• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття та ознаки доказів у господарському судочинстві

Оцінка доказів

Доказування у господарському судочинстві

Види доказів у господарському судочинстві

Поняття та властивості доказів у господарському судочинстві

Тема 8. Докази та доказування у господарському судочинстві

Доказами в господарському судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У цій дефініції слід вирізнити два аспекти.

По-перше, доказами є будь-які відомості про певні факти.

По-друге, це — відомості про певні обставини, які поділяються на дві групи: 1) обставини, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення; 2) інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відомості, які є доказами у справі, повинні бути отримані в порядку, встановленому законом.

Докази, одержані з порушенням закону, не приймаються господарським судом. Як роз'яснюється в постанові Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Докази мають мати такі властивості:

1. Достовірність— це властивість доказу, яка характеризує його точність, правильність відображення обставин, що входять до предмета доказування.

Оцінити достовірність доказів — означає виявити відповідність дійсності відомостей про факти.

Достовірність доказу:

а) залежить від доброякісності джерела, з якого отримано цей доказ;

б) перевіряється у зіставленні декількох доказів;

в) перевіряється при оцінці усіх доказів у їх сукупності.

Як зазначається у п. З листа Вищого арбітражного суду України від 11.05.2000 р. №01-8/206 «Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів (за матеріалами судової колегії Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов)», для перевірки достовірності поданих до суду документів судом може бути призначено експертизу.

ГПК не встановлює наслідків визнання судом доказів недостовірними. Слід дійти висновку, що ці докази не можуть бути покладені в основу рішення. Виходячи з того, що суд у рішенні повинен указати мотиви, з яких він відхилив ті чи інші докази, суд у рішенні повинен вказати на те, що він відхилив певні докази з причин їх недостовірності.

2. Належністьдоказів

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
8. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
9. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
10. Аналіз однієї ознаки
11. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ

Переглядів: 1022