• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Становлення особистості дитини в перші роки життя.

Д. Б. Ельконін виділив 4 рівні розвитку гри у дітей віком 3-7 років.

1. Центральним змістом гри є дії з певними предметами, які спрямовані на співучасника гри (одна дитина грає маму, а інша - тата). Ролі тут фактично є, але вони визначаються дією. Ролі не називаються, дії одноманітні. Логіку дій лег­ко можна порушити.

2. Центральним змістом гри є дії з предметами. Але ігрова дія повинна відповідати реальній. Ролі вибирають самі діти. Виконання ролі зводиться до реалізації дії, пов'яза­ної з роллю. Логіка дій визначається їх послідовністю в реальній дійсності.

3. Центральним змістом гри є виконання дій, які виплива­ють з ролі. Серед них виділяються спеціальні дії, які пере­дають характер ставлень до інших учасників гри. Ролі чітко окреслені, визначають і спрямовують поведінку ди­тини, логіка і характер дій визначається роллю. Дії стають різноманітними (вислухати хворого, перев'язати його, виміряти температуру), з'являється специфічне рольове мовлення. Порушення логіки дій не допускається.

4.Центральним змістом гри є виконання дій, які пов'язані з ставленням до інших людей, ролі яких виконують інші люди. Ролі чітко виділені. Впродовж всієї гри дитина веде лише одну лінію поведінки. Рольові функції дітей взаємо­пов'язані. Дії розгортаються в послідовності, яка строго відтворює реальну логіку, вони різноманітні.

У грі з'являється декілька типів взаємовідносин: стабільні міжособистісні відносини, які виникають до початку; сюжетно-рольові відносини, які зумовлені сюжетом і змістом гри; ор­ганізаційні відносини, за допомогою яких діти здійснюють кон­троль за діями інших учасників гри.

Є також ігри за правилами. їх змістом є не роль, а правило і завдання. До таких можна віднести рухливі та дидактичні ігри.

Особистість дитини - це жива і органічна єдність її індивідуальних особливостей, але, крім цього, вона має багато сторін, які є типовими для всіх дітей. Гербарт стверджував, що ди­тина - це "хамелеон". Однією з характерних рис дитячої особис­тості є її незавершеність, здатність швидко змінюватися. Друга риса - ніжність і тендітність дитячої особистості, що відзна­чається її легкою піддатливістю. Дитина легко вбирає різні пере­живання, не вміючи зрозуміти свої конфлікти і правильно їх вирішити. Панування емоцій, реального "Я", слабка влада інтелекту, відсутність звичок, певних стійких оцінок — усе це призво­дить до того, що в дитини немає нічого штучного, вона безпосе­редньо слідує своїм захопленням і почуттям, їй притаманна справжня духовна свобода. У цьому полягає неповторність ста­новлення дитячої особистості, розвиток якої відбувається в на­прямі збагачення її досвіду, волі та інтелекту.

Л. І. Божович вважає, що формування особистості не може характеризуватися незалежним розвитком якої-небудь однієї її сторони - раціональної, вольової або емоційної. Особистість - це вища інтегрована система, а центром її розвитку є свідомість.

Д. І. Фельдштейн, Д. Б. Ельконін говорять те, що становлен­ня особистості дитини відбувається в процесі її діяльності.

Виділяються три етапи розвитку дитячої особистості.

1-й етап (0—1 рік): Новонароджена дитина діє під впливом лише біологічних потреб, але потім її діяльність визначається сприй­манням тих предметів і людей, у яких втілені ці потреби. Уже в періоді немовлятвстановлюється позиція дитини "Я в суспільстві", що призводить до розуміння наявності інших і є кроком до станов­лення особистості. Немовлята потребують взаємин з дорослими. Ця потреба задовольняється в інтимно-особистісному спілкуванні.

