Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Моральні пріоритети людини і фірми

Схема процесу формування міжнародного колективу

Етика бізнесу – ділова етика, що базується на чесності, відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно функціонувати на ринку відповідно до чинного законодавства, установленими правилами і традиціями.

Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій

1. Принципи ділової етики.

2. Моральні пріоритети людини і фірми.

3. Основні складові міжнародного бізнес-етикету.

Для сучасної етики бізнесу важливими є питання корпоративної соціальної відповідальності. Думка, що фінансове благополуччя компанії менш всього спонукає її до дотримання етичних норм, у корені невірно; саме життя і практика бізнесу вивела наступне твердження: “Гарна етика означає гарний бізнес”. У іншому випадку негативна реакція з боку замовників і партнерів неминуче призведе до значного зниження прибутковості компанії, а розрекламована засобами масової інформації сумнівна репутація призведе до відсутності якої-небудь довіри до неї.

Лауреат Нобелівської премії Мил тон Фридман пише, що “щира роль бізнесу складається у використанні його енергії і ресурсів у діяльності, спрямованої на збільшення прибутку, за умови, що він дотримує правил гри... бере участь у відкритій конкурентній боротьбі, не прибігаючи до шахрайства й обдурю”.

Етика накладає на бізнес систему обмежень, що представляє собою суму моральних правил і традицій, що склалися в даному суспільстві.

Досвід міжнародного бізнесу підтверджує значимість ділової етики у формуванні успіху фірми.

Непорядна діяльність фірми Coca-Cola, хабарі конкурентам під час судових процесів, коштувала цій компанії частки ринку, що була віддана компанії Pepsico.

До початку 80-х років в етиці склалися три головних напрями: “етика філантропії”, “етика справедливості”, “етика особистої автономії”.

Перша прямо зв¢язує добро з результатом, до якого добро приводить, і спонукає бізнес до благодійної діяльності. Друге декларує рівність і справедливість між співробітниками фірми. А третій напрямок головним моральним правилом вважає дотримання прав інших суб¢єктів – партнерів по бізнесу, клієнтів і конкурентів.

Обговорення питань ділової етики базується на етиці особистих відносин.

Саме слово “етика” має грецьке походження і дослівно переводиться як “звичка”, “характер”, “вдача”. Як філософська категорія етика була визначена Аристотелем. Цьому філософському напрямку він присвятив роботи “Велика етика”, “Никомахова етика”, “Евдемова етика”, де розглянув питання джерел, природи моралі, справедливості, вищого блага, сенсу життя і багато чого іншого. Стосовно до ділової етики Аристотель проповідував розумне поводження і помірність.

Репутація фірми утвориться з простої суми прикладів гідного поводження її співробітників, що демонструється:

- у відношенні до майна фірми;

- у ситуаціях, коли зіштовхуються різні інтереси;

- при встановленні зовнішніх ділових зв¢язків;

- при роботі з державними установами;

- у взаєминах із клієнтами і конкурентами;

- у дуже делікатних ситуаціях, коли перед співробітниками фірми стоїть проблема вибору: зрадити чи зберегти в таємниці, приклад порушення колегами внутріфірмових правил і норм.

Для менеджера будь-якого рівня вкрай необхідне розуміння основ етики тому, що він змушений постійно приймати ті чи інші рішення. Як вони будуть оцінені колегами? Якими будуть наслідки цих рішень? Щоб одержати відповіді на ці питання, необхідно чітко представляти, який моральний клімат склався в даному суспільстві й у даній фірмі.

Менеджеру необхідно підтримувати тривалі і взаємовигідні відносини з власниками компаній, споживачами, кредиторами, постачальниками, роботодавцями. Дуже часто ці відносини складаються в ситуаціях, коли інтереси сторін не збігаються. Головне правило тут – дотримуватися етичних принципів, уникати наміру платити злом за зло.

Американські дослідники сформулювали наступні принципи ділової етики:

- принцип справедливості;

- принцип права;

- принцип утилітаризму (практицизму).

Дані принципи пропонують керуючим спосіб прямого розгляду якості обраного рішення перш, ніж воно буде прийнято.

Перший принцип ґрунтується на поняттях порядності і чесності і може бути використаний при аналізі прийнятих рішень. Головне спірне питання в даному випадку полягає в наступному: чи засновувати реалізацію можливостей по потребах чи здатності внеску?

