Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Особливості розвитку моторики та діяльності дитини до вступу до школи.

Розвиток спілкування дитини перших семи років життя з ровесниками

Контакти з іншими дітьми характеризуються відсутністю жорстких норм і правил, які існують при спілкуванні з доросли­ми. Тому діти у спілкуванні з ровесниками більш розкуті, а їхні контакти мають велику емоційну насиченість.

У немовлятпереважають безпосередньо емоційні контакти,які виражають широкий спектр їх переживань. Діти розглядають один одного, доторкаються одне до одного, поводяться з ровесни­ком як з цікавою іграшкою. Вони не узгоджують свої бажання, не враховують стани один одного. Спільні дії швидко розпадаються. Закладаються лише передумови для повноцінного спілкування.

У ранньому дитинствіскладається перша форма спілкування з ровесниками - емоційно-практична. Це емоційні контакти в про­цесі виконання предметної гри, в якій діти демонструють один од­ному свої уміння і навички. Таке спілкування пов'язане з іграшка­ми. Дітей захоплює сам процес спільних дій. У цей період дитині важливіше самій щось сказати, ніж слухати іншого. Саме тому бесіда з ровесниками часто не виходить. Спілкування зводиться до окремих епізодів. У процесі спілкування формується ставлення до ровесника як до цікавого об'єкта, вивчаються його характеристики.

У дошкільників вже з 4 років спостерігається ситуативно-ділова форма спілкування. Діти намагаються діяти спільно в про­цесі сюжетно-рольової гри, налагодити ділове співробітництво, узгодити свої дії для досягнення спільної мети. З'являється інте­рес до того, що робить ровесник. Контакти характеризуються яс­кравою емоційністю. Дошкільник хоче, щоб на нього звернули увагу, прагне до визнання і поваги. Разом з тим він не виділяє інтересів і бажань товаришів, мотивів їхньої поведінки. У старших дошкільників дуже рідко спостерігається позаситуативно-ділова форма спілкування, яка сприяє розвитку в дошкільника здатності розуміти думки і переживання партнера по спілкуванню. Такі діти розмовляють з ровесниками на пізнавальні та особистісні те­ми, хоча ділові мотиви залишаються провідними.

Немовлята.Розвиток рухів займає важливе місце в психічно­му розвитку дитини. Динамічність моторики тісно пов'язана з розу­мовою активністю. Рухова активність допомагає дітям ознайомити­ся зі світом предметів і людей. Дії немовляти дуже складні. Дитина народжується з безумовними рефлексами. Це насамперед харчові, захисні та орієнтовні рефлекси. Деякі є атавістичними. Згодом з'яв­ляється ряд рухових пристосувань, які виникають завдяки контакту з навколишнім середовищем. Розвиток рухів відбувається в точно визначеній послідовності: насамперед розвиваються рухи голови, потім - рук, а вже пізніше - взагалі рухи тіла. Зокрема: 3 місяці - пе­рекочування з боку на бік, 5 місяців - сидіння, 7 місяців - стояння, 8місяців - ходіння навколо опори, 10 місяців - самостійне ходіння. Засвоєння процесу ходіння відкриває перед дитиною можливості отримувати безпосередні відомості про навколишнє середовище.

Для розвитку психіки надзвичайно важливим є розвиток рухів руки. У 4 місяці формується рух руки до предмета, обсліду­вання предмета. У 5 - 6 місяці дитина може схопити предмет. Це перша цілеспрямована дія, вона є умовою засвоєння маніпуляції з предметом. У другій половині рух рук удосконалюється. З'являють­ся кругові реакції: дитина кидає, стукає, перекладає предмети. Після10 місяців з'являються перші функціональні дії, які дозволяють ви­користовувати предмет за призначенням. Перенесення дії на інші предмети в цей період ще не відбувається. До кінця 1 року життя ди­тина включається в пізнання людських предметів і засвоює правила дії з ними.

Раннє дитинство.У 2 роки відбувається диференціація функцій рук і ніг, а в 3 роки - розвиток предметних рухів, поява вольового самоуправління поведінкою. У ранньому дитинстві формується предметна діяльність. Вона відрізняється від простого маніпулювання предметами тим, що дії та способи роботи дитини з предметами починають підпорядковуватися функціональному призначенню предметів у житті культурної людини. До третього року життя предметна діяльність уже сформована. Діти можуть грати іграшками, відтворювати дії дорослих з предметами. Дитячі ігри предметно­го плану можуть бути такими: гра-дослідження, гра-конструювання, рольова гра.

До появи сюжетно-рольової гри дитина повинна навчитися користуватися предметами не тільки за їх прямим призначенням, а у відповідності із задумом гри. Дитина включає в гру предмети, які заміняють реальні. У неї повинна виникнути потреба копіюва­ти дії дорослих і вона повинна навчитися взаємодіяти з іншими дітьми і дорослими. Здатність до наслідування лежить в основі рухового та інтелектуального розвитку. Дії з предметами утверд­жують функції сенсорних механізмів, встановлюються тривалі зв'язки між зоровим та руховим аналізаторами. Дії з предметами, які дитина виконує в ранньому віці, готують її до ігрової діяль­ності. Для розвитку гри важливою є поява символічних дій, які замінюють реальні. Дії узагальнюються і відокремлюються від предмета, формуються перші ігрові уміння, починає розвиватися взаємодія з ровесниками у спільних іграх. У ранньому віці в дити­ни складаються свідомі довільні дії.

Дошкільний період.Рольова гра - це діяльність, у якій діти беруть на себе ролі дорослих і в узагальненій формі відтворюють діяльність дорослих і взаємини між ними. Розвиток гри вияв­ляється насамперед через зміну сюжету (від побутового "доньки-матері" до широкого соціального "космос") та змісту (дії з предме­тами - відносини між людьми).


Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. III.Цілі розвитку особистості
  6. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  7. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  8. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  9. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  10. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  11. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  12. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.




Переглядів: 1235

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розвиток мовлення, особливості спілкування дитини перших шести років життя з ровесниками та старшими. | Становлення особистості дитини в перші роки життя.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.