Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Навчальна діяльність молодших школярів.

Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів

Психічні процеси молодших школярів розвиваються інтен­сивно, але нерівномірно. Під впливом навчання починається пе­ребудова всіх пізнавальних процесів. Загальними характеристи­ками психічних процесів повинні стати довільність, продук­тивність і стійкість.

Домінуючою функцією в молодшому шкільному віці стає мислення. Здійснюється інтелектуалізація всіх психічних функцій. Формується нове безкорисне ставлення до знань, внутрішній план дій. Переважає наочно-образне мислення. На­вчання будується так, що відбувається перехід від наочно-об­разного до словесно-логічного мислення. У школярів форму­ються наукові поняття. Розвиток дитячого інтелекту здійс­нюється за такими напрямами: засвоєння і активне викорис­тання мовлення як засобу мислення, поєднання і взаємозбага­чення усіх видів мислення, формування понять, уміння мисли­ти логічно.

Сприймання є широким і гострим, але мало диференційова­ним. Характерним для нього є яскрава емоційність. До закінчення молодшого шкільного віку сприймання стає більш скерованим, зростає роль організованого спостереження.

У цей період краще розвинута мимовільна увага, спрямова­на на все яскраве, нове, цікаве. Характерною особливістю є слабкість довільної уваги та її нестійкість.

У віці з 6 до 14 років у дітей активно розвивається механічна пам'ять. Дещо відстає у своєму розвитку опосередкована, логічна пам'ять. Молодші школярі оволодівають логічними прийомами запам'ятовування. Пам'ять розвивається в напрямі посилення свідомого управління і збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пам'яті.

Поступово удосконалюється відтворююча уява та розви­вається творча. Формується теоретичне ставлення до мови, мова стає виразною, інтенсивною. Розвивається письмове мовлення.

Відбувається розширення знань та удосконалення умінь і навичок дитини. До закінчення періоду в більшості дітей прояв­ляються як загальні, так і спеціальні здібності до різних видів діяльності, збільшуються індивідуальні відмінності між дітьми.

У молодшому шкільному віці провідною стає навчальна діяльність.Провідною вона стає не автоматично. Структура навчальної діяльності формується поступово. Складнішими, порівняно з дошкільним періодом, стають цілі навчальної діяль­ності, які визначаються змістом навчання, що значно розши­рюється і ускладнюється. У школярів формуються нові дії. Серед них на перше місце виходять мислительні та мовні. Їм підпоряд­ковуються мнемічні, практичні та інші дії.

Мотивація учіння молодших школярівхарактеризується складністю і неоднозначністю як за змістом, так і за ступенем сформованості.

У перші дні навчання в першокласників домінує інтерес до зовнішньої сторони перебування в школі (сидіння за партою, носіння портфеля і тощо). Спочатку внутрішня позиція школяра стає провідною мотивацією навчання, але утримується недовго. Як­що заняття в школі нудні - інтерес зникає, тоді замість внутрішніх мотивів з'являються зовнішні. Л. І. Божович зазначала, що особли­ву цінність для учнів початкових класів мають широкі соціальні мо­тиви учіння. Вони розвиваються від загального, недиференційованого розуміння соціальної значущості учіння, з яким дитина прихо­дить до 1-го класу, до більш глибокого розуміння причин не­обхідності вчитися, усвідомлення сенсу учіння "для себе".

Отже, навчально-пізнавальні мотиви учіння не займають провідного місця в системі мотивації учіння молодшого школяра. Учні молодших класів переважно обирають широкі соціальні мо­тиви учіння, зокрема перше місце посідають мотиви самовизна­чення і самовдосконалення, друге - мотиви відповідальності (у школярів перших і других класів - перед учителем і батьками, а в третьокласників - перед однокласниками). Значне місце в моти­вації учіння молодших школярів займають мотиви отримання ви­сокої оцінки. Щодо динаміки пізнавальної мотивації в молодших школярів, то спочатку в них розвивається інтерес до процесу і змісту навчальної діяльності, потім - до способів здобування знань (А. К. Маркова, В. М. Матюхіна).

Пізнавальні інтереси молодших школярівмають свою спе­цифіку, яка полягає в їх екстенсивній формі розвитку та яскравій емоційній забарвленості. Учні беруться за все нове, що трапляється в процесі шкільного навчання, але водночас їх пізна­вальні інтереси нестійкі, епізодичні, реактивні та ситуативні.

Дослідження, присвячені вивченню динаміки ставлення мо­лодших школярів до навчальної діяльності, свідчать про те, що позитивне ставлення до навчальної діяльностізалишається домінуючим для більшості молодших школярів, однак до закінчення початкової школи збільшується кількість учнів з нега­тивним ставленням до цієї діяльності. За результатами дослідження В. М. Матюхіної, при традиційному навчанні до тре­тього класу в школярів не розвивається "обов'язок" добре вчити­ся, бажання займатися навчальною діяльністю.

А. К. Маркова, аналізуючи особливості динаміки ставлення молодших школярів до навчальної діяльності, встановила, що інтерес до неї зростає в 1 - 2 класах і знижується до 3-го класу. Цей феномен "мотиваційного вакууму" до кінця молодшого шкільного віку помічають як вітчизняні, так і зарубіжні дослідни­ки. Ставлення молодших школярів до навчання визначається ставленням молодших школярів до власне навчальної діяльності, до людей, у взаємодії з якими ця діяльність реалізується, і до са­мого себе як суб'єкта навчальної діяльності.

Навчання, будучи індивідуальним за формою, завжди є соціальним за змістом. Ставлення молодших школярів до навчальної діяльності значною мірою залежить від рівня задоволен­ня соціальних потреб школяра, які реалізуються в межах взаємодії "вчитель - учень" і "учень - учень" у процесі цієї діяльності.

Результатом навчальної діяльності є не тільки здобування знань, засвоєння наукових понять, а насамперед зміна самої ди­тини, її розвиток. Перехід процесів мислення на новий ступінь та пов'язана з цим перебудова всіх інших процесів і є основним змістом розумового розвитку в молодшому шкільному віці. Розвиток мислення дітей у цей період є ключем до їх розумово­го розвитку в цілому. Необхідно, щоб мислення піднялося на новий рівень (від наочно-образного перейшло до словесно-логічного). Тому важливо подбати про науковість змісту на­вчання, про те, щоб діти засвоїли систему наукових понять і способів їх отримання.

Навчальна діяльність повинна спонукатися відповідними адекватними мотивами. Такими мають повинні стати навчально-пізнавальні мотиви. Завдання розвиваючого навчання можуть вирішитися тільки за умови виховання повноцінних мотивів навчальної діяльності.

Для формування в учнів стійкої навчально-пізнавальної мо­тивації необхідно змінити традиційний зміст навчальних пред­метів. Зокрема, акцентувати увагу на методологічній стороні ма­теріалу, загальних методах здобування знань, пізнанні зако­номірностей. Важливою є перебудова не тільки змісту навчання, а й організації навчального процесу.


Читайте також:

  1. Адвокатська діяльність
  2. Актове діловодство. Діяльність судів. Ведення актових книг
  3. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
  4. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
  5. Антимонопольна діяльність держави
  6. Антимонопольна діяльність держави.
  7. Аудиторська фірма — юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.
  8. Банківська діяльність
  9. Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг
  10. Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг.
  11. Болота та їх геологічна діяльність
  12. Валютні біржі та їх діяльність




Переглядів: 4017

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Психологічна характеристика готовності та адаптації дитини до навчання в школі. | Розвиток особистості в молодшому шкільному віці.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.