Принцип права ґрунтується на постулаті непорушності прав кожної особистості. Коли права ігноруються, відбувається етичне порушення. Правовий підхід доводить також, що для кожного права маються відповідні борг чи обов¢язок відповідальності.

В області права існують спірні проблеми. Одна з них полягає в протиріччі між правами особистості, особливо при розподілі недостатніх ресурсів. Крім того, проблема виникає і з незгоди в деяких випадках суспільства з правами індивідуума.

Що стосується третього принципу – утилітаризму – ухвалення рішення в даному випадку залежить від співвідношення витрат і прибутків. Люди, що доводять необхідність певних рішень, виходячи з цієї перспективи, говорять так: “Найбільшого добра та побільше”. Вони визначають витрати, так само як і прибуток, на кожнім кроці в бізнесі. Утилітаристи будуть доводити, що найбільш бажаний хід дії той, котрий приводить до найбільших прибутків.

Обґрунтовувати прийняте рішення в бізнесі, виходячи з усіх трьох перерахованих вище принципів, не завжди можливо. Так, звільняючи працівників, менеджер будує своє рішення на основі принципу утилітаризму, іноді права, але не справедливості. Навпаки, залишаючи на підприємстві працівника, він реалізує свою уяву про справедливість і дотримання прав останнього, але поступається принципом утилітаризму.

У Росії існує величезна потреба в керівниках, здатних вивести фірму на ведучі конкурентні позиції і зберегти при цьому порядність і моральний вигляд. Необхідна конструктивна система навчання етичним нормам. Основою такої системи могли б стати західні моделі морального удосконалення людини й організації. Так наприклад, у США регулярно виходять випуски в яких ведуться дискусії про питання навчання моральності в американських бізнес-школах. Одна з розробок “Модель морального вдосконалення індивідуума й організації”.

Навчання моралі – процес складний і тривалий. Відомий в США автор книг по філософії бізнесу Пітер Костенбаум формулює наступні складові довгострокового успіху фірми:

- прибутковість;

- люди (мораль);

- товари чи послуги;

- гордість (престиж).

Прибуток Костенбаум обґрунтовує як основну мету бізнесу. Люди повинні одержувати задоволення від своєї справи, від діяльності в даній фірмі. Продукція і послуги компанії, безумовно, повинні відрізнятися високою якістю. І нарешті, стійке резюме фірми впливає на довгострокові результати її діяльності.

Однак не слід ідеалізувати західну ділову етику тому, що й у промислово розвинутих країнах нерідкі випадки елементарної непорядності, зловживань і навіть злочинів. Американський економіст Альберт А. Карр, що працював спеціальним радником президента Трумена порівнює правила підприємництва з правилами гри в покер. І в тому і в іншому випадку неправда перестає бути неправдою, оскільки всі учасники гри заздалегідь знають, що відвертості від партнерів очікувати не можна. Гра призиває не довіряти партнеру, а хитромудрий обман і прагнення сховати свою справжню силу і наміри – основа гри. Логіка покірної аналогії, безумовно, була зустрінута з великими запереченнями. Однак дана концепція, цікаво і логічно побудована, виникла як відображення ділової дійсності і має всі підстави для існування.

Незважаючи на загальноприйняту іронію у відношенні “російської ділової етики”, у російського бізнесу маються порівняно великі підстави для формування власної моральної бази – заставою цього є історичні корені російського бізнесу і специфіка людських відносин.

У підтвердження першого приведемо наступний девіз, під яким у дореволюційній Росії виходила газета ділових кіл “Біржові відомості”:

“ Прибуток вище за все, але честь, вище прибутку! ”

В.І. Бенедиктова дає наступні рекомендації, що дозволяють сформувати російським бізнесменам стійкий моральний вигляд:

- виробіть звичку: усе, з чим ви зіштовхуєтесь, розглядати з погляду користі для вищої справи;

