• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Порядок виконання роботи

Мета роботи

Вивчити методи та засвоїти прийоми практичного діагностування механізмів та систем автомобільного карбюраторного двигуна.

1.2 Загальні відомості

Під діагностикою розуміють визначення технічного стану даного агрегату (механізму) без його розбирання та формування висновків про його справність або необхідність профілактичних дій. Діагностування відрізняється від традиційних форм контрольних операцій високою об'єктивністю та точністю оцінки стану об'єкта діагнозу. При цьому оперативність постановки діагнозу створює умови для керування технічним станом вузла, механізму, агрегату і автомобіля в цілому шляхом оптимізації режимів контролю, технічного обслуговування та поточного ремонту.

Процес діагностики автомобільного двигуна включає в себе тестову дію на об'єкт, вимірювання відповідного діагностичного параметру, обробку отриманої інформації та постановку діагнозу по заданому нормативу.

Характерними дефектами автомобільного карбюраторного двигуна являються зниження потужності внаслідок зносу деталей циліндро-поршневої групи і механізму газорозподілу, наявність характерних стуків, збільшення витрат палива, надто великий угар масла, зміна складу відпрацьованих газів та деякі інші.

Разом з тим, погіршення технічного стану автомобільного двигуна може статися внаслідок порушення регулювання деяких механізмів. Так при неправильному регулюванні потужність навіть нового, ще незношеного двигуна може знизитися на 20-30% від номінальної. Тому, перед діагностикою потрібно старанно відрегулювати механізм газорозподілу, системи живлення та запалювання.

1.3 Обладнання і прилади:

- автомобільний карбюраторний двигун;

- комунікація стиснутого повітря;

- стетоскоп (стетофонендоскоп);

- компресометр;

- прилад для опресовування циліндрів стисненим повітрям моделі НІІАТ К-69М;

- прилад для визначення збиткового тиску газів в картері двигуна (п'єзометр);

- газовий лічильник;

- газоаналізатори моделі "Елкон-105 А" (ВНР), АСТ-75;

- діагностичний стенд двигун-тестер "Палтест-ІТ 251";

- плакати по технічному обслуговуванню двигуна.

1.4.1 Зовнішній огляд і прослуховування двигуна:

- обдивитись двигун зовні, звертаючи увагу на підтікання охолоджуючої рідини, масла та палива;

- перевірити натяг ременя вентилятора; нормальний прогин повинен складати 10-12 мм при зусиллі 5-7 кгс (50-70 Н);

- перевірити температуру охолоджуючої рідини за допомогою щиткового показника, температура прогрітого двигуна повинна бути 80 – 90^оС;

- перевірити тиск масла в системі за допомогою щиткового показника та контрольного манометра; при середніх обертах колінчастого валу (1000-1500 хв^-1) на прогрітому карбюраторному двигуні тиск масла повинен бути не нижче 1 кгс/см² (0.1 МПа);

- прослухати роботу двигуна за допомогою фонендоскопа за схемою, що подана на рис. 1.1: стуки поршнів на холодному двигуні, стук клапанів на прогрітому двигуні, стуки підшипників колінчастого валу при різкій зміні частоти обертання (при зніманні свічного проводу в перевірочному циліндрі стук підшипників зникає), стук розподільних шестерень або збільшений шум ланцюга приводу розподільного валу.

1.4.2 Поелементна діагностика механізмів та систем двигуна.

Принципова схема діагностики двигуна подана на рис. 1.2.

Вимірювання розрідження у впускному трубопроводі.

Вимірювання виконується за допомогою приладу ІТ-230 двигун -тестера "Палтест-ІТ 251" і дає змогу орієнтовно судити про технічний стан циліндро-поршневої групи двигуна і механізму газорозподілу.

Датчик першого циліндру підключити для вимірювання числа обертів на приладі ІТ-І80. Датчик розрідження (гнучка шланга) підключити до впускного трубопроводу. Завести двигун і прогріти його до робочої температури.

1 – зона розподільного механізму; 2 – зона клапанів; 3 – зона поршнів, поршневих пальців; 4 – зона підшипників колінчатого валу; 5 – зона зчеплення

Рисунок 1.1 – Зони прослуховування двигуна

Відрегулювати двигун на задане число обертів холостого ходу (860-900 хв^-1). Загасити коливання стрілки вакуумметра поворотом ручки керування "Розрідження-гасіння" (Podlak - Tlumen).

Якщо розрідження знаходиться у межах 400-600мм рт.ст., двигун знаходиться у доброму технічному стані. Менше значення розрідження свідчить про недостатню герметичність камери згоряння та запізнення відкриття впускного клапана.

Схема вимірювання подана на рис. 1.3.

Вимірювання герметичності камери згоряння по втраті повітря.

