Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Розвиток мовлення, особливості спілкування дитини перших шести років життя з ровесниками та старшими.

У продовж першого рокужиття в дитини розвивається фо­нематичний бік мовлення. Здійснюється перехід від голосних ре­акцій до словосполучень, а від них - до словоутворень. Зокрема, спостерігається така послідовність: 2-й місяць - дитина слухає звуки, виникає спонтанна вокалізація; 3-й місяць - дитина впізнає голос, використовує звуки у "розмові" з дорослим, з'яв­ляється гуління; 7 - 8-й місяць - виникає реакція на слово, лепет, вокалізація при маніпуляціях, формується інтонаційне та фоне­матичне поле мозку, розуміння мовної ситуації, окремих слів; 10 - 12-й місяці - встановлюється зв'язок між назвою предмета і са­мим предметом, з'являються перші склади.

У цей період розвиток мовлення здійснюється через вклю­чення дитини у спілкування з дорослим. Спочатку виникає увага до його мовлення, а потім дитина наслідує дорослого.

Другий рік.Встановлюється зв'язок фонетичної (звукової) і смислової сторони мовлення. Спостерігається самостійність мовлення. Дитина може говорити, вимовляти слова, не надаючи їм певного змісту, або ж повторювати слова, які сама не розуміє. Слова часто випереджають мислення. Мовлення має сильний емоційний заряд. Тут більше розвивається пасивний словник ди­тини. Більшість дітей говорить простими реченнями.

Третій рік.Формується елементарна граматика. Розвиток мовлення зумовлюється не тільки спілкуванням з дорослим, а й включенням дитини в практичну діяльність. Формується регулю­юча функція мовлення (дитина підпорядковується інструкції до­рослого), вміння слухати і розуміти літературні твори.

У дошкільний періодмова стає засобом спілкування, мис­лення дитини та свідомого вивчення. Розвивається звуковий та граматичний бік мовлення. У грі в процесі спілкування з ровесни­ками розвивається діалогічне мовлення. Формується інтелекту­альна функція мовлення. Воно регулює практичні дії дитини.

Зростає активний словник, що дає дошкільникові можливість перейти від ситуативного до контекстного мовлення. Мовлення пе­ретворюється в універсальний засіб спілкування. Дитина може роз­повісти казку, передати свої враження. У цей період дитина не тільки активно оволодіває мовою, а й самостійно творить нові слова.

Таблиця 2.

Розвиток спілкування дитини перших семи років життя з дорослим (М. І. Лісіна)

 

Вік Період Форма спілкування Потреба дитини, яка задовольняєть­ся в спілкуванні
До 6 міс Немовлята Ситуативно-особистісне спілкування (спілкування відбувається за допомогою експресивно-мімічних засобів; функцію спілкування виконує комплекс пожвавлення) Потреба в позитивному ставленні та увазі
6 міс -3 роки Раннє дитинство Ситуативно-ділове спілкування (розгортається в процесі спіль­них з дорослим маніпулятивних дій; експресивно-мімічні засоби доповнюються предметними) Потреба в співробітництві
3-5 років Молодший і середній дошкільний вік Позаситуативно-пізнавальне спілкування (спільна з дорослим пізнавальна діяльність; основ­ний мотив спілкування — пізнавальний; співробітництво має теоретичний характер, спілкування з дорослим — шлях до розуміння важливих проблем) Потреба в повазі дорослого
4-6 років Середній і старший дошкільний вік Позаситуативно-особистісне спілкування (дорослий — конкретний член суспільства; дитина зосереджена на світі людей, а не предметів; вона засвоює моральні норми, правила соціальної взаємодії) Потреба у взаєморозумінні та співпереживанні

Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
  3. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
  4. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
  5. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  6. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  7. А. 5-7 день життя.
  8. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  9. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
  10. Австрії: мистецтво повсякденного життя.
  11. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  12. Аграрне виробництво і його особливості




Переглядів: 1318

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розвиток пізнавальної сфери дитини до вступу до школи | Особливості розвитку моторики та діяльності дитини до вступу до школи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.