• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна характеристика початкового періоду шкільного життя дитини.

Особливості розвитку емоційної сфери особистості

В. Штерн виділяє такі властивості емоційних процесів на ранніх етапах розвитку дитини: сила, яка пов'язана з безпосеред­ньою реакцією організму на незадоволення вітальних потреб, ко­роткочасність реакцій, неоднозначний і безпосередній характер емоційного реагування.

К. Обуховський стверджує, що у немовлятвиникає потреба в емоційному контакті як орієнтування в емоційному стані інших людей. Перша симпатія до дорослого виникає на основі задово­лення від ситуативно-особистісного спілкування з ним. Потім у дитини виникає синтонія як здатність відкликатися на емоційний стан іншої людини. Уже в другому півріччі відбуваються зміни емоційних проявів, які проявляються у вибірковому і неодно­значному реагуванні дитини на емоційний настрій людей, з яки­ми вона взаємодіє. Емоційні взаємини з дорослими стають більш диференційованими і стійкими, хоча й зберігають ситуативний характер. Умовою розвитку симпатії є активність дорослого в спільній діяльності.

У ранньому дитинствіемоційного відтінку набуває не стільки присутність дорослого, скільки його участь у спільній предметній діяльності. Дитина провокує емоційну оцінку і відгук дорослого. З'являється радість засвоєння предметного світу. Час­то почуття стають мотивами поведінки.

У дошкільний періодемоції випереджають хід виконання дій, виникає здатність до співпереживання, здатність передбачи­ти наслідки своїх дій, сумління совісті. Ці соціальні почуття ли­ше починають формуватися. Вони розвиваються у грі. Дитина отримує задоволення від самої гри. Емоції беруть участь у підпо­рядкуванні мотивів, що призводить до становлення довільної регуляції.

Молодші школярі мають значні резерви розвитку. У цей період відбувається активне анатомо-фізіологічне дозрівання ор­ганізму. Закінчується морфологічне дозрівання лобного відділу великих півкуль, що створює умови для здійснення цілеспрямо­ваної довільної поведінки, планування і виконання програм дій. Зростає рухливість нервових процесів, спостерігається більша, ніж у дошкільників, урівноваженість процесів збудження і галь­мування, хоча процеси збудження переважають. Зростає функціональна роль другої сигнальної системи, слово набуває узагальненого значення. Істотно зростає фізична витривалість дитини, але вона відносна. Працездатність молодших школярів різко спадає через 25 - 30 хв уроку.

Зі вступом дитини до школи змінюється її соціальна ситу­ація розвитку.Зміна соціальної ситуації розвитку, що відбу­вається в молодшому шкільному віці, та зміна провідного типу діяльності, на думку Л. С Виготського, сприяє становленню якісно нових відносин між дитиною і колективом класу, між ди­тиною і дорослим, який його навчає. Певні відносини із доросли­ми й ровесниками формуються на основі того, як учень на­вчається, виконує класні доручення, поводиться в сім'ї, з доросли­ми, однолітками, виявляє або не виявляє готовність виконувати доручення інших людей. Отже, соціальна ситуація дитини зале­жить від рівня задоволення соціальних потреб школяра, які ре­алізуються в межах взаємодії "вчитель - учень" і "учень - учень".

Це об'єктивне становище дитини суб'єктивно (більш адек­ватно чи менш адекватно) проявляється в її настрої, домінуючих переживаннях, емоційному ставленні до школи і навчального про­цесу. П. М. Якобсон зазначає, що школа в молодшого школяра спричиняє дуже багато нових видів переживань, яких не було в дошкільників. Це, зокрема, переживання, пов'язані з перебуванням в учнівській групі, спілкуванням з ровесниками, учителем, оцінка якого, похвала чи зауваження є дуже значущими для учня.

На думку Д. Б. Ельконіна, свою провідну функцію та або інша діяльність здійснює найповніше в період, коли вона скла­дається, формується. Молодший шкільний вік - це період Найбільш інтенсивною формування навчальної діяльності. Усе, що пов'язане з грою, для школяра стає менш значущим, ніж те, що пов'язане з навчальною діяльністю. Навчальна діяльність стає провідним видом діяльності.

На основі навчальної діяльності розвиваються основні новоутвореннямолодшого шкільного віку: довільність психічних процесів, розвиток внутрішнього плану дій, рефлексія, мотив до­сягнення успіху.

У цілому молодший шкільний вік не має великих труднощів для роботи вчителя, але водночас треба пам'ятати, що саме в цьо­му віці закладаються основи моральної та емоційної спрямова­ності особистості, стилю поведінки і діяльності. Основне протиріччя віку:моральний розвиток відстає від інтелектуального.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
5. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
6. А. 5-7 день життя.
7. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
8. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
9. Австрії: мистецтво повсякденного життя.
10. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
11. Автокореляційна характеристика системи
12. Адаптації до паразитичного способу життя

Переглядів: 1513