Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Відносні прикметники можуть утворюватися від іменника за допомогою суфіксів –ов, -ев, -єв.

Помилки у вживанні форм ступеня порівняння

Порушенням літературної норми є поєднання вищого ступеня прикметника з родовим відмінком іменника без прийменника (він дужчий тебе, яблуня вища груші) або вживання вищого ступеня із відносно-питальним займенником чим (я спокійніший, чим ти). Ці помилки виникають під впливом російської мови, в якій такі конструкції становлять літературну норму.

Досить часто трапляються випадки змішуваної контамінації (змішування) простої і складеної форм: більш легший, найбільш легший, найбільш простіший.

Поширеною помилкою є неправильне узгодження простої форми вищого ступеня: Мій брат вище, ніж ти треба від тебе; Ці яблука дешевше від тих треба дешевші, оскільки в українській мові проста форма вищого ступеня має категорію роду, числа, відмінка і має узгоджуватися з ними.

Іноді неправомірно вживають виший ступінь порівняння замість найвищого: вищий сорт замість найвищий сорт, кращий знавець замість найкращий знавець або один із найкращих знавців тощо.

Немає в українській мові й таких форм найвищого ступеня, як «самий близький друг», «сама більша заслуга», а тільки найближчий друг, найбільша заслуга.

 

Відносні прикметники називають ознаки предмета за його відношенням предмета до іншого предмета, дії, обставини (відповідають на питання який?). Словосполучення з відносними прикметниками мають, як правило, паралельні синтаксичні конструкції з іменником у непрямому відмінку,

наприклад: джерельна вода (вода з джерела), пшеничний хліб (хліб із пшениці), міський транспорт (транспорт міста), затяжна робота (робота, яка затяглася), учорашній випадок (випадок, що стався вчора).

Суфікс –ов- уживається після твердих приголосних основи іменників: дубовий, пільговий, палацовий, кварцовий, липовий, службовий а також після шиплячих, м’яких приголосних та й, якщо наголос у прикметника падає на закінчення: плечовий, маршовий, вольовий, лицьовий;

Якщо наголос падає на суфікс або на кореневу частину (онову), то після м'яких і шиплячих вживається суфікс – ев-: дешевий, плюшевий, мигдалевий, травневий, емалевий, кореневий, насіннєвий, стронцієвий, життєвий (але: життьовий), взуттєвий (але: взуттьовий), грушевий, плюшевий, обручевий, борщевий (але: борщовий);

Суфікс – єв- уживається переважно після голосних: магнієвий, алюмінієвий, кремнієвий.

Деякі відносні прикметники вживаються в паралельних формах: вічевий – вічовий; грошевий – грошовий; дієвий – дійовий; життєвий – життьовий; лицевий – лицьовий; миттєвий – миттьовий.

Велика група прикметників, що вказують на відношення предмета до дії, твориться за допомогою суфікса -льн-, який додається до основи неозначеної форми дієслова (частина дієслова без -ти): копіювати — копіювальний, освітлювати — освітлювальний, наступати — наступальний, навчати — навчальний, свердлити — свердлильний, живити — живильний, місити — місильний.

Відносні прикметники від іншомовних назв часто утворюються за допомогою суфікса -ичн- (-ічн-): історія — історичний, циліндр — циліндричний, атлет — атлетичний, ідеологія — ідеологічний, хімія — хімічний, алгоритм — алгоритмічний.

Префіксальний словотвір прикметників менш продуктивний, ніж суфіксальний.

Частина відносних прикметників утворилася від прийменникових форм іменників одночасним додаванням префіксів без-, на-, над-, під-, при-, поза-, від-, до-, за-, між-, перед-, серед- (прийменники, що перейшли в префікси) і суфіксів -н(ий), -ов(ий): беззвучний, безплановий, наочний, надмірний, підземний, привокзальний, позаштатний, відцентровий, доречний, захмарний, міжрядковий, передсвітанковий, Середземний.

Присвійні прикметники вказують на належність предмета людині, рідше — тварині (відповідають на питання ч и й?): Шевченків «Кобзар», Франкова поема, мамина наука, орлині крила, козяче молоко.

Присвійні прикметники найчастіше вживаються в усно-розмовному стилі, у художній літературі та фольклорі. В інших стилях рідше. Значення індивідуальної віднесеності найчастіше передається формами родового відмінка іменника:

Твори Шевченка, заява Іваненка, наказ директора, світогляд учня.

