Міжнародне валютно-фінансове середовище

Основні концепції міжнародних фінансів

Будь-яка компанія намагається зробити так, щоб вигідність проекту була більшою, ніж витрати та ризики. Саме міжнародний фінансовий менеджмент дозволить вирішити ці проблеми.

Загальними цілями є і залишаються наступні: ми хочемо, щоб наші активи коштували більше, ніж ми за них сплатили, і щоб при цьому ми сплачували за них за допомогою випуску зобов¢язань менше, ніж вони коштують насправді.

Фінансовий менеджер повинен не тільки будувати розвиток подій, а й прогнозувати наслідки рішень, що приймаються. В зв´язку з цим в своїй роботі, він повинен спиратися на теорії, які описують основні умови паритетів фінансового ринку:

- теорія паритету купівельної спроможності валюти;

- теорія паритету відсоткових ставок;

- „ефект Фішера”

- „міжнародний ефект Фішера”;

- теорія незміщеного форвардного курсу.

Усі теорії паритету є похідними від закону єдиної ціни, згідно з яким ціни фінансових активів з однаковим ризиком, скориговані на валютний перерахунок, вирівнюються на всіх світових ринках з урахуванням операційних витрат.

Теорія паритету купівельної спроможності валюти існує в двох варіантах: абсолютній та відносній.

При теорії абсолютного паритету купівельної спроможності валютний курс визначається співвідношенням цін в різних країнах, а при відносній визначається зміна за певним інтервалом часу.

Теорія паритету відсоткових ставок зв¢язує між собою величину форвардного курсу та рівень відсоткових ставок по депозитам в країні.

“Ефект Фішера”. Даний ефект зв¢язує відсоткові ставки з інфляцією в розглядаємих країнах. Валюти з більш високим темпом інфляції повинні мати більш високу відсоткову ставку, ніж валюти з більш низьким темпом інфляції.

“Міжнародний ефект Фішера”. За допомогою цього ефекту здійснюється перехід від відсоткової ставки до валютних курсів. Очікуємі доходи від інвестування в іноземну або вітчизняну економіку повинні вирівнюватися, курсовий диференціал повинен бути рівним відсотковому диференціалу між відповідними країнами.

Теорія незміщеного форвардного курсу. Згідно даній теорії, ніхто не дасть більш точного прогнозу майбутнього спот-курсу, ніж сам валютний ринок. Тому ф¢ючерсний курс і є кращім прогнозом про величину очикуємого спот-курсу.

Склад міжнародного валютно-фінансового середовища:

– різноманітність валют;

– ризики;

– різноманітність економічних та політичних систем;

– роль уряду.

Валюта – це національна грошова одиниця, що використовується в міжнародних економічних відносинах. Розрахунки можуть проводитися як в національній валюті, так і в валюті тієї країни з якою виникли економічні відносини. Аналіз обмінних курсів, а також вплив коливання вартості валют повинен бути включений в фінансовий аналіз.

При проведенні операцій, пов¢язаних з декількома валютами, господарському суб¢єкту необхідно знати вартість обміну валют – валютний курс, який періодично змінюється в часі, що заважає процесу прийняття рішень для міжнародного менеджера.

Валютний курс може бути фіксованим та плаваючим. Фіксований курс національної валюти передбачає її прив¢язку до другої валюти або певній комбінації валют. При плаваючому курсі курс національної валюти визначається грою попиту та пропозиції на міжнародному валютному ринку.

У випадках цих двох валютних курсів існує валютно-курсовий ризик.

Валютно-курсовий ризик – це вірогідність втрат або недоотримання прибутку у порівнянні з плануємими величинами, що пов¢язана з коливанням валютного курсу.

Фінансовий менеджер повинен вміти ідентифікувати виникаючі валютні ризики, прогнозувати їх величину та вибирати оптимальну стратегію хеджування.

Хеджування – будь-яка процедура, за допомогою якої можливо позбутися або зменшити нестабільність грошових надходжень компанії в майбутньому.

Існує також політичний ризик, що пов¢язаний з будь-якими діями уряду приймаючої країни, котрі зменшують вартість інвестиційних компаній.

На здійснення господарських операцій також впливають інституціональні відмінності в політичній, економічній та юридичній системах. Що стосується уряду то він впливає на інвестиційний клімат в країні.

Всі суб¢єкти світового господарства працюють в рамках міжнародної валютної системи.

Світова валютна система – форма організації валютних відносин країн, що історично склалася та закріплена міжурядовими угодами.

Основні конструктивні елементи валютної системи є:

– міра вартості вивезеного з країни багатства;

– спосіб установлення валютного курсу;

– валютні ринки;

– міжнародні організації, що регулюють валютну діяльність країн.

Будь-який суб¢єкт господарювання, залучений до зовнішньоекономічної діяльності, має валютну позицію.

Валютна позиція – співвідношення вимог та зобов¢язань суб¢єкту господарювання в певній валюті. Вона може бути відкритою і закритою. Якщо вимоги та зобов¢язання в даній валюті співпадають, то така валютна позиція вважається закритою, в іншому випадку відкритою. Суб¢єкт господарювання, що має відкриту валютну позицію, піддається валютному ризику. Для нівелювання валютного ризику досить часто використовують срочні контракти: банківські (форварди та свопи) і біржеві контракти (ф¢ючерси та опціони).

Форвардні контракти – це обов¢язкові для виконання угоди між банком та клієнтом по покупці або продажу в певний день в майбутньому певної суми іноземної валюти. Призначення форвардних операцій полягає у хеджируванні валютного ризику.

Ф¢ючерсні контракти - пов¢язані з поставкою валюти на строк більше 3 днів з дня заключення угоди і при цьому ціна виконання контракту в майбутньому визначається в день заключення угоди.

Опціонний контракт принципово відрізняється від форвардних та ф¢ючерсних операцій. Опціон характеризується тим, що держателю опціону надається вибір: реалізувати опціон по раніше фіксованій ціні або відмовитися від його виконання.

Своп-контракти – здійснюються на міжбанківському рівні, і представляють собою комбінацію із стоп та форвардних угод.

Своп-операція – валютна операція, при якій відбувається купівля-продаж двох валют на умовах негайного постачання з одночасною контр угодою на певний строк з тими ж валютами [2.].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фінансування	\|	Внутрішнім джерелом фінансування є накопичені нетто-грошові потоки, що виникають при здійсненні міжнародних операцій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.