• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОСОБЛИВОСТІ ЗУПИНКИ КРОВОТЕЧІ З НОСА

Невідкладна допