МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Тверда і м’яка групи прикметниківСловозміна прикметників. Повні і короткі прикметники. Поділ прикметників на групи. Відмінкові закінчення прикметників Повні і короткі прикметники У сучасній українській літературній мові вживаються переважно повні прикметники, що мають в усіх формах відмінкові закінчення: добрий, добра, добре, добрі; доброго, доброї, добрих і т. д. Коротких прикметників у сучасній українській мові дуже мало, наприклад: зелен, рад, повен, винен, ясен, дрібен, славен. Коротку форму називного і знахідного відмінків мають також присвійні прикметники з суфіксами -ів (-їв), -ин (-їн). Більшість прикметникових форм має стягнені флексії, що витворилися на основі злиття закінчення давнього вказівного займенника із закінченням коротких прикметників. наприклад: добра-(я) - добра; добро-(je) — добре, добр-jего - добрааго - добраго - доброго. Форма називного відмінка однини чоловічого роду нестягнена: добрий. У поетичній мові, в народній творчості та в усному літературному мовленні вживаються також нестягнені форми називного відмінка однини жіночого і середнього роду, знахідного відмінка однини жіночого роду та називного й знахідного множини, наприклад: Літо краснеє минуло, сніг лежить на полі (Л. У.): А туман, неначе ворог, закриває море і хмароньку рожевую... (Т. Ш.); І ти, моя єдиная, ведеш за собою літа мої молодії (Т. Ш.). Повні прикметники стягненої форми змінюються за родами, числами і відмінками. Залежно від кінцевого приголосного (твердого чи м'якого) основи й закінчення прикметники поділяються на дві групи: тверду (річковий, річкова, річкові) і м’яку (мужній, мужня, мужнє). До твердої групи належать більшість прикметників, що мають у називному відмінку однини твердий кінцевий приголосний основи і закінчення –ий, -а, -е, . перед якими кінцевий приголосний основи вимовляється твердо: сонячний, довгий; сонячна, довга; сонячне, довге;народний, народна, народне. До твердої групи також належать усі присвійні прикметники (батьків, братів, Маріїн). Прикметники м'якої групи в називному відмінку однини мають фонетичні варіанти флексії -їй, -я, -є, що позначають м'якість кінцевого приголосного основи; середній, торішній; середня, торішня; середнє, торішнє. Більшість прикметників у сучасній українській мові належить до твердої групи, і невелика кількість належить до м'якої, а саме: 1) якісні і відносні прикметники з основою на м'який н, перед яким стоїть ще один приголосний: верхній, вечірній, всесвітній, давній, дорожній, досвітній, достатній, житній, кутній, літній, майбутній, могутній, мужній, обідній, освітній, осінній, останній, передній, пізній, порожній, присутній, путній, ранній, середній, сторонній, суботній, сусідній, хатній, художній та похідні від них і невелика частина менш уживаних, наприклад: зимній; злагодній, іногородній; також синій (звук [н] після голосного); 2) відносні прикметники прислівникового походження на -жній, -шній, наприклад: справжній, внутрішній, вчорашній, домашній, сьогоднішній та ін.; 3) кілька присвійно-відносних прикметників на -жній, похідних від іменників: дружній (дружня рука (рука друга), але дружний сміх (одностайний сміх) - якісний прикметник), мужній (мужня жона (жона свого мужа) - застаріле слово), а також матерній (частіше - материн), орлій; 4) прикметники з кінцевим приголосним основи на –й(безкраїй, безкрая, безкрає) довговіїй; Складні прикметники з другою частиною -лиций мають в однині м'яку основу (крім називного й орудного відмінків), а в множині - тверду (крім називного відмінка). Тема: Числівник як частина мови. 1. Числівник у системі частин мови. 2. Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками. 3. Групи числівників за будовою. 4. Сполучуваність числівників з іменниками. 5. Словозміна числівників. Відмінювання кількісних і порядкових числівників. Особливості наголошування числівників при словозміні. (На самостійне опрацювання.)
Література: 1) Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.П. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993. 2) Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1986. 3) Сучасна українська літературна мова / За ред. А. Грищенка. – К., 1997. 4) Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К., 1994. 5) Сучасна українська літературна мова / За ред. О. Пономарева. – К., 1997. 6) Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. – К.: Літера, 2000.
Читайте також:
|
||||||||
|