2-й етап (1—3 роки): У ранньому дитинствівідбувається різкий перехід до предметно-маніпулятивної діяльності. Спілку­вання з дорослими забезпечує присвоєння дитиною їх досвіду, в то­му числі й оволодіння мовою. У віці 2-х років дитина більш чітко виділяє власне "Я" від "ІНШОГО". У віці 3-х років дитина фіксує своє "Я", усвідомлює свою "самість", ставить себе в позицію суб'єкта, виділяє самого себе зі світу об'єктів. З цього моменту по­чинається новий рівень соціального розвитку, коли не тільки суспільство визначає ставлення до дитини, а й вона починає все ак­тивніше вступати у взаємини з іншими людьми. З'являється моти­вуюче уявлення. У дитини виникає прагнення діяти під впливом своїх внутрішніх спонукань, незалежно від ситуації. В віці 3-х років виникає таке особистісне новоутворення, як гордість за свої досяг­нення. Це прагнення досягнути результату і показати свої успіхи дорослому, загострене почуття власної гідності. Ставлення до себе формується в процесі спілкування з дорослими. Диференціація ставлень дорослого до дитини у формі оцінки конкретного досягнення призводить до формування самооцінки дитини. З'являється оцінка своїх можливостей на рівні "можу" або "не можу".

3-й етап (3 — 7 років): У дошкільний періоддитина прагне зіставити себе з іншими і активно впливати на ситуацію. У шес­тирічної дитини завдяки ігровій діяльності з'являється орієнтація на суспільні функції людей, норми їх поведінки та ширше ро­зуміння соціальних зв'язків, виробляється уміння оцінити по­ведінку інших дітей і дорослих. Виникає і розвивається потреба співпереживати, яка проявляється в емоційній децентрації. Фор­муються перші етичні інстанції. Моральні інстанції породжують моральні мотиви поведінки. Моральні почуття стають великою спонукальною силою. Звідси випливають і такі новоутворення, як здатність підпорядковувати свої безпосередні бажання свідомим намірам, уміння управляти собою, своєю поведінкою і здатність правильно відтворювати соціальні норми поведінки.

Старші дошкільники прагнуть зайняти нове місце в системі доступних суспільних відносин. Відбувається усвідомлення свого соціального "Я", своєї приналежності до дитячого колективу. Шес­тирічна дитина починає розуміти важливість суспільно корисних справ. У рольовій грі дошкільник вже може отримати задоволення як від правильних рольових дій, так і від відмови на користь цієї правильності від власних безпосередніх бажань. Нова позиція і тип самосвідомості "Я" і "Світ" характеризуються виділенням у взаєми­нах з дорослими норм і еталонів соціального співжиття. Виникає потреба в соціальній відповідності. Дитина починає усвідомлювати свої уміння і деякі якості, відкривати для себе власні переживання.

Цікавий підхід до проблеми розвитку „Я" дитини перших років життяпропонує Карел Блага. Він вважає, що на певних ета­пах розвитку зароджуються окремі структурні компоненти "Я", які інтенсивно розвиваються впродовж усіх періодів, зокрема:

—між 6 — 7 місяцями з'являється структурний компонент "Я - є": усвідомлення власного тіла, відчуття своєї фізич­ної окремості від матері; дитина відчуває себе гордим ініціатором власних моторних дій;

—у віці 2-х років розвивається компонент "Я - умію", "Я -пізнаю", що формується із досягнень дитини (потримати горщик, попроситися тощо);

—у період між 2— 3 роками починає формуватися струк­турний компонент "Я - хлопчик (дівчинка)" та "Я - хочу";

—у віці 3-х роки формується компонент "У мене є". Він утво­рюється з прихильності до батьків, вподобань до іграшок;

—у віці 4-х років з'являється ідеальне „Я" (яким би я хотів бути), сумління совісті (що можна і не можна), поси­люється статева ідентифікація.

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
6. А. 5-7 день життя.
7. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
8. Австрії: мистецтво повсякденного життя.
9. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
10. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
11. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
12. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості

Переглядів: 1274