• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Навчальна мета.

На жаль, у тексті часто бачимо слова з невластивим для української мови суфіксом —очн-.

Суфіксальний спосіб творення якісних прикметників

Якісні прикметники за своїми функціями поділяються на дві групи:

1. Суфіксі, за допомогою яких утворюються прикметники з новим відтінком у значенні. Це суфікси зменшеності, здрібнілості, пестливості, згрубілості:

-ав-, -яв-, -ісіньк-, -юсіньк-, -есеньк-: білявий, жовтавий, чорненький, малюсінький;

-езн-, -енн-, -уч-, -юч-, -ущ-, -ущ-: широчезний, здоровенний, холоднючий, жирнючий.

2. Суфікси, що беруть участь у творенні прикметників з новим значенням:

відіменкові прикметники:

- ав-, -яв-: кучерявий, жилавий;

-аст-, -яст-: сріблястий, горластий;

-овит-: соковитий, талановитий;

-ив-: щасливий;

-к-: солодкий;

-н-: дивний;

-уват-: холоднуватий.

віддієслівні прикметники:

-лив-: розсудливий;

-н-: прихильний;

-к-: говіркий;

-ав-, -яв-: білявий.

прикметникові та дієприкметникові суфікси:

-вч-(законодавчий, споживчий);

-івн-(гамівний, рятівний);

-ійн-(ізоляційний, професійний, міжсесійний);

-льн-( жарознижувальний, різальний, доїльний, знеболювальний);

-вн-,-овн-(висівне насіння, виліковна хвороба, застосовний метод);

Треба писати не посадочний, а посадковийабо садивний (залежно від контексту),

не зварочний, а зварювальний або зварний (залежно від контексту),

не калібровочний, а калібрувальний,

не змазочний, а мастильнийабо змащувальний,

не кнопочний, а кнопковий,

не зашивочний, а зашивальнийі зашивний (залежно від контексту),

не обгорточний, а обгортковий,

не закупочний, а закупівельний тощо.

продуктивні префікси:

зне-; зде-(знегазувати, здемаскувати, здеформувати; зневоднення, зневіра, здетонування; знерухомлений, знецінений, здеморалізований).

Засвоїти фармакодинаміку та фармакокінетику групи речовин, які вивчаються.

Знати: основні властивості препаратів, їх побічну дію та взаємодію з іншими лікарськими препаратами.

Вміти: виписувати рецепти на препарати даної групи та проводити їх фармакотерапевтичний аналіз.

Виховна мета :

На матеріалі теми сприяти розвитку логічного мислення й почуття відповідальності за професійність дій .

4. План та організаційна структура лекції.

Зміст лекційного матеріалу :

І. Нейролептичні засоби або нейролептики (нейро + leptikos - здатний узяти, сприйняти)

За хімічною будовою нейролептики діляться на:

1.Похідні фенотіазину - аміназин, трифтазин,тизерцин, модитен;

2.Похідні бутирофенону – галоперидол, дроперидол;

3.Препарати з іншою будовою – хлорпротиксен, азалептин.

Фармакологічні властивості.

Препарати дають своєрідний заспокійливий ефект, знижують психомоторне збудження, рухову активність, агресивність. Настають байдужість до оточення, емоційна тупість, зменшується умовно-рефлекторна діяльність. За рахунок вираженої заспокійливої дії нейролептики потенціюють (посилюють) та пролонгують (продовжують) дію засобів, які пригнічують ЦНС.

Нейролептики дають антипсихотичний ефект (знімають маячіння, галюцинації).

Вони пригнічують вегетативну нервову систему. Багато які з них відзначаються α-адреноблокуючим впливом (аміназин, дроперидол); за рахунок нього розширюються судини і знижується артеріальний тиск. Деяким препаратам притаманна м-холіноблокуюча дія. Наприклад, аміназин знижує секрецію слинних, бронхіальних та травних залоз, спричинює тахікардію.

Нейролептики мають антигістамінну активність, справляють протиблювотний та протигикавковий вплив; усувають дію дофаміну на тригерну зону блювотного центру довгастого мозку, тому застосовуються при блюванні та нудоті центрального походження (дроперидол, галоперидол, аміназин).

Препарати цієї групи справляють гіпотермічний вплив (знижують не лише підвищену, але й нормальну температуру тіла), деякі (аміназин) справляють помірний протизапальний вплив, зменшують проникність судин.

Застосування нейролептиків

1.Дія лікування різних форм шизофренії та психозу.

2.У анестезіологічній практиці їх застосовують для проведення нейролептаналгезії (поєднують дроперидол з фентанілом). Нейролептаналгезію використовують також для боротьби з болем і шоком при інфаркті міокарда і у хворих з тяжкими приступами стенокардії, при тяжких опіках і набряку легень. Практичне значення має здатність нейролептиків потепціювати дію засобів для наркозу, снодійних та анальгетиків.

3.При абстинентному синдромі у хворих на алкоголізм.

4.Як противоблювотні та протигикавкові засоби (аміназин, галоперидол). Аміназин дає ефект при невтримній гикавці.

5.Для проведення штучної гіпотермії при операціях на серці і мозку.

6.Для купірування гіпертонічного кризу (дроперидол).

7.Деякі препарати застосовують при невралгії трійчастого нерва (френолон).

8.В акушерстві для знеболювання пологів, а також при еклампсії, токсикозах вагітності.

Ускладнення.

Синдром паркінсонізму (прикорекції моторних порушень призначають холіноблокатори). Нейролептики, які мають α-адреноблокуючу дію можуть зумовити зниження артеріального тиску аж до колапсу (аміназин); деякі препарати сприяють розвитку депресивного стану, можливі ендокринні порушення: збільшення маси тіла, порушення менструального циклу, зниження потенції тощо. Можлива місцевоподразна дія, тому ці препарати приймають після їжі, а у разі парентерального введення розбавляють. Довготривале використання препаратів може супроводжуватися гепатотоксичним впливом і зміною формули крові. Відзначаються алергічні реакції.

У разі тривалого лікування, особливо препаратами групи фенотіазинів, спостерігаються шкірні висипи, контактний дерматит, фотосенсибілізація. Внаслідок утворення меланіну, шкіра забарвлюється в жовто-коричневий або червоний колір. Пігмент може з’явитися у печінці, нирках, мозку, сітківці та рогівці.

Читайте також:

1. I. Правильно визначена мета.
2. Види аналізів, які використовуються для атрибуції предмета.
3. Виховання та навчальна практика у країнах Стародавнього Сходу
4. Добровільне страхування від нещасних випадків, його мета. Умови страхування громадян від нещасних випадків. Страхові випадки.
5. Мета. Розширити поняття диференційовності функції однієї змінної, дати поняття диференціала та його зв’язку з похідною.
6. На основі такого всебічного аналізу виробляється мета.
7. Навчальна діяльність
8. Навчальна діяльність молодших школярів.
9. Навчальна діяльність молодшого школяра
10. НАВЧАЛЬНА МЕТА
11. НАВЧАЛЬНА МЕТА

Переглядів: 697