• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Режими нагляду за хворими у психіатричній лікарні

Психіатрична допомога в системі Міністерства внутрішніх справ.

Психіатрична допомога в системі Міністерства освіти.

Психіатрична допомога в системі Міністерства соціального захисту населення.

1. Будинки інвалідів для хронічних психічнохворих І та П груп інвалідності (чоловічі, жіночі, дитячі).

2. Будинки інвалідів для осіб з глибоким ступенем розумової відсталості.

3. Психіатричні (спеціалізовані) МСЕК.

1. Спеціалізовані школи для дітей з легкою та помірною розумовою відсталістю.

2. Психолого-медико-педагогічні комісії (обласні, міські, районні).

1. Медичні витверезники.

2. Лікувально-трудові профілакторії (ЛТП).

3. Психіатричні лікарні (відділення) з підсиленим наглядом для примусового (недобровільного) лікування психічнохворих, що здійснили соціально-небезпечні дії.

Основні завдання диспансеру:

1. Проведення психічнохворим та особам з психічними і поведінковими розладами, що спричинені вживанням психоактивних речовин, всіх видів амбулаторного лікування.

2. Активне і систематичне диспансерне спостереження за станом здоров’я психічнохворих (запрошення в диспансер, відвідування вдома).

3. Надання консультативної допомоги іншим лікувально-профілактичним закладам.

4. Визначення тимчасової втрати працездатності у зв’язку з психічними захворюваннями.

5. Надання допомоги психічнохворим в соціально-побутових, юридичних питаннях (захист прав психічнохворих).

6. Здійснення позалікарняного патронажу і контроль за його проведенням (оплата сім’ям, які взяли опіку психічнохворого).

7. Проведення роботи по працевлаштуванню психічнохворих із залишковою працездатністю.

8. Приймати участь, за дорученням органів охорони здоров’я, у вирішенні питань опіки над недієздатними психічнохворими.

9. Проведення судової і військової амбулаторної психіатричної експертизи.

10. Психогігієнічна і профілактична робота на промислових підприємствах, в навчальних закладах.

11. Направлення в психіатричні стаціонари хворих, що потребують стаціонарного лікування.

12. Облік хворих з вперше вжитті встановленим діагнозом.

13. Вивчення динаміки захворюваності і чинників, які впливають на неї.

Госпіталізація психічнохворих здійснюється:

1. На загальних підставах;

2. За невідкладними показаннями;

3. Для проведення примусового (недобровільного) лікування.

Госпіталізація психічнохворих на загальних підставах проводиться за направленням дільничного психіатра, лікаря-психіатра психіатричної бригади швидкої медичної допомоги. В окремих випадках допускається госпіталізація за направленням лікарів іншого профілю поліклінік, загальносоматичних лікарень. Кінцеве рішення про госпіталізацію приймає черговий лікар-психіатр приймального відділення психіатричної лікарні.

В направленні обов’язково вказуються анамнестичні дані, психічний і соматичний стани хворого, шифр діагнозу або провідний синдром, дата і час оформлення направлення, штамп лікувального закладу, посада, прізвище лікаря, його розбірливий підпис і особиста печатка.

На загальних підставах госпіталізуються:

1. Психічнохворі за їх згодою чи згодою рідних або опікунів;

2. Особи з психічними розладами для проведення трудової або військової експертизи.

Госпіталізація в психіатричний стаціонар за невідкладними показаннямипроводиться в тих випадках, коли у психічнохворих порушена свідомість, мають місце розлади сприйняття (галюцинації, психічний автоматизм), мислення (наявність маячних ідей), психомоторне збудження і у них спостерігаються тенденції, що можуть привести до дій і вчинків, які є небезпечними для самих хворих і для оточуючих.

Хворий, який госпіталізований за невідкладними показаннями, на протязі доби оглядається психіатричною ЛКК, яка приймає висновок про обгрунтованість госпіталізації і необхідності лікування в психіатричному стаціонарі. Висновки ЛКК фіксуються в медичній карті стаціонарного хворого (історії хвороби).

Госпіталізація для проведення примусового (недобровільного) лікування психічнохворих, які здійснили суспільно-небезпечні дії і визнані неосудними, проводиться згідно встановленого законодавства у психіатричні лікарні із звичайним, підсиленим чи суворим наглядом.

Підставою для примусового лікування є визначення суду, до якого додаються копія акту судово-психіатричної експертизи, документи, що засвідчують особистість і місце прописки.

Протипоказання для госпіталізації в психіатричний стаціонар:

1. Психічно здорова людина.

2. Особи в стані простого і, навіть, важкого ступеня алкогольного сп’яніння.

3. Особи у стані інтоксикації.

4. Особи з афективними реакціями і антисоціальними формами поведінки, які не страждають психічними захворюваннями.

5. Особи з психопатичними рисами характеру.

6. Особи, у яких виявлені невротичні реакції.

7. Особи з розумовою відсталістю (за виключенням експертизи).

8. Особи з тотальною деменцією.

9. Психічнохворі із ургентною соматичною патологією, яка вимагає хірургічного втручання.

На основі психічного стану хворого лікар призначає той чи інший режим нагляду за ним.

Режим «А» – режим посиленого психіатричного нагляду. Його призначають соціально небезпечним хворим (небезпечними для оточуючих), хворим з суїцидальними тенденціями; хворим, які схильні до втечі; хворим у стані гострого психозу; щойно госпіталізованим хворим, характер поведінки яких ще невідомий, на 10 днів.

Для хворих, що знаходяться на посиленому психіатричному нагляді, в кожному відділенні виділяють окрему наглядову палату. В цій палаті цілодобово функціонує санітарний пост. Хворі не мають права самостійно виходити з палати та пересуватись по відділенню. Виконання гігієнічних процедур, вживання хворими їжі та приймання ліків контролює санітар.

Режим «Б» – режим звичайного психіатричного нагляду. Такі хворі мають право самостійно пересуватись по відділенню, але не можуть виходити за його межі.

Режим «В» – режим часткової довіри до хворих. Їм дозволяють самостійно виходити на прогулянку, в буфет, в лікувально-профілактичні майстерні, але забороняють виходити за межі території лікарні.

Режим «Г» – режим повної довіри до хворих. Дозволяються поїздки додому з оформленням лікувальних відпусток.

Режим «Д» – режим денного стаціонару. Він стосується хворих, що не виявляють небезпечних чи агресивних тенденцій і проживають на території району, де розміщений психіатричний диспансер. Цей режим повністю зберігає соціально-родині зв’язки хворого, що особливо важливо при необхідності тривалого лікування.

Читайте також:

1. Акти прокурорського нагляду.
2. Валютний курс. Режими встановлення валютних курсів
3. ВАЛЮТНІ РЕЖИМИ ТА ВАЛЮТНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. ВПЛИВ ВАЛЮТНОЇ ІНТЕРВЕНЦІЇ НА ГРОШОВУ МАСУ. СТЕРЕЛІЗАЦІЯ.
4. Вибір, розміщення, режими роботи компенсуючих пристроїв.
5. Види і режими буріння похило-скерованих свердловин
6. Відповідно до Наказу МОЗ та Держкомітету України по нагляду за охороною праці (95р.)Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі
7. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України
8. Державні органи по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності
9. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
10. Держгірпромнагляду.
11. ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ
12. Єдина система цивільного захисту. Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту.

Переглядів: 13120