Особливості деяких прикметників у словосполуках

Дієслова від вищого ступеня порівняння прикметників

Вибір синтаксичного варіанта

Семантико-синтаксичною особливістю словосполучення із двох іменників є те, що іменник у непрямому відмінку (на відміну від прикметника) може мати при собі пояснювальні слова, які допомагають точніше, конкретніше висловити думку, наприклад, взуттєвий магазин - магазин жіночого взуття, студентський відпочинок – відпочинку студентів, вуличні ліхтарі – ліхтарі на київських вулицях.

З цього випливає, що сполучення іменника з іменником належить до стилістично нейтральних конструкцій, сполучення з прикметником-означенням можуть мати стилістичні обмеження . використовуються лише у розмовному і художньому мовленні.

Українська літературна мова й народне мовлення засвідчують дієслова, утворені від вищого ступеня прикметників за допомогою інфінітивного суфікса -ти, а іноді й префікса по-: широкий — ширший — ширшати, холодний — холодніший — холоднішати — похолоднішати.

Наведемо приклади: «Просто фізично відчуваю, як я змужнів і навіть порозумнішав» (Ю. Яновський); «Погіршали харчі, похолоднішало в хаті, але Пріська не звертала ні на що уваги…» (Л. Яновська).

Із цього слід зробити висновок, що не обов’язково вживати звороти із дієсловом стати або зробитись і відповідним прислівником (прикметником) у вищому ступені порівняння, на зразок: стало холодніше, він зробився розумнішим, — атам, де тільки можна, треба користуватись формою дієслова, утвореного від вищого ступеня прикметника.

Прикметники багатий, хворий, гарний, поганий, високий, бистрий та інші вимагають після себе прийменника на з іменником у знахідному відмінку: «Настя така багата на слово, що я не мала коли й промовити до бабусі» (Ганна Барвінок); «Удався бідний на розкоші, та бистрий на розум» (із живих уст); «Він — хворий на грип» (з живих уст); «На зріст височенька» (Б. Грінченко).

Прикметник заздрісний стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («заздрісний на чуже»), або з прийменником дой родовим відмінком іменника («заздрісний до чужого»), або без прийменника, лиш з іменником у давальному відмінку («заздрісний чужому»); прикметник ласий стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («ласий на ковбаси») або з прийменником до та іменником у родовому відмінку («ласий до ковбас»).

Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відносні прикметники можуть утворюватися від іменника за допомогою суфіксів –ов, -ев, -єв.	\|	Навчальна мета.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.