МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тверда і м’яка групи прикметниківСловозміна прикметників. Повні і короткі прикметники. Поділ прикметників на групи. Відмінкові закінчення прикметників Повні і короткі прикметники У сучасній українській літературній мові вживаються переважно повні прикметники, що мають в усіх формах відмінкові закінчення: добрий, добра, добре, добрі; доброго, доброї, добрих і т. д. Коротких прикметників у сучасній українській мові дуже мало, наприклад: зелен, рад, повен, винен, ясен, дрібен, славен. Коротку форму називного і знахідного відмінків мають також присвійні прикметники з суфіксами -ів (-їв), -ин (-їн). Більшість прикметникових форм має стягнені флексії, що витворилися на основі злиття закінчення давнього вказівного займенника із закінченням коротких прикметників. наприклад: добра-(я) - добра; добро-(je) — добре, добр-jего - добрааго - добраго - доброго. Форма називного відмінка однини чоловічого роду нестягнена: добрий. У поетичній мові, в народній творчості та в усному літературному мовленні вживаються також нестягнені форми називного відмінка однини жіночого і середнього роду, знахідного відмінка однини жіночого роду та називного й знахідного множини, наприклад: Літо краснеє минуло, сніг лежить на полі (Л. У.): А туман, неначе ворог, закриває море і хмароньку рожевую... (Т. Ш.); І ти, моя єдиная, ведеш за собою літа мої молодії (Т. Ш.). Повні прикметники стягненої форми змінюються за родами, числами і відмінками. Залежно від кінцевого приголосного (твердого чи м'якого) основи й закінчення прикметники поділяються на дві групи: тверду (річковий, річкова, річкові) і м’яку (мужній, мужня, мужнє). До твердої групи належать більшість прикметників, що мають у називному відмінку однини твердий кінцевий приголосний основи і закінчення –ий, -а, -е, . перед якими кінцевий приголосний основи вимовляється твердо: сонячний, довгий; сонячна, довга; сонячне, довге;народний, народна, народне. До твердої групи також належать усі присвійні прикметники (батьків, братів, Маріїн). Прикметники м'якої групи в називному відмінку однини мають фонетичні варіанти флексії -їй, -я, -є, що позначають м'якість кінцевого приголосного основи; середній, торішній; середня, торішня; середнє, торішнє. Більшість прикметників у сучасній українській мові належить до твердої групи, і невелика кількість належить до м'якої, а саме: 1) якісні і відносні прикметники з основою на м'який н, перед яким стоїть ще один приголосний: верхній, вечірній, всесвітній, давній, дорожній, досвітній, достатній, житній, кутній, літній, майбутній, могутній, мужній, обідній, освітній, осінній, останній, передній, пізній, порожній, присутній, путній, ранній, середній, сторонній, суботній, сусідній, хатній, художній та похідні від них і невелика частина менш уживаних, наприклад: зимній; злагодній, іногородній; також синій (звук [н] після голосного); 2) відносні прикметники прислівникового походження на -жній, -шній, наприклад: справжній, внутрішній, вчорашній, домашній, сьогоднішній та ін.; 3) кілька присвійно-відносних прикметників на -жній, похідних від іменників: дружній (дружня рука (рука друга), але дружний сміх (одностайний сміх) - якісний прикметник), мужній (мужня жона (жона свого мужа) - застаріле слово), а також матерній (частіше - материн), орлій; 4) прикметники з кінцевим приголосним основи на –й(безкраїй, безкрая, безкрає) довговіїй; Складні прикметники з другою частиною -лиций мають в однині м'яку основу (крім називного й орудного відмінків), а в множині - тверду (крім називного відмінка). Тема: Числівник як частина мови. 1. Числівник у системі частин мови. 2. Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками. 3. Групи числівників за будовою. 4. Сполучуваність числівників з іменниками. 5. Словозміна числівників. Відмінювання кількісних і порядкових числівників. Особливості наголошування числівників при словозміні. (На самостійне опрацювання.)
Література: 1) Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.П. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993. 2) Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1986. 3) Сучасна українська літературна мова / За ред. А. Грищенка. – К., 1997. 4) Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К., 1994. 5) Сучасна українська літературна мова / За ред. О. Пономарева. – К., 1997. 6) Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. – К.: Літера, 2000.
Читайте також:
|
||||||||
|