Треба особливу увагу звертати на творення іменників І відміни, присвійні прикметники повністю зберігають особливості написання іменників, від яких вони утворені, зокрема й написання м'якого знака, великої букви тощо. Творяться вони за допомогою суфікса -ин-, тільки кінцеві приголосні твірної основи г, к, х – в прикметникові можуть чергуватися із ж, ч, ш: Оксана — Оксанин, Олеся — Олесин, Настя — Настин, Ілля – Іллин, Леся – Лесин, суддя – суддин, доня – донин, невістка — невістчин, Микола — Миколин;

але донька – доньчин (к-ч), сваха – свашин (х-ш);

Ольга — Ольжин, Інга — Інжин, Марійка — Марійчин, Стеха — Стешин, свекруха — свекрушин.

але: пастушка – пастущин, казашка – казащин (ш+ч = щ);

але якщо твірна основа закінчується на й, то виступає суфікс -ін- (на письмі: -їн-): Надія — Надіїн, Зоя — Зоїн, Софія — Софіїн.

Для присвійних прикметників характерне на належність певного предмета особі, істоті, яка виражається в прикметнику за допомогою суфіксів –ин- -їн-, а не –ін-!при творенні прикметників від іменників на позначення особиІ відміни й іменника мати

та –ів-, -їв- (при словозміні та формотворенні виступають варіанти –ов-, -ев-, -єв- ) - від іменників ІІ відміни

Від іменника мати присвійний прикметник — материн.

При творенні присвійних прикметників іменників II відміниприсвійні прикметники утворюються за допомогою суфікса

-ів, який чергується з -ов- або –ев - (для твердої групи)

або –ів-, (-їв-), -ев-,(-єв-) (для м’якої та мішаної груп):

Вживання варіантів суфікса -ов- та -ев- залежить від групи іменника:

(твердої, м’якої і мішаної): Іван – Іванів, Іванова, Іванове; Сергійко – Сергійків, Сергійкова, Сергійкове; т.г. столяр - столярів, столярева, столяреве;

м.г. школяр – школярів, школярева, школяреве.

1. від іменників твердої групи присвійні прикметники утворюються за допомогою -ів-, -ов-: Тарас — Тарасів, Тарасова, Стельмах — Стельмахів, Стельмахова; батько — батьків, батькова; столяр — столярів, столярова; командир — командирів, командирова;

2. від іменників м'якої та мішаної груп присвійні прикметники утворюються за допомогою -ів-, -ев-: Василь — Василів, Василева; Мусій — Мусів, Мусієва; Михась —Михасів, Михасева; Кублій — Кубліїв, Кублієва; Черниш — Чернишів, Чернишева; лікар — лікарів, лікарева; школяр —школярів, школярева.

Від назв істот присвійні прикметники творяться по-різному за допомогою суфіксів:

-ач- (-яч-) -еч-, -ин-, (-їн-):мишачий, телячий, голуб’ячий і голубиний, птах - пташачий і пташиний, горобець — горобиний, гороб'ячий, лисиця — лисячий, вовк — вовчий, сорока — сорочий, ведмідь - ведмедячий і ведмежий, заячий, ослячий і ослиний, козиний і козячий, окремі можуть утворюватися за допомогою суфіксів:

-ів- (-їв-)(-ев-, -єв):ведмедів, ведмедева, ведмедеве; зайців, зайцева, зайцеве; зміїв, змієва, змієве

(але зміїний від змія).

Від іменника орел утворюються декілька похідних прикметників: орловий, орлій, орлиний.


Читайте також:

  1. Абсолютні і відносні величини
  2. Абсолютні і відносні статистичні величини
  3. Абсолютні й відносні посилання у формулах
  4. Абсолютні, відносні та середні величини.
  5. Абсолютність і відносність практики як критерія істини.
  6. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
  7. Аналіз цін конкурентів проводиться за допомогою
  8. Безробітні можуть відбувати це покарання і в нічний час.
  9. В Україні акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими і простими.
  10. В якій формі можуть вкладатись іноземні інвестиції в економіку України?
  11. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
  12. Вертикальне наведення.Вертикальне наведення виконується за допомогою прицілу, бічного рівня і підйомного механізму.




Переглядів: 9233

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ступені порівняння прикметників | Особливості деяких прикметників у словосполуках

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.