Рушійні сили глобалізації

В основі тенденції до глобалізації лежать два макроекономічні чинники. Перший – це усунення бар¢єрів, що заважають вільному переміщенню товарів, послуг та капіталу, яке спостерігається після закінчення другої світової війни.

Другий – це технологічні зміни, особливо драматичний розвиток технологій у сфері комунікацій та опрацювання інформації, а також транспорту, що спостерігається останніми роками.

У 20-30 роки багато з держав створили серйозні перешкоди на шляху міжнародної торгівлі та прямих іноземних інвестицій. Міжнародна торгівля – це експорт товарів та послуг споживачам іншої країни. Прямі іноземні інвестиції – це процес інвестування фірмою ресурсів у бізнес-діяльність за межами своєї країни. До перешкод відносять: високі ставки ввізного мита на імпорт промислових товарів, що створюється для захисту галузей місцевої економіки. З метою усунення взаємних перешкод створений документ в рамках ГАТТ, що має назву Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Ще однією з перешкод є національні законодавства в яких країни 3 1996 року почали вносити зміни, що передбачають лібералізацію законодавства країн у питаннях іноземних інвестицій та полегшення виходу іноземних компаній на ринки цих країн. Бажання стимулювати прямі іноземні інвестиції знайшло своє відображення у стрімкому збільшенні кількості двосторонніх угод з питань взаємного захисту і сприяння інвестиціям. Ці тенденції сприяють як глобалізації ринків так і виробництва. Усунення перешкод у міжнародній торгівлі дає змогу фірмам вважати своїм ринком увесь світ, а не лише свою країну. Зняття бар¢єрів на шляху торгівлі та інвестицій дає змогу компаніям організувати виробництво в найдоцільнішому для цього місці та забезпечувати виробленою там продукцією весь світовий ринок. Таким чином, фірма здатна розробляти продукцію в одній країні, виробляти складові частини у двох інших, організовувати складання в третій та експортувати готову продукцію у всі країни світу. Зростання обсягів світової торгівлі останніми роками прискорилося і це можливо тому, що дедалі фірми діють за принципом часткового розосередження виробничих процесів у різних точках планети, таким чином одержують економію на виробничих витратах та підвищують якість продукції; економіка націй-держав стає все більше взаємопов¢язаною і взаємозалежною; із розвитком торгівлі держави дедалі міцніше зв¢язані одна з одною в питаннях виробництва низки важливих товарів та надання послуг.

Таким чином, глобалізація ринків та виробництва і, як наслідок, збільшення обсягів світової торгівлі, прямих іноземних інвестицій та імпорту призводить до того, що на внутрішніх ринках окремих країн місцевим компаніям доводиться діяти в умовах щільної конкуренції з боку іноземних супротивників.

Отже, можна зробити загальний висновок: дедалі зростаюча інтеграція світової економіки в єдиний, глобальний ринковий простір сприяє підвищенню конкуренції у виробничій сфері та сфері послуг.

Глобальний менеджментсистема наднаціональних і над корпоративних механізмів цілеспрямованого впливу на розвиток інтеграційних угруповань, міжнародних корпорацій та окремих країн в інтересах переважної частини населення світу й уникнення соціально-політичних конфліктів.

Впровадження мікропроцесора і пов¢язаний з цим швидкий прогрес технологій комунікації та опрацювання інформації допоміг фірмам зв¢язати свої операції по всьому світі у складні інформаційні мережі. Інтернет де далі стає інформаційною основою глобального економічного майбутнього.

Значні інноваційні зміни відбулися і в транспортній технології. Важливим чинником стало створення комерційних реактивних літаків, вантажних суден великої місткості, а також впровадження системи контейнерних перевезень, яка вирішила проблему перевантаження з одного виду транспорту на інший. Запровадження контейнерних перевезень здійснило революцію у транспортному бізнесі, значно скоротивши витрати при транспортуванні товарів на великі відстані.

Створення дешевої комунікаційної мережі та повітряного сполучення сприяє згладжуванню культурних відмінностей між країнами і сприяє зближенню смаків та уподобань споживачів. Водночас глобальні комунікаційні мережі та глобальні ЗМІ створюють глобальну культуру.

Скорочення часу на далекі перельоти завдяки використанню на авіалініях реактивних літаків також допомогло зв¢язати в єдине ціле розкидані по всьому світові операції міжнародних компаній. Такі зміни дали змогу фірмам домогтися чіткої координації своєї діяльності у світовому масштабі й розглядати увесь світ як один-єдиний ринок.

Упродовж останніх тридцяти років характер міжнародних підприємств зазнав драматичних змін. У 1960-і роки США домінували у світі, на фірми Сполучених Штатів припадала більшість прямих іноземних інвестицій світової економіки. США домінували у переліку великих багатонаціональних фірм, а приблизно на половині території земної кулі існувала централізовано-планова економіка комуністичного світу, закрита для доступу західних компаній.

До середини 1990-х років частка США у світовому виробництві зменшилася наполовину, а частка країн Західної Європи та Південно-Східної Азії істотно зросла. Зменшилася також частка США в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій. БНК США зіткнулися з конкуренцією з боку великої кількості японських та європейських багатонаціональних фірм. Крім того, спостерігався розвиток невеликих багатонаціональних підприємств.

Найдраматичнішою тенденцією в економічному середовищі став колапс комуністичних режимів у Східній Європі, але це створило небачені довготривалі можливості для міжнародних фірм. Крім того, додаткові можливості для таких фірм створюють зміни у бік вільної ринкової економіки, що спостерігаються в Китаї та Латинській Америці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Становлення глобального менеджменту	\|	Педагогічна система А.Дістервега

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.059 сек.