Порушення свідомості

У клініці розрізняють виключення та затьмарення свідомості.

Одним з видів виключення свідомості є непритомність, яка виникає внаслідок різкої гіпоксії головного мозку. Непритомність можуть спричинити емоційний стрес, перегрівання, хронічне недоїдання, недосипання, вагітність тощо. Долікарська допомога полягає у виконанні таких дій: надати хворому зручне горизонтальне положення, полегшити доступ свіжого повітря, розстебнути комірець, змочити обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Для полегшення доступу крові до головного мозку необхідно підняти нижні кінцівки на 50-70см. При затяжній непритомності потрібно викликати лікаря і підготувати препарати невідкладної допомоги (адреналін, мезатон, кофеїн, серцеві глікозиди, глюкозу).

В соматичній практиці в ослаблених хворих можна спостерігати виключення свідомості. Найбільш легкий ступінь виключення свідомості називають оглушенням (ступор). Воно характеризується підвищенням порога збудливості, внаслідок чого лише сильні подразники доходять до свідомості. Навколишнє середовище сприймається нечітко, інколи фрагментарно. Емоції нівельовані, рухова активність послаблена або відсутня. Оглушення виникає при інтоксикаціях, інфекціях, ЧМТ, тяжких соматичних захворюваннях, після епілептичного нападу тощо.

Більш тяжкий ступінь виключення свідомості, при якому контакт із хворим неможливий, але безумовні рефлекси ще збережені, називають сопором. З усіх зовнішніх подразників сприймається тільки біль.

Найтяжчим ступенем виключення свідомості є кома. Як і при сопорі, контакт з хворим неможливий, але при комі згасають безумовні рефлекси (кореальний, зіничний тощо). Нерідко виявляються патологічні рефлекси, порушення серцевої та дихальної діяльності.

Якщо у хворого розвинувся сопор або кома, медична сестра зобов’язана негайно сповістити про це лікарю.

При епілепсії нерідко виникають так звані абсанси – короткочасні порушення свідомості, при яких декілька секунд хворий неначе «відсутній». Ззовні складається враження, немовби він на якусь мить замислився. Період абсансу хворий амнезує.

Основними видами затьмарення, або якісного продуктивного порушення свідомості, є делірій, онейроїд, аменція, запаморочливі (сутінкові) стани.

Деліріознийсиндром – це затьмарення свідомості, що поєднується з множинними руховими, сценічними, сюжетними галюцинаціями, переважно зоровими, іноді слуховими (шум, музика, гуркіт), смаковими, які стосуються безпосередньо хворого, неприємні для нього, часто мають залякувальний характер. Для делірію характерне порушення орієнтування в навколишній обстановці і календарному часі при збереженні правильного орієнтування у власній особистості.Тривалість делірію від кількох годин до кількох днів. Після виходу з делірію амнезія, як правило, відсутня.

Онейроїд – це стан своєрідного сновидного затьмарення свідомості, який супроводжується яскравими, образними, фантастичними галюцинаціями. Хворі ніби бачать химерний сон чи кінофільм, у якому вони беруть участь. Після виходу з такого стану вони пам’ятають свої переживання.

Аментивний синдром (аменція) проявляється безладністю мислення, розгубленістю, повним дезорієнтуванням у місці, часі й власній особі. Після повернення свідомості цей стан амнезується.

Запаморочливі (сутінкові) стани характеризуються хворобливим звуженням свідомості. При раптовій зміні стану свідомості хворі не орієнтуються в тому, що відбувається довкола, не осмислюють ситуацію, не можуть правильно її оцінити. Коли запаморочливий стан минає, хворі амнезують весь його період.

Запаморочливі стани свідомості, які розвиваються вночі, характеризуються ходінням у сні, або сомнамбулізмом.

Короткотривалий запаморочливий стан із надто вираженим руховим збудженням називають фугою. Хворі кудись біжать, не звертаючи уваги на транспорт, що рухається, здирають з себе одяг в громадських місцях, несамовито трощать усе на своєму шляху.

Різновидом сутінкового стану є амбулаторний автоматизм, при якому хворі безцільно блукають, вони можуть виконувати складні, зовні ніби цілеспрямовані й упорядковані дії, а після виходу з цього стану не можуть зрозуміти, що з ними було, як вони опинилися далеко від дому.

Практичні поради:

· Будь-яке виключення свідомості свідчить про різке погіршення стану хворого. Наявність сопору і коми становить пряму небезпеку його життю. Про факт виключення свідомості медсестра повинна негайно повідомити лікаря, а до його приходу надати невідкладну долікарську допомогу.

· Якщо під час виключення свідомості біля хворого знаходяться родичі або інші відвідувачі, їх потрібно попросити вийти з палати.

· Якщо у хворого з виключенням свідомості падає АТ, необхідно до приходу лікаря підключити систему для в/в вливань з 0,9% розчином натрію хлориду, поки не розвинувся колапс і не спались вени.

· При підвищенні АТ слід підняти головний кінець матраца, а при зниженні – підняти нижній кінець.

· При значному зниженні АТ потрібно ввести п/ш 2мл кордіаміну, 2мл 1% розчину кофеїну, а при необхідності – 1мл мезатону.

· Затьмарення свідомості свідчить про розвиток психозу. Такого хворого необхідно перевести в психіатричне відділення або встановити біля нього цілодобовий пост.

Симптоми психічних розладів можуть бути продуктивними (позитивними) та негативними. Продуктивними називають психiчнi розлади, якi проявляються у появi психiчних феноменiв, не властивих здоровiй людинi (галюцинацiї, маячні iдеї, психомоторні чи афективні розлади). Негативнi симптоми полягають у втратi хворим психiчних властивостей, якi є складовою частиною психiчного функцiювання в нормi (апатія, абулія, негативізм). За ступенем тяжкостi психiчнi розлади вiдносять до психотичного або непсихотичного рiвня. Психоз - хворобливий розлад психiки, який проявляється у неадекватному вiдображеннi реального свiту з порушеннями поведiнки, змiною рiзних сторiн психiчної дiяльностi. Усвiдомлення захворювання при психозi, як правило, вiдсутнє. Як правило, психоз супроводжується появою продуктивних симптомiв. Розлади непсихотичного рiвня вiдрiзняються вiдносною збереженістю здатностi до адекватного вiдображення реальностi, впорядкованiстю поведiнки, тим, що хворий усвiдомлює наявнiсть хворобливих змiн власної психiчної дiяльностi.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порушення вольової діяльності та уваги	\|	Режими нагляду за хворими у психіатричній лікарні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.