Ступені порівняння прикметників

За значенням прикметники поділяють на якісні, відносні, присвійні.

Варіанти відмінкових форм прикметників

ПРИКМЕТНИК

За типом закінчення у сучасній українській мові розрізняють повні (відмінювані) та короткі (невідмінювані) форми прикметників.

Звичайною для української мови є повна форма прикметників: високий, синій, чудовий і т.д. Повні прикметники мають два різновиди - стягнений і нестягнений. Висока – високая, глибока – глибокая.

Повні прикметники належать до стилістично нейтральних форм, які використовуються без будь-яких обмежень. Нестягнені використовуються переважно у фольклорі.

Окремі повні прикметники чоловічого роду у називному – знахідному відмінках однини утворюють короткі (з нульовим закінченням) форми: вартий – варт, винний – винен, ладний – ладен, правий – прав, радий – рад. Сферою використання коротких прикметників є розмовне мовлення, поезія, фольклор.

Прикметники чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини мають паралельні форми: на нижньому – на нижнім, на останньому – на останнім, на безкрайому – на безкраїм. Стилістично форми використовуються у всіх стилях, хоча вживання форм на –ім і особливо в офіційно-діловому стилі не рекомендується. Частіше вживається форма на –ому. Прикметники із закінченням –ім (-їм) активно функціонують у поетичних творах.

В Українській мові розрізняють два ступені порівняння – вищий і найвищий, які можуть виражатися простими (синтетичними) і складеними (аналітичними) формами. Ступені порівняння властиві тільки якісним прикметника.

Проста форма вищого ступеня утворюється додаванням суфіксів –іш- або –ш- до основи кореня звичайного ступеня прикметника: надійний – надійніший. Кілька прикметників утворюють просту форму вищого ступеня порівняння суплетивно (від іншої основи): поганий – гірший, гарний – кращий, великий – більший, малий – менший.

Окремі прикметники утворюють паралельні форми вищого ступеня: грубший – грубіший, здоровший – здоровіший, швидший – швидкі ший, тонший – тонкіший. Деякі з них розрізняються відтінками значення, вужчою-ширшою сполучуваністю, наприклад: гірший (досвід, доля) – гіркіший (перець), гладший (предмет) - гладкіший (чоловік), молодший (вік, посада) – молодіший (вік), старший (вік, посада, соціальний стан) – старіший (вік).

Прикметники вищого ступеня порівняння звичайно вимагають після себе прийменників від, за, над, проти як, ніж: «Страх — більший від переполоху» (М. Номис); «Це буде мій твір, може, кращий за ті, які ви читали» (М. Коцюбинський); «У нашім раї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим» (Т. Шевченко);

Найуживанішими є стилістично нейтральні конструкції з прийменником від і сполучником ніж. Рідше вживаються конструкції із сполучником як, що також відзначається стилістично нейтральним. Сполучення вищого ступеня порівняння з прийменником за і проти характерне для розмовного мовлення. Науковим й офіційно-діловим стилями обмежене використання конструкцій з прийменником порівняно з.

Найвищий ступінь порівняння вказує на найвищу міру вияву ознаки і має три форми: просту, складну і складену.

Проста форма найвищого ступеня твориться з вищого ступеня прикметника додаванням до нього префікса –най: тугіший — найтугіший, коротший — найкоротший, ближчий — найближчий;

Складна форма найвищого ступеня — щонай-, якнай-: вищий — щонайвищий, багатший — якнайбагатший, кращий, якнайкращий.

Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння вживається рідко — переважно в науковому й офіційно-діловому стилях.

Вона утворюється за допомогою слів більш, менш, найбільш, найменш, які ставляться перед звичайною формою дієприкметника: розвинений — більш розвинений (а не «більш розвиненіший»), найбільш розвинений (а не «найбільш розвиненіший»).

Ця форма буває потрібна й тоді, коли порівнюють не іменник з іменником через прикметник вищого ступеня, а – прикметник із прикметником: «Він - більш хитрий, як розумний».

Велика міра якості може бути передана й без порівняння — за допомогою різних морфем та слів, а саме:

1. префіксами пре-, все-, над-, за-, ультра-, архі-: премудрий, всесильний, надчутливий, завеликий (надто великий), заширокий, ультрамодний, архіважливий;

2. суфіксами -ущ-, -уч-, -езн-, -анн-, -енн-: худющий, злючий, височезний, нездоланний, незрівнянний, нескінченний;

3. за допомогою слів дуже, вкрай, особливо, надзвичайно, занадто: дуже вигідний, вкрай потрібний, особливо корисний, надзвичайно популярний, занадто самовпевнений.

Зменшена міра якості може бути передана:

1. суфіксами -уват-, -ав-: темнуватий, синюватий, білявий, золотавий;

2. за допомогою слів трохи, ледь, не дуже: трохи вузький, ледь теплий, не дуже свіжий.

Не утворюються ступені порівняння:

1. Прикметники з префіксом –пре, -за, -над, -архі, -ультр – пречудовий, завеликий, прастарий, надзвичайний, архіважливий.

2. Прикметники із суфіксами: -уват, -юват, -ав, -яв – виражають невелику міру якості: білуватий, жовтавий, чорнявий;

3. Прикметники, утворені складанням (і повторенням) основ: жовтогарячий, темно-синій;

4. Назви кольорів, що перейшли з розряду відносних прикметників: кавовий, волошковий, кремовий;

5. Непорівнювані (не підлягають кількісному виміру): Глухий, мертвий, кривий, хворий, голий, сліпий;

6. Якісні прикметники дієприкметникового походження: стривожений голос, сяюче обличчя;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контрольні питання для самодіагностики	\|	Відносні прикметники можуть утворюватися від іменника за допомогою суфіксів –ов, -ев, -єв.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.