І. Доба відновлення української державності

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ХХ ст.

ТЕМА 9

Період розвитку української культури ХХ ст. називають новітнім, його можна поділити на кілька етапів:

І. доба відновлення української державності (1917-1920 рр.);

ІІ. радянський етап (1921-1991 рр.), має такі періоди:

§ “розстріляне відродження” – 20-ті роки ХХ ст.;

§ період репресій – з 30-х років ХХ ст.;

§ період війни 1941-1945 рр і післявоєнний -50-ті роки;

§ доба “відлиги” (60-ті роки) – “шестидесятники”;

§ період русифікації та утиску національної культури -60-ті – 80-ті роки;

ІІІ. період відродження української культури в незалежній державі (з 1991 року).

З 1917 р. у житті країни спостерігаються бурхливі зміни: революція 1917 року, створення Центральної Ради, утворення УНР та ЗУНР тощо.

Культура поступово підкорюється ідеям революції, хоча ідеї модернізму не зникають остаточно.

За часів Центральної Ради розвивається українська національна освіта(Рада існує з 7 березня 1917 р.). Цей орган проголошує основою освітньої політики відродження української мови і школи. Перші українські школи відкривалися на громадські кошти (зокрема, за сприяння “Просвіти”).

Створено Генеральний секретаріат народної освіти (міністерство) – червень 1917 р.

У квітні і серпні 1917 року відбулися два Всеукраїнські учительські з’їзди. Серед їх рішень: запровадження української мови, літератури, історії та географії України до програми шкіл, створення україномовних гімназій (причому було вирішено відкривати паралельні класи для національних меншин). За 1917 р. по Україні було відкрито 39 українських гімназій (в основному по селах).

У вищій школі також відбувалися реформи: введення української мови до програми, читання інших дисциплін українською мовою, утворення нових вищих навчальних закладів – україномовних. Зокрема, 5 жовтня 1917 р. у Києві був відкритий перший Український народний університет. 7 листопада 1917 р. – відкрито Педагогічну академію в Києві (курси для учителів сільських шкіл); 22 листопада – Академію мистецтв (вища художня школа); 21 квітня 1918 р. – другий Український Національний університет у Полтаві.

Коли на зміну Центральній Раді прийшов уряд Української Держави гетьмана Скоропадського (29. 04. 1918), він продовжив розвивати українську освіту. І за часів Центральної Ради, і пізніше українізація зустрічала опір (в основному у середніх школах) з боку національних меншин. Саме тому уряд намагається не стільки українізувати існуючі навчальні заклади, скільки створити нові.

6 жовтня 1918 року – перший Державний український інститут у Києві, 22 жовтня – другий у Кам’янці-Подільському.

Створено Українську академію наук 24 листопада 1918 року: історико-філологічний відділ, фізико-математичний, соціально-економічний. Президентом обрали Володимира Вернадського – професора хімії.

Випускали україномовні підручники, заснували декілька українських видавництв. Створено Державний український архів, Національну галерею мистецтв, Українську національну бібліотеку, український історичний музей, Український театр опери і драми, Українську Державну капелу.

На Західній Україні (під час ЗУНРу – з 13 листопада 1918 р.) українська. мова також проголошена державною, з урахуванням вільного розвитку мов національних меншин. Відтак українська мова стає мовою освіти; публічні школи оголошено державними, а вчителів - державними службовцями.

У мистецтві часів революції та громадянської війни провідною є плакатна графіка, яка відображала боротьбу й дискусії цього періоду. Відомі автори – І. Падалка та Т.Бойчук.

Поширеними були агітаційні плакати, пропагандистські, розповідні, плакати-портрети (наприклад, “Іван Франко” В. Єрмілова). З 1919 р. у Харкові виходять портрети “УкРОСТА”.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Іван Карпенко-Карий, Марко Кропивницький, Михайло Старицький –драматурги.	\|	ІІ. Радянський етап

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.