1 – газовий лічильник; 2 – п’єзометр; 3 – вакуумметр; 4 –компресометр; 5 – пристрій для опресовки циліндрів стиснутим повітрям; 6 – індикатор для перевірки клапанів; 7 – газоаналізатор; 8 – фонендоскоп; 9 – масляний манометр

Рисунок 1.2 – Схема поелементної діагностики

1 – ввід стиснутого повітря; 2 – вакуумметр; 3 – шланг з’єднання з впускним трубопроводом; 4 – рукоятка стабілізації; 5 – манометр; 6 – рукоятка керування; 7 – шланг з’єднання з циліндром; 8 – свисток

Рисунок 1.3 – Схема включення приладу

Рисунок 1.4 – Пневматична схема приладу НІІАТ К-69 М для вимірювання герметичності камери згоряння

Робота приладів базується на вимірюванні втрати стиснутого по­вітря, який вводиться в циліндр через свічний отвір. По величині втрати (падінню тиску) безпосередньо роблять висновки про технічний стан циліндро-поршневої групи двигуна.

Вимірювання герметичності приладом ІТ-230.

Прогріти двигун до робочої температури. Викрутити свічки запалювання. Відкрити дросельну заслінку карбюратора і зняти кришку маслоналивної горловини. Обертаючи вліво, закрити редукційний клапан "Тиск-налагодження" (Tlak-Nastaveny). Підключити стиснуте повітря на вхід, розміщений з правої сторони приладу (тиск повинен бути в межах 6-12 кгс/см²). Обертанням елемента «Тиск-налагодження» вправо довести тиск до 4 кгс/см².

Штуцер з різьбою М 14 закрутити у перевірочному циліндр, на гумовий наконечник надіти свисток. Встановити поршень перевірочного циліндру в В.М.Т. такту стиску шляхом обертання колінчатого валу до моменту, коли свисток перестане свистіти. Потім зняти свисток і на наконечник надіти з'єднувальну шлангу та впустити у циліндр стиснуте повітря. При нормальному стані камери згоряння тиск по манометру не повинен впасти нижче 3 кгс/см². Якщо тиск падає нижче червоної позначки на приладі, то може мати місце одна з наступних поломок: нещільність поршневих кілець з дзеркалом циліндру; нещільність прилягання клапанів до гнізд; пошкодження прокладки головки блоку.

Вимірювання герметичності приладом К-69 М.

Стиснуте повітря з повітряної магістралі через гнучку шлангу (рис. 1.4) і швидкоз'ємну муфту з клапаном 1 приєднати до вхідного штуцера 2 приладу. Після зниження тиску до 1.6 кгс/см² в редукторі 3, повітря проходить через вхідне сопло 4 і надходить через з'єднувальну шлангу 6 з швидкоз'ємною муфтою та штуцер 7 в порожнину циліндра двигуна. Тиск повітря між вхідним соплом та зазором, що є в нещільностях циліндро-поршневої групи, вимірюється манометром 5.

Підготовка двигуна до вимірювання здійснюється аналогічно вимірюванню герметичності приладом ІТ-230.

Шкала манометра 5 проградуйована в умовних процентах втрати. Чим більше знос деталей (кілець, поршнів, клапанів), тим більший процент втрати покаже манометр.

Якщо сильно зношені робочі поверхні поршневих кілець, поршнів та гільз циліндрів, то шум повітря, що проривається, добре чути у маслозаливній горловині при допомозі стетофонендоскопу.

Якщо не щільно прилягають клапани, то візуально спостерігаються коливання пушинок індикатора втрати 8, який вставляється в отвір свічки згідно таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Порядок перевірки втрати повітря через нещільності між клапанами та їх сідлами

Висновки про стан циліндро-поршневої групи двигуна проводиться за даними таблиці 1.2. Якщо процент втрати повітря вище величини, яку подано в таблиці 1.2, то необхідно ремонт двигуна (заміна кілець і поршнів, розточка циліндрів під ремонтний розмір).

Таблиця 1.2 – Нормативні показники по втраті повітря при використанні приладу К-69М

Вимірювання герметичності камер згоряння по компресії в циліндрі.

Компресія - фактичний тиск, що створюється в камері згоряння двигуна у кінці такту стиску. Компресія залежить від ступеня стиску і технічного стану сполук циліндро-поршневої групи.

Тиск в кінці такту стиску вимірюється компресометром. Щоб перевіряти компресію в циліндрах карбюраторного двигуна необхідно прогріти двигун до нормального теплового стану, викрутити всі свічки і почергово вимірювати компресію у кожному циліндрі, прокручуючи колінчатий вал стартером на 10-12 обертів до фіксації стрілки манометру на постійній величині. Дані вимірювань слід порівняти з таблицею 1.3.

Таблиця 1.3 – Довідкові данні

1.4.3 Перевірка стану системи живлення.

Загальна діагностика системи живлення карбюраторного двигуна, окрім зовнішнього огляду і прослуховування, включає вимірювання складу горючої суміші по коефіцієнту надлишку повітря та токсичності відпрацьованих газів по об'ємному складу оксиду вуглецю.

Вимірювання складу горючої суміші.

