківське ставлення (чуйне); кришталева ваза і кришталева совість (особливо чиста).

Деякі відносно-якісні прикметники, в яких процес семантичних перетворень завершився, мають ознаки якісних прикметників. Деякі з таких прикметників: творчий, картинний, діловий, мирний – можуть утворювати форми вищого й найвищого ступенів порівняння або синтаксично означатися кількісними словами: більш творчий, найбільштвочий, меншділовий, найменшділовий, занадтокартинний, дужемирний.

Такі прикметники можуть ставати твірними основами іменників з абстрактним значенням (творчість, картинність) або прислівників (творчо, картинно, мирно) і вступати в синонімічні та антонімічні відношення.

Присвійно-відносні та присвійно-якісні прикметники. В українській мові виділяються промίжні групи прикметників, що поєднують присвійне і відносне значення або виступають у значенні безпосередньо виявленої зовнішньої характеристики предмета.

Присвійно-відносні прикметники творяться від назв людей, зрідка від назв тварин за допомогою суфікса -ськ-. Приєднуючись до суфікса твірної прикметникової основи, суфікс -ськ- виступає частиною складного суфікса -івськ- або -инськ-, наприклад, адмірал — адміральський, козак — козацький, батько — бάтьківський, учень — учнівський, мати — материнський, Малишко — Малишківський.

Відназв тварин творяться присвійно-відносні прикметники тими самими суфіксами, що й присвійні: -ач- (-яч-), -ин- (-їн-), зрідка -ов- абонульовим суфіксом (телячий, конячий, журавлиний, качиний, зміїний, воловий, овечий, орлій).

На відміну від присвійних прикметників, що виражають належність індивідуальній особі (істоті), присвійно-відносні прикметники вказують на більш узагальнену віднесеність, наприклад: Шевченківські місця (місцевість, де народився, жив і навчався Т. Г. Шевченко); дівчачий гурт, дівочий хоровод; орлина сім'я, журавлиний ключ, звіряче потомство.

Присвійно-відносні прикметники в основному відповідають на питання який? яка? яке? які?: дівочі уста (чиї?), дівочий хоровод (який?); дідова хата (чия?), дідίвська хата (чия?, яка?), дідίвська спадщина (яка?); лάстівчине крило (чиє?), ластів'яче гніздо (яке?), ластів'яче шугання (яке?).

Втрачаючи семантичний відтінок присвійності, присвійно-відносні прикметники входять цілком у розряд відносних, наприклад: учительська конференція, батьківський комітет, риб'ячий жир, коров'яче молоко, кролячий пух, соболиний комір.

Усі присвійно-відносні прикметники виступають тільки в повній формі.

Присвійно-відносні прикметники можуть поступово набувати значення якісних прикметників.

Переосмислення це можливе на основі переносних значень слова. Такі прикметники виділяються в окрему групу присвійно-якісних, тобто присвійних прикметників, які набувають значення якісних, наприклад: материнська ласка, дружній потиск руки, дідίвські закони, звірячий погляд, вовчий апетит, заяча душа, воляча сила, осляча (ослина) впертість і багато ін.

До присвійно-якісних відносимо також прикметники в стійких фразеологічних сполученнях: діло теляче, лебедина пісня, охрімова свита, куряча сліпота, езопівська мова, мамина доня, прометеївський вогонь.

Присвійно-відносні прикметники, переходячи в розряд якісних, набувають деяких граматичних ознак, властивих якісним прикметникам. Присвійно-якісні прикметники набувають здатності сполучатися з кількісно-означальними прислівниками, наприклад: майже звірячий погляд, винятково дружня розмова, надто осляча (ослина) впертість. Від цих прикметників можуть утворюватися означальні прислівники суфіксально-префіксальним способом: по-батьківському (по-батьківськи), по-материнському (по-материнськи), по-дідівському, по-звірячому, по-собачому, по-качиному, по-волячому, по-ведмежому, по-телячому.

Промίжні групи прикметників є наслідком незавершеності становлення нових семантичних відтінків на основі переносних значень слова. Розподіл прикметників і віднесеність їх до певних семантико-граматичних розрядів може здійснюватися на рівні основних значень. А в контекстуальних умовах виявляються різні випадки переходу прикметників з одного семантико-граматичного розряду в інший.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Присвійні прикметники	\|	Тверда і м’яка групи прикметників

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.032 сек.