Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Основні поняття гідро- та пневмопривода.

Призначення гідравлічних машин.

 

Гідравлічні машини служать для перетворення механічної енергії двигуна в енергію рідини, яка переміщується або навпаки. Гідравлічні машини ділять на насоси та гідродвигуни. В насосах механічна енергія приводного двигуна перетворюється в енергію потоку рідини, що використовується споживачем. Насоси є однією з найпоширеніших різновидів машин. Їх застосовують для різних цілей, починаючи від водопостачання населення і підприємств і закінчуючи подачею палива в двигунах ракет.

Гідродвигун – це машина, в якій енергія потоку робочого середовища перетворюється в енергію руху вихідного елементу. Гідродвигуни мають велике значення в енергетиці. Для використання гідравлічної енергії річки та перетворення її в механічну енергію вала генератора, який обертається, на гідроелектростанціях застосовують турбіни, що є одним з різновидів гідродвигунів.

Гідромашина, яка може працювати в режимі насоса або гідродвигуна, називається оборотною.

Насоси та гідродвигуни застосовують також у гідропередачах, призначенням яких є передача механічної енергії від двигуна до виконавчого робочого органу, а також перетворення виду і швидкості руху останнього за допомогою рідини. Гідропередача складається з насоса і гідродвигуна. Насос, який працює від електродвигуна, повідомляє рідині енергію. Пройшовши через насос, рідина надходить у гідродвигун, де передає механічну енергію виконавчому робочому органу. Призначення гідропередач таке саме, як і механічних передач (муфти, коробки передач, редуктори тощо), однак у порівнянні з останніми вони мають наступні переваги:

1. Велика плавність роботи. У механічних передачах неточність виготовлення, муфти, поштовхи призводять до вібрацій.

2. Можливість отримання безступінчатої зміни передавального числа. У механічних передачах зміна передавального числа зазвичай проводиться поступово. Механічні передачі, які допускають безступінчаті зміни передавального числа (наприклад, фрикційні), недостатньо надійні і можуть застосовуватися тільки при малій потужності.

3. Можливість передачі великих потужностей.

4. Малі габаритні розміри і маса.

5. Висока надійність тощо.

 

Ці переваги привели до великого поширення гідропередач, незважаючи на їх менший, ніж у механічних передач к.к.д.

 

 

В існуючих і проектуємих видах харчового обладнання широко застосовують пневмо- і гідравлічні системи, пневмо-і гідроприводи. Широке поширення пневмо- і гідроприводу пояснюється цілим рядом переваг в порівнянні з іншими типами приводів:

1. простота запобігання приводного двигуна і виконавчих органів машин від перевантажень;

2. широкий діапазон безступінчастого регулювання швидкості вихідного елементу, що дозволяє здійснювати раціональний режим роботи виконавчих органів машин;

3. простота реверсування без необхідності зміни напрямку обертання приводного двигуна, а також можливість отримання плавного руху і частих швидких перемикань на ходу машини;

4. простота перетворення одного виду руху в інший і незалежність розташування гідравлічних пристроїв в просторі, що створює зручності в загальному компонуванні машин;

5. простота управління, що сприяє застосуванню систем автоматичного, програмного та дистанційного управління.

Гідро- і пневмоприводом називають сукупність пристроїв, які призначені для приведення в рух механізмів і машин за допомогою гідравлічної та пневматичної енергії, тобто енергії краплинної рідини і стисненого газу.

Пневматичні системи управління та пневмоприводи поряд з електричними та гідравлічними є одним з найбільш ефективних засобів автоматизації та механізації виробничих процесів. Переваги особливо проявляються при механізації та автоматизації операцій, які найбільш часто зустрічаються: затиску деталей, їх фіксації, збирання, транспортування, пакування тощо. Застосування пневматики дозволяє виключити або звести до мінімуму участь людини у важких і монотонних роботах.

В загальному вигляді будь гідропривід можна представити у вигляді схеми (Рис.1).

 


Рис. 1 Загальна схема гідроприводу

 

Ця схема спрощено показує основні елементи, що входять до складу гідроприводу, їх взаємозв'язок, призначення і вихідні робочі параметри. Основою гідроприводу є гідропередача, до складу якої входять: 1 - вхідна гідравлічна машина - насос, 2 - вихідна гідравлічна машина - гідродвигун, 3 - гідролінії.

Між приводним двигуном і насосом може бути розміщена вхідна механічна передача (редуктор) для зміни частоти обертання Рдв, яка отримана від вихідного вала приводного двигуна. Але частіше насос і приводний двигун з'єднують за допомогою муфти. Вихідну механічну передачу часто застосовують для зміни виду руху або напрямку руху, який здійснює гідродвигун.

Гідропривід здійснює передачу енергії з подвійною її трансформацією: спочатку механічна енергія, яка отримана від приводного двигуна, перетворюється в насосі в енергію потоку робочої рідини, потім в гідродвигуні відбувається зворотна трансформація: енергія робочої рідини перетворюється в механічну енергію на вихідному елементі гідродвигуна.

Така трансформація веде до неминучих втрат частини енергії. Ефективність роботи приводу з точки зору корисного використання енергії можна оцінити кількісно за величиною к.к.д. Сучасні технічні рішення дозволяють створювати гідроприводи, які не поступаються за к.к.д. електроприводам в області середніх і великих потужностей, незважаючи на втрати енергії в процесі трансформації.