Вимірювання здійснюється за допомогою аналізатора вихлопних газів ІТ-220 двигун-тестера "Палтест ІТ-251" (рис. 1.3). Даний прилад дає змогу безпосередньо оцінити співвідношення часток повітря і палива в горючій суміші і зробити висновок про те, при яких умовах проходить горіння суміші: з надлишком повітря (бідна суміш), з оптимальним співвідношенням повітря і палива (нормальна суміш) або з нестачею повітря (багата суміш). Крім того, прилад ІТ-220 дає змогу оперативно перевірити роботу головного жиклеру, повітроочисника і прискорювального насосу карбюратора.

Підготовка приладу і двигуна до вимірювань.

Ввімкнути прилад ІТ-220 поворотом важеля тумблера, при цьому загорається червона контрольна лампа. Перемикач приладу поставити в положення "Тарування" (Cejchovani). За допомогою елементу управління "Тарування-налагодження" (Cejchovani-Nastaveni) налагодити відхилення стрілки приладу на поділку 17 з червоною позначкою, а потім повернути положення елементу в початковий стан. Здійснити теплову стабілізацію приладу на протязі 15хв.

Підключити шлангу з охолоджувачем газів і зондом до правого штуцера приладу "Вхід газів" (VSTUP-PLYNO). Перемикач приладу встановити в положення "Вимірювання" (MERENI) і за допомогою елемента "Встановлювання нуля" (NASTAVENI NULY) встановити електричний нуль приладу по червоній позначці. Одночасно повинен працювати тахометр приладу ІТ-180. Прогріти двигун до оптимальної температури.

Перевірка складу горючої суміші в режимі холостого ходу.

За допомогою гвинта дросельної заслінки встановити стійкі оберти холостого ходу, вставити зонд у випускну трубу і зафіксувати його гвинтом. Після стабілізації стрілки приладу зафіксувати співвідношення повітря і палива у горючій суміші. Оптимальним є співвідношення від 12.5 до 12.9 одиниць по шкалі приладу.

Якщо стрілка приладу не фіксується в одному положенні, то можливе коливання палива у поплавковій камері карбюратора внаслідок нещільності прилягання запірної голки. За допомогою гвинта холостого ходу відрегулювати положення стрілки в межах 12.5-12.9 одиниць шкали приладу.

Перевірка головного жиклера.

Обертанням гвинта для регулювання дросельної заслінки встановити частоту обертання колінчатого валу двигуна 1500 хв^-1 (по чорній шкалі тахометра приладу ІТ-І80) і здійснити відлік показів стрілки аналізатора. Потім поступово збільшити оберти до 3000 хв^-1 і знову зафіксувати положення стрілки приладу.

Вимірювання значення відношення масових часток повітря і палива повинні знаходитися в межах 12.5-15.5 одиниць, якщо завод-виробник не вказує інших значень.

Якщо ж виміряна величина перевищує 15.5, то в циліндрі двигуна подається бідна суміш внаслідок забруднення головного жиклеру, або дуже низького рівня палива у поплавковій камері карбюратора.

Якщо стрілка приладу показує нижче 12.5, то горюча суміш є багатою внаслідок неправильного регулювання жиклера холостого хода, високого рівня палива у поплавковій камері або забруднення повітроочисника.

Перевірка повітроочисника.

Гвинтом для регулювання дросельної заслінки встановити частоту обертання колінчастого валу 2000 хв^-1. Провести знімання показів приладу ІТ-220. Потім зняти повітроочисник і повторити операцію вимірювання. При справному повітроочиснику різниця показів приладу з повітроочисником і без нього не повинна перевищувати 0.5 одиниць шкали.

Перевірка прискорювального насосу.

Встановити частоту обертання колінчастого валу 1000хв^-1 і зафіксувати покази стрілки аналізатора. Різко збільшити частоту обертання поворотом важеля приводу дросельної заслінки і знову провести відміну показів приладу. При справному прискорювальному насосі повинно наступити збагачення не менше, ніж на 1 одиницю шкали приладу.

Контрольні питання

1. Сутність та основні задачі діагностики автомобіля.

2. Загальна схема діагностування автомобільного карбюраторного двигуна.

3. Основні дефекти і неполадки автомобільного двигуна, що виникають в процесі експлуатації.

4. Діагностичні параметри, що характеризують технічний стан кривошипно-шатунного і газорозподільного механізмів двигуна.

5. Методи поелементної діагностики автомобільного карбюраторного двигуна.

6. Характерні стуки у механізмах двигуна і зони їх появлення.

7. Горюча суміш, способи оцінки і регулювання складу горючої суміші.

Література: [1], с.101-134; [2], с.131-145; [3], с.5-63; [4], с.5-15, 121-126; [6], с.155-176, 188-196.

Звіт

до лабораторної роботи № 1

«Діагностика автомобільного карбюраторного двигуна»

Мета роботи:

Обладнання і прилади:

Модель двигуна:

Таблиця 1.4 - Результати діагностики автомобільного карбюраторного двигуна

Висновки.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Виконання бюджету
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
7. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
8. The peace – порядок
9. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
10. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
11. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
12. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.

Переглядів: 1430