• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Психологічна характеристика готовності та адаптації дитини до навчання в школі.

Зі складного комплексу якостей, з яких складається го­товність дитини до школи,виділяються:

1) фізична готовність;

2) психологічна готовність:

а) суб'єктивна (бажання йти до школи, готовність прийня­ти нову позицію школяра, прагнення до неї);

б) об'єктивна:

—інтелектуальна (диференціація сприймання, розвине­ний пізнавальний інтерес, володіння розумовими опе­раціями, вміння виділити навчальне завдання, на­явність певного словникового запасу, раціональний підхід до дійсності);

—моральна (знання норм поведінки, позитивне ставлен­ня до них, їх втілення у спілкуванні, наявність якостей, необхідних для спілкування);

—соціальна (потреба спілкуватися з дітьми, уміння підпорядковуватися інтересам дитячої групи);

— вольова (уміння підпорядковуватися меті, досягати вирішення завдання, спостерігати, слухати, запам'ято­вувати, розвинута дисциплінованість, сформована еле­ментарна вольова дія).

Дуже складним для першокласника є період адаптації до школи.Найчастіше він триває від 4 до 7 тижнів. Основними при­чинами появи шкільної дезадаптації дитини можуть стати:

1) сам процес навчання;

2) особливості взаємин з учителем та однокласниками;

3) особливості виховання в сім'ї;

4) вроджені особливості центральної нервової системи, підвищена сензитивність.

Відповідно до цього високому рівню адаптації дитини до школи сприяють: задоволеність спілкуванням з дорослими, демо­кратичний стиль спілкування вчителя, благополуччя дитини в групі, повна сім'я, високий рівень освіти батьків, врахування вчи­телем індивідуальних особливостей дитини.

Джерелами індивідуальності дитиниє:

—її спадкові особливості, які визначають потенційні мож­ливості розвитку анатомічних, фізіологічних та психічних властивостей дитини;

—умови життя, виховання і навчання (соціальна структура суспільства, особливості національної культури, традиції, тип сім'ї, її якісні характеристики, особливості ставлення членів сім'ї до дитини);

—внутрішня позиція самої дитини ( її інтереси, мотиви, працьовитість).

Виділяють такі категорії молодших школярів щодо розу­мового розвитку:

—діти з нормальним розумовим розвитком;

—діти-вундеркінди (з яскраво вираженою розумовою ак тивністю, підвищеною потребою в розумовому наванта­женні, здатністю до самоорганізації);

—діти із затримкою розумового розвитку (діти, які трива­лий час хворіли, педагогічно запущені діти, із сімей з іншомовного середовища, з пошкодженими аналізато­рами);

—розумово відсталі діти (діти з органічними ушкодження­ми головного мозку). Такі діти повинні вчитися у спеціальній школі.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. V Засоби навчання
5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
6. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
7. Автокореляційна характеристика системи
8. Адаптації до паразитичного способу життя
9. Адаптації та навчання
10. Активний метод навчання
11. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.

Переглядів: 1849