Семантичні типи прийменників.

Семантика прийменника як окремого слова ґрунтується на значенні відношення, характер якого випливає із взаємодії лексичних значень повнозначних слів у контексті.

В основі поділу прийменників на семантичні типи лежать конкретні різновиди семантико-синтаксичних відношень, які виражаються за допомогою первинних і похідних прийменників. Належні до сфери організації речення і словосполучення синтаксичні відношення мають різне значеннєве наповнення, однак найголовнішими серед них є обставинні, об’єктні, атрибутивні і предикативні.

У вираженні обставинних відношень первинним і похідним прийменникам належить особливо важлива роль. За їх безпосередньою участю оформляються різнопланові відношення, що визначають диференційовані просторові і часові характеристики дій або станів. У сучасній українській літературній мові нараховують понад 130 прийменників, за допомогою яких передаються різнопланові статичні й динамічні просторові характеристики, об'єднувані в межах загального семантико-синтаксичного відношення обставинмісця, а саме: біля, близько, близько від, в (у), углиб, вдовж:, вздовж:, вище, від (од), вподовж:, впоперек, впродовж:, всередині, всередину, вслід, вслід за, далеко від, до, довкола (довкіл), довкруг (довкруги), з (із, зі), за, збоку, збоку від, з боку, зверх, зверху, з-за, ззаду, з-межи (з-між / з-понад, з-поперед, з-попід, з-посеред, з-проміж, зсередини, к (ік), кінець, коло, край, крізь, круг, кругом, ліворуч, ліворуч від, мимо, між: (межи), на, навздогін (наздогін), навздогін (наздогін) за, навколо (навкіл), навкруг (навкруги), навперейми, навпроти, над (наді, надо), назад, назустріч, наперед, напереріз, напроти, нарівні з, насеред, насупроти, на чолі, недалеко, недалеко від, неподалік, неподалік від, нижче, обабіч, обік, обіруч, обіруч від, обіч, оддалік (віддалік), оддалік (віддалік) від, округ (округи), перед (переді, передо), під (піді, підо), по, побіля, побіч, побіч з, поблизу (поблиз), поверх, повз, поздовж:, повище, подовж:, поза, позад, позаду, поміж: (помежи), понад (попаді, понадо), понижче, поодаль, поперед, попереду, поперек, попід (попіді, попідо), попри, поруч, поруч з, поряд, поряд з, посеред, посередині, починаючи від, праворуч, праворуч від, при, проз, проміж:, просто, проти, серед, слідом за, спереду, супроти, у бік, у напрямі, в напрямі до, у напрямку, в напрямку до, через.

У функціональному розряді часових (темпоральних) прийменників сучасної української літературної мови нараховують 38 одиниць, абсолютна більшість яких формально споріднена з просторовими, а саме: біля, близько, у (в), від (од), впродовж:, вслід за, слідом за, до, з, за, коло, між (межи), поміж (помежи), на, над, перед, під, по, при, проти, серед, посеред, через. До неспіввідносних з просторовими належать такі прийменники: напередодні, наприкінці, о (об), одночасно з, під час, пізніше (пізніш), після, опісля, починаючи з, протягом, раніше (раніш), у міру, у процесі, у ході.

Прийменниково-відмінкові конструкції виконують також і інші адвербіальні функції, виражаючи семантико-синтаксичні відношення, які мають значення обставин способу дії, міри і ступеня вияву дії або стану, наприклад: розмовляти з акцентом, працювати з ентузіазмом, співати без супроводу, писати без помилок, говорити через силу, кричати до нестями, дихати на повні груди, налити келих по вінця, їхати разом з товаришами, працювати під вогнем ворога, іти під звуки маршу, редагувати за допомогою комп 'ютера, володіти (предметом) у розрізі програми, викладати у дусі нових вимог, працювати нарівні з дорослими тощо.

Прийменниково-відмінкові форми широко використовуються в атрибутивнійфункції. Щодо синтаксичної кваліфікації різні прийменниково-відмінкові форми розглядаються як неузгоджені означення.

На особливу увагу заслуговує роль прийменників у оформленні об'єктних відношень, що реалізується в системі дієслівного керування.

Прийменниково-відмінкові сполуки широко використовуються в так званих синтаксично ізольованих позиціях, тобто поза зв'язками з іншими повнозначно лексичними компонентами в межах речень і словосполучень. Типовими випадками такого функціонування виступають різні заголовки, зокрема назви художніх та інших творів, статей у періодичних виданнях. Пор. назви творів М. Коцюбинського «На крилах пісні», «На камені», «У грішний світ», «Під мінаретами», «Для загального добра», «З глибини», «В дорозі», «На острові» тощо.

Клас прийменників, яким у граматичній системі сучасної української літературної мови належить дуже важлива роль у вираженні різнопланових семантико-синтаксичних відношень, виявляє ознаки динаміки, поповнення новими одиницями за рахунок відіменних прийменникових сполук.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація прийменників за походженням та морфологічною будовою.	\|	Групи сполучників за походженням (первинні, вторинні), морфологічною будовою (прості, складні й складені) та способом уживання (одиничні, повторювані й парні).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.