Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Регіональні угоди про права людини.

Елементарні права і свободи.

Декларації

ОСНОВІ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ, НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ, ЯКІ РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ТА ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

«Декларація прав людини»містить 30 статей(див. Додаток А), які фіксують чотири групи основоположних прав людини:

2. Громадянські права.

3. Політичні права і свободи.

4. Економічні, соціальні, культурні права і свободи.

У першій статті, зокрема, зазначено:

«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти один щодо одного в дусі братерства.».

Генеральна Асамблея ООН проголосила Декларацію як задачу, до виконання якої повинні залучатися всі народи і держави.

У 1950 році день прийняття Декларації був оголошений Днем прав людини,який відзначається щорічно 10 грудня.

За наступні роки Декларацію було доповнено ще трьома документами, які конкретизували зміст основних груп прав людини. Це:

1. Міжнародний пакт про соціальні, економічні та культурні права.

2. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права.

3. Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Ці чотири документи (в сукупності з Декларацією) утворюють «Хартію прав людини».

Низка документів ООН окремо присвячена захисту прав дитини.

20 листопада 1959 року було прийнято «Декларацію прав дитини»(див. Додаток Д), яка проголошує 10 основних принципів, серед яких:

1. Закони про дитинство повинні забезпечувати інтереси дитини (принцип 2);

2. Право дитини на ім'я та громадянство (принцип 3);

3. Право дитини на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування (принцип 4);

4. Дитина для її повного і гармонійного розвитку потребує любові і розуміння. Малолітню дитину не слід (крім виключних обставин) примусово розлучати зі своєю матір'ю (принцип 6).

5. Право дитини на освіту. Початкова освіта повинна бути обов'язковою і безоплатною. Забезпечення інтересів дитини по­винно бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту та навчання (принцип 7).

Права розумово відсталих дітей та інвалідів частково закріплені у Декларації прав дитини, а також у «Декларації про права розумово відсталих осіб» (прийнята 20.12.1971 р.) і «Декларації про права інвалідів» (прийнята 9.12.1975 p.).

Сьогодні права людини задекларовані також і у регіональних міжнароднихдокументах про права людини. Серед них:

1. Європейська соціальна Хартія (18.10.1961, переглянута 3 тра­вня 1996 року у Страсбурзі). У ній проголошено ряд прав та прин­ципів, які повинні запроваджуватися всіма відповідними засобами як національного, так і міжнародного характеру (див. Додаток Б). Серед них право на захист дитинства та юнацтва (стаття 7, в якій йдеться про обмеження у залученні дітей до праці, умови та оплату праці, професійне навчання дітей та підлітків (до 15 років); право дітей та підлітків на соціальний, правовий та економічний захист (стаття 17), право осіб похилого віку на соціальний захист (стаття 23) та ряд статей (статті 24, 25, 26, 27), які регулюють взаємини роботодавця та робітника (право на роботу, належні умови та оплату праці, умови звільнення тощо).


Читайте також:

  1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  2. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
  3. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
  4. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  5. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
  6. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  7. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
  8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  9. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  10. Адміністративне право як галузь права
  11. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  12. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.




Переглядів: 664

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ | Конвенції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.056 сек.