Становлення глобального менеджменту

1. Глобалізація і глобальні проблеми світової економіки.

2. Рушійні сили глобалізації.

3. Проблеми і перспективи глобального менеджменту

В світовій економіці відбуваються ґрунтовні зміни. Людство послідовно відходить від моделі світу, в якій національна економіка окремих країн була досить ізольованою від решти світу бар¢єрами, що стояли на перешкоді міжнародній торгівлі та зовнішнім інвестиціям, відстанню, часовими поясами, мовними бар¢єрами, а також особливостями національних законодавства, культури й бізнесу. Людство рухається до такої моделі світу, де економіки окремих країн функціонують у рамках єдиної, взаємозалежної світової економічної системи. Цей процес прийнято називати глобалізацією. Тенденція до створення інтегрованої економічної системи спостерігається уже впродовж багатьох років, проте останнім часом темпи змін значно прискорились, і, схоже, вони зберігатимуться і в перші роки наступного тисячоліття.

Швидке формування глобальної економіки сприяє виникненню низки можливостей для бізнесу, як великого, так і малого. Воно дає змогу підприємствам збільшити обсяги своїх надходжень, скоротити витрати й підвищити прибутки. Наприклад, компанії можуть скористатися перевагами, які їм надає зниження цін та підвищення функціональних можливостей глобальних телекомунікаційних послуг (Інтернет), для того щоб створити глобальні ринки для своєї продукції.

Хоч формування глобальної економіки дає новим підприємцям та вже діючим підприємствам цілого світу можливості, подібні до зазначених, воно призводить також і до виникнення певних проблем, навіть небезпек, з якими бізнесовим менеджерам раніше не доводилося стикатись. Наприклад, сучасним менеджерам у робочому порядку доводиться ухвалювати рішення щодо вибору найкращої стратегії проникнення на ринки інших країн: чи експортувати продукцію на ці ринки зі своєї країни? Чи інвестувати кошти у виробничі потужності в країнах, на ринки яких планується проникнути, і продавати продукцію, вироблену “на місці”, чи зосередити виробництво на території якоїсь третьої країни, де виробничі витрати будуть мінімальними, а згодом організувати експорт продукції до інших країн, а можливо, навіть імпортувати її на батьківщину? Менеджерам доводиться вирішувати, як організувати пропозицію своєї продукції, яку маркетингову політику і практику роботи з людськими ресурсами обрати й за допомогою якої бізнесової стратегії долати національні особливості в культурі, мові, законодавстві та практиці бізнесу. Менеджерам також доводиться вирішувати, як протистояти загрозі з боку іноземних конкурентів, що прагнуть проникнути на вітчизняний ринок.

Глобалізація– процес зміщення у напрямку створення більш інтегрованої та взаємозалежної світової економіки. Цей процес має дві основні складові: глобалізація ринків і глобалізація виробництва.

Глобалізацією ринків– називається процес об¢єднання історично відокремлених і відмінних між собою національних ринків в один великий ринковий простір. Часом доводиться чути, що смаки й уподобання споживачів різних націй починають змінюватися у напрямку певної глобальної норми і таким чином сприяють утворенню глобального ринку. Як приклад наявності такої тенденції можна навести всесвітньо відомі компанії: напої “Coca Cola”, джинси “Levi`s”, гамбургери “McDonald`s” та інші. Продаючи стандартизовані види продукції в усьому світі, ці компанії допомагають створювати глобальний ринок. Щоб взяти участь у формуванні глобальних ринків і скористатися перевагами від глобалізації, компанія не обов¢язково має дорівнювати за масштабами згаданим транснаціональним гігантам. Також непотрібно думати, що національні ринки цілковито поступаються глобальним ринкам. Між національними і глобальними ринками існують відмінності за чисельними параметрами, серед яких смаки й уподобання споживачів, канали збуту, системи цінностей, обумовлені культурними особливостями, тощо. Для багатьох видів продукції такі відмінності часто вимагають того, щоб маркетингові стратегії, властивості продукції та практика роботи операторів ринку максимально враховували специфічні умови кожної країни. Зокрема, автомобільні компанії при виборі моделі для просування на внутрішній ринок окремої країни повинні враховувати весь спектр чинників: місцеві ціни на пальне, рівні доходів населення, інтенсивність дорожнього руху та культурні цінності.

На сьогоднішній день більшість глобальних ринків не є ринками споживчих товарів – у цій сфері національні смаки та уподобання часто виявляються настільки різними, що гальмують процес глобалізації. В основному глобальними є ринки товарів промислового призначення і товарів для задоволення універсальних потреб в усьому світі. До цієї групи належать ринки алюмінію, нафти, пшениці, ринки товарів промислового призначення, таких, як мікропроцесори, мікросхеми комп¢ютерної пам¢яті, реактивні літаки комерційного призначення, ринки фінансових активів.

У глобальному масштабі одні й ті самі фірми часто є конкурентами на ринках різних країн. Як тільки одна з фірм проникає на ринок будь-якої країни, інші прямують за нею, щоб не дати їй можливість скористатися перевагами свого монопольного становища. Ці фірми приносять із собою численні активи, що добре прислужилися їм на інших національних ринках, у тому числі свою продукцію, оперативні й маркетингові стратегії, торговельні марки тощо. У такий спосіб національні ринки певною мірою стають одно ріднішими. Відмінності між ними стираються. Оскільки конкуренти переслідують один одного по всьому світу, то ТНК стають важливою рушійною силою для процесу конвергенції різних національних ринків у єдиний, глобальний ринок, ступінь однорідності якого постійно зростає. Внаслідок цих процесів у дедалі більшій кількості галузей поняття національного ринку нівелюється.

Глобалізація виробництва– називається тенденція до виробництва товарів або послуг у будь-якій точці планети, де існують сприятливі відмінності у кількісних або якісних факторах виробництва (таких, як робоча сила, енергія, земля та капітал). Діючи в такий спосіб, компанії сподіваються скоротити свої загальні витрати і покращити якість чи функціональність продукції, яку вони пропонують на ринку, а отже, одержати переваги в конкурентній боротьбі. Наприклад, компанія “Boeing” для створення авіалайнера моделі 777 залучила фірми Японії, Сінгапуру, Італії, що постачають їй комплектуючі. Така стратегія виробництва пояснюється тим, що розкидані по всій планеті постачальники компанії є найкращими в світі у своїй галузі. Результатом створення глобальної мережі постачальників є якісніший кінцевий продукт, що дозволить цій компанії вибороти у свого конкурента “Airbus” більшу частку замовлень на постачання літаків по всьому світу. Крім того, стратегія “Boeing” на розміщення частини виробництва за кордоном підвищує шанси компанії на отримання великих замовлень на літаки від авіакомпаній тих країн, де розміщені заводи з виробництва деталей для літаків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Моральні пріоритети людини і фірми	\|	Рушійні сили глобалізації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.