Модель послідовного розвитку етики індивідуума	Модель послідовного розвитку етики організації
1. Матеріальні наслідки визначають етику поводження, якій відповідає шанобливе відношення до повноваження	1. Соціальний дарвінізм: острах втрати стійкості диктує моральне поводження. Пряме використання сили є нормою
2. Прагнення людини до задоволень є її головним інтересом	2. Прибуток організації визначає хід її дій. Успішне досягнення цілей виправдовує використання будь-яких засобів, включаючи маніпулювання людьми
3. Санкція визначає поводження. Гарною людиною вважається той, хто задовольняє інтересам родини, друзів і партнерів	3. Культурна відповідність: традиція дії звичних процедур в інтересах груп. Вимога по дотриманню соціальних норм диктує, що є правильним чи неправильним поводженням
4. Згода з владою, підтримка “соціального замовлення”, “виконання боргу”	4. Відданість влади: указівки законної влади визначають моральні стандарти й етичні норми. Справедливість і несправедливість базуються на рішеннях ієрархії законних повноважень
5. Терпимість до розбіжностей і застосування права більшості	5. Демократична участь: участь у підготовці рішень і впевненість у праві більшості повинні стати нормами моралі організації. Участь в управлінні стає установкою
6. Що правильно і добре – це предмет совісті людини і відповідальності за прийняття зобов¢язання. Моральність спирається на принципові переконання особистості	6. Цілісність організації: справедливість і права людини є ідеалами етики. Збалансоване рішення серед інтересів, що змагаються, формує характер організації

- виконуйте обіцянки в термін. Якщо не змогли виконати – не виправдовуйтеся, а визначте новий термін і стримайте слово;

- будьте уважні й об¢єктивні до “марного” пропозицій, непотрібні пропозиції відхиляйте тактовно і чемно;

- будучи впевненим у собі, уникайте бути самовпевненим;

- ніщо так не компрометує, як його розгубленість;

- не забувайте, що ваша думка чи позиція не завжди гарні, є й інші думки і позиції, аж ніяк не гірші;

- не залишайте без ретельного аналізу жоден випадок невдачі, збою, промаху;

- у спілкуванні з людьми навчитеся розуміти те, що не висловлено;

- керуйтеся в роботі трьома “не”: не дратуйтеся, не губіться, не розпорошуйтеся;

- будьте терпимі до недоліків людей, якщо ці недоліки не заважають вашому бізнесу;

- пам¢ятайте, що людину можна образити не тільки словом – поза, жести, міміка часто не менш виразні;

- уникайте зрозумілого, самовпевненого, категоричного тону в розмові, виступі – у ньому явно видна переоцінка власної персони і зневага до навколишнього;

- пам¢ятайте, що немає нічого гостріше і хворобливіше для людини, чим приниження. Останнє ніколи не забувається і не прощається. Бійтеся зробити несправедливість – вона сильно зачіпає людей.

Усе вище сказане свідчить про те, що етика є моральною категорією, що охоплює різноманітні форми діяльності фірми, і не може бути викладена за допомогою певного зводу правил поводження і спілкування. Етика здобуває свою закінчену форму у вигляді ділового етикету.

Діловий етикет має масу визначень. У цілому його можна характеризувати як основу кодексу поводження, прийнятого в бізнес-середовищі.

Використовуючи норми і правила ділового етикету, ми можемо прогнозувати поводження колег і самі стаємо передбачуваними, що допомагає ефективно організовувати процес управління. Особливо важливо вивчити всі складові ділового етикету в міжнародному бізнесі тому, що крім єдиних норм і правил у ньому існує безліч національних і культурних виправлень, дуже значних у ділових відносинах. Як не заблукати в цьому морі національних розходжень? Як уникнути посмішок, викликаних сліпим копіюванням чужих манер? Кращі помічники тут – такт і вірність національному менталітету і бізнес-етикету.

Міжнародний бізнес-етикет – поняття дуже ємне і не обмежується питаннями дотримання ділової субординації і переговорним процесом. Основними складовими міжнародного бізнес-етикету є:

1. Правила вітання.

2. Правила звертання.

3. Правила представлення.

4. Організація ділових контактів (переговорів, зустрічей, прийомів, ділового переписування).

5. Ділова субординація.

6. Рекомендації з формування зовнішнього вигляду ділової людини.

7. Етичні норми грошових відносин.

8. Правила обміну подарунками й сувенірами.

9. Прийнятність чайових.

Міжнародний діловий етикет багато в чому відрізняється від правил гарного тону, прийнятими в приватній обстановці. Питання ділового етикету докладніше розглядається в виданнях Рик “Хозяйственная этика”, Бенедиктовой «Деловая репутация: личность, культура, этика, имидж делового человека», Дамари «Деловая этика», Селиванова «Этика бизнеса», Сен «Об этике и экономике» та в інших.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика закритих та відкритих інвестиційних фондів	\|	Становлення глобального менеджменту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.