Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Семантичні типи прийменників.

Семантика прийменника як окремо­го слова ґрунтується на значенні відношення, характер якого випливає із взаємодії лексичних значень повнозначних слів у контексті.

В основі поділу прийменників на семантичні типи лежать конкретні різновиди семантико-синтаксичних відношень, які виражаються за допомогою первинних і похідних прийменників. Належні до сфери організації речення і словоспо­лучення синтаксичні відношення мають різне значеннєве наповнення, однак найголовнішими серед них є обставинні, об’єктні, атрибутивні і предикативні.

У вираженні обставинних відношень первинним і похідним прийменникам належить особливо важлива роль. За їх безпосеред­ньою участю оформляються різнопланові відношення, що визна­чають диференційовані просторові і часові характеристики дій або станів. У сучасній українській літературній мові нараховують понад 130 прийменників, за допомогою яких передаються різнопланові статичні й динамічні просторові характеристики, об'єднувані в ме­жах загального семантико-синтаксичного відношення обставинміс­ця, а саме: біля, близько, близько від, в (у), углиб, вдовж:, вздовж:, вище, від (од), вподовж:, впоперек, впродовж:, всередині, всередину, вслід, вслід за, далеко від, до, довкола (довкіл), довкруг (довкруги), з (із, зі), за, збоку, збоку від, з боку, зверх, зверху, з-за, ззаду, з-межи (з-між / з-понад, з-поперед, з-попід, з-посеред, з-проміж, зсередини, к (ік), кінець, коло, край, крізь, круг, кругом, ліворуч, ліворуч від, ми­мо, між: (межи), на, навздогін (наздогін), навздогін (наздогін) за, навколо (навкіл), навкруг (навкруги), навперейми, навпроти, над (наді, надо), назад, назустріч, наперед, напереріз, напроти, нарівні з, насеред, насупроти, на чолі, недалеко, недалеко від, неподалік, непо­далік від, нижче, обабіч, обік, обіруч, обіруч від, обіч, оддалік (відда­лік), оддалік (віддалік) від, округ (округи), перед (переді, передо), під (піді, підо), по, побіля, побіч, побіч з, поблизу (поблиз), поверх, повз, поздовж:, повище, подовж:, поза, позад, позаду, поміж: (помежи), понад (попаді, понадо), понижче, поодаль, поперед, попереду, попе­рек, попід (попіді, попідо), попри, поруч, поруч з, поряд, поряд з, посеред, посередині, починаючи від, праворуч, праворуч від, при, проз, проміж:, просто, проти, серед, слідом за, спереду, супроти, у бік, у напрямі, в напрямі до, у напрямку, в напрямку до, через.

У функціональному розряді часових (темпоральних) приймен­ників сучасної української літературної мови нараховують 38 оди­ниць, абсолютна більшість яких формально споріднена з просто­ровими, а саме: біля, близько, у (в), від (од), впродовж:, вслід за, слі­дом за, до, з, за, коло, між (межи), поміж (помежи), на, над, пе­ред, під, по, при, проти, серед, посеред, через. До неспіввідносних з просторовими належать такі прийменники: напередодні, напри­кінці, о (об), одночасно з, під час, пізніше (пізніш), після, опісля, починаючи з, протягом, раніше (раніш), у міру, у процесі, у ході.

Прийменниково-відмінкові конструкції виконують також і ін­ші адвербіальні функції, виражаючи семантико-синтаксичні від­ношення, які мають значення обставин способу дії, міри і ступеня вияву дії або стану, наприклад: розмовляти з акцентом, працюва­ти з ентузіазмом, співати без супроводу, писати без помилок, го­ворити через силу, кричати до нестями, дихати на повні груди, на­лити келих по вінця, їхати разом з товаришами, працювати під вогнем ворога, іти під звуки маршу, редагувати за допомогою комп 'ютера, володіти (предметом) у розрізі програми, викладати у дусі нових вимог, працювати нарівні з дорослими тощо.

Прийменниково-відмінкові форми широко використовуються в атрибутивнійфункції. Щодо синтаксичної кваліфікації різні прий­менниково-відмінкові форми розглядаються як неузгоджені озна­чення.

На особливу увагу заслуговує роль прийменників у оформ­ленні об'єктних відношень, що реалізується в системі дієслівного керування.

Прийменниково-відмінкові сполуки широко використовують­ся в так званих синтаксично ізольованих позиціях, тобто поза зв'язками з іншими повнозначно лексичними компонентами в ме­жах речень і словосполучень. Типовими випадками такого функ­ціонування виступають різні заголовки, зокрема назви художніх та інших творів, статей у періодичних виданнях. Пор. назви творів М. Коцюбинського «На крилах пісні», «На камені», «У грішний світ», «Під мінаретами», «Для загального добра», «З глибини», «В дорозі», «На острові» тощо.

Клас прийменників, яким у граматичній системі сучасної укра­їнської літературної мови належить дуже важлива роль у вира­женні різнопланових семантико-синтаксичних відношень, виявляє ознаки динаміки, поповнення новими одиницями за рахунок від­іменних прийменникових сполук.


Читайте також:

  1. Окремими різновидами є семантичні й словотвірні за­позичення.
  2. Семантичні мережі
  3. Семантичні угрупування слів та їх характеристики
  4. Синоніми, їх основні типи: ідеографічні (семантичні), семантико-стилістичні, контекстуальні, абсолютні




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Класифікація прийменників за походженням та морфологічною будовою. | Групи сполучників за походженням (первинні, вторинні), морфологічною будовою (прості, складні й складені) та способом уживання (одиничні, повторювані й парні).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.