В загальному випадку вхідний вал насоса обертається з частотою n1, а створюваний ним потік робочої рідини характеризується величиною видатку Q і тиском P.

На вихідному валі гідродвигуна основними є параметри руху: швидкісний і силовий. Для зворотно-поступального руху: лінійна швидкістьV2, і зусилля F2, а для обертального: частота обертання n2 і обертальний момент M2.

У розглянутій схемі (Рис.1) робоча рідина подається в гідродвигун насосом, а тому такий гідропривід називають насосним (Рис.2 а). Якщо робоча рідина подається в гідродвигун з магістралі або гідроакумулятора, то такий гідропривід називають відповідно магістральним (Рис. 2 б) і акумуляторним (Рис. 2 в). Під гідромагістраллю розуміють трубопровід, по якому робоча рідина подається від окремої насосної станції, яка обслуговує декілька гідроприводів. Пневмогідроакумулятори АК живляться від зовнішнього джерела. Гідромагістралі і пневмогідроакумулятори до складу гідроприводів не входять.

 
 

 


Рис. 2 Схеми гідроприводів:

а) насосний; б) пневмогідроакумуляторний; в) магістральний.

 

Структурні схеми пневмоприводу та гідроприводу аналогічні - змінюється лише носій енергії, а тому роль насоса виконує компресор - машина, яка подає газ при ступені підвищення тиску більше трьох, а замість гідродвигуна використовується пневмодвигуни. В пневмоприводі роль пневмогідроакумулятора виконує повітрозбірник (ресивер).

Пневмопривод, як і гідропривід, буває магістральний, акумуляторний та компресорний.

Гідропередача є основою гідроприводу і призначена для передачі механічної енергії від приводного двигуна до навантаження у вигляді рідини. Гідропередача складається з двох гідравлічних машин: насоса і гідродвигуна, які з'єднані гідромагістраллю (гідролінією), яка призначена для проходження рідини в процесі роботи гідроприводу.

Пристрої управління призначені для управління енергією потоку рідини, тобто режимом роботи та робочими параметрами гідроприводу, і з'єднані з гідропередачею допоміжною гідролінією, по якій проходить робоча рідина в процесі управління гідроприводом. До пристроїв управління відносяться розподільники, регулятори видатку і тиску, гідропідсилювачі тощо.

Надійна робота гідроприводу забезпечується за умови, що в гідросистемі підтримується необхідна якість робочої рідини. Для цього служать пристрої кондиціонування рідини: фільтруючі пристрої (фільтри), які очищають робочу рідину від механічних забруднень; пристрої регулювання і підтримки температури рідини (теплообмінники, нагрівальний елемент, терморегулятори). Всі вони відносяться до групи допоміжних пристроїв. У цю ж групу входять і пристрої для зберігання та пересування робочої рідини: гідробаки, трубопроводи, ущільнення та з'єднувальні елементи.

Гідроприводи,які застосовуються в техніці поділяють на динамічні та об'ємні. Якщо до складу гідроприводу входять гідродинамічні гідродвигуни, то такий привід називають гідродинамічним. В динамічних гідродвигунах механічний рух вихідного елементу створюється за рахунок використання в основному кінетичної енергії потоку робочої рідини. Прикладом такого двигуна може служити турбіна, на лопаті якої направляється струмінь рідини під тиском. Динамічні гідродвигуни застосовують в приводах великої потужності, таких як трансмісії автомобілів, тепловозів тощо.

Якщо до складу гідроприводу входить один або декілька об'ємних гідродвигунів, то такий привід називають об'ємним. В об'ємному гідроприводі енергія від одного елементу до іншого передається за рахунок гідростатичного тиску при відносно малому значенні кінетичної енергії і геометричного напору. Принцип дії об'ємного гідроприводу заснований на високому модулі пружності рідини і законі Паскаля. У харчовому обладнанні в основному застосовують об'ємні гідроприводи.

Насоси в даний час є найпоширенішим видом машин.

За принципом дії насоси підрозділяються на:

а) відцентрові, у яких перекачування і створення напору відбуваються внаслідок відцентрових сил, які виникають при обертанні робочого колеса;

б) осьові (пропелерні) насоси, робочим органом у яких служить лопатеве колесо пропелерного типу. Рідина у цих насосах переміщується вздовж осі обертання колеса;

в) поршневі насоси, в яких рідина переміщується при зворотно-поступальному русі поршня або качалки. До цієї групи можна віднести найпростіший вид поршневих насосів - діафрагмові насоси, у яких робочим органом служить гумова або шкіряна діафрагма, яка здійснює зворотно-поступальні рухи;

г) тарани, що працюють за рахунок енергії гідравлічного удару;

д) струменеві насоси, в яких переміщення рідини здійснюється за рахунок енергії потоку допоміжної рідини, пари або газу;

е) ерліфти (повітряні водопідйомники), в яких робочим тілом є стиснене повітря.

 


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. II. Поняття соціального процесу.
  3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  4. А/. Поняття про судовий процес.
  5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  8. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  9. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  10. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  11. Артеріальний пульс, основні параметри
  12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ




Переглядів: 3154

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Запобігання гідравлічного удару. | Енергетичні параметри гідро- та пневмопривода.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.