Щодо припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно.

Щодо порядку стягнення аліментів за кордоном.

20 липня 2006 року Україна приєдналася до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном. Сторонами цієї конвенції є 61 держава світу (Австралія, Алжир, Аргентина, Барбадос, Бельгія, Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Буркіна-Фасо, Ватикан, Великобританія, Гаїті, Гватемала, Греція, Данія, Еквадор, Естонія, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Кабо-Верде, Казахстан, Кіпр, Киргизстан, Колумбія, Німеччина, Ліберія, Люксембург, Македонія, Мексика, Молдова, Монако, Марокко, Нігер, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Сейшели, Сербія, Словаччина, Словенія, Суринам, Туніс, Туреччина, Уругвай, Угорщина, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Центральноафриканська Республіка, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка).

Ця Конвенція дозволяє не лише визнати й виконати рішення суду України на територіях указаних держав, а й на підставі наданих документів прийняти рішення про стягнення аліментів у цих державах.

Зокрема, у разі, коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, до держави через Міністерство юстиції надсилаються документи, необхідні для розгляду справи по суті.

Звернення про вирішення питання про стягнення аліментів на підставі Конвенції оформлюється позивачем письмово в довільній формі.

До звернення додається заява про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, а також переклад заяви і документів, що до неї додаються, на офіційну мову тієї країни, на території якої пропонується стягнути аліменти, а якщо це неможливо, - на англійську чи французьку мову.

Заява надсилається до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції. Міністерство юстиції надсилає заяву органу країни, де знаходиться відповідач, протягом місяця від дня її надходження.

Конвенція про стягнення аліментів за кордоном надає можливість також виконання рішення українського суду про стягнення аліментів. Порядок такого виконання визначений в Інструкції щодо порядку стягнення аліментів за кордоном, яка затверджена наказом Міністерства юстиції № 121/5 від 29 грудня 2006 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2006 року № 1390/13264 .

Відповідно до частин першої-третьої статті 190 Сімейного кодексу України той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір укладається у письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням та подальшою його державною реєстрацією у бюро технічної інвентаризації (БТІ).

Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.

Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов’язується самостійно утримувати її.

Однак, укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов’язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Щодо порядку сплати аліментів, у випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги.	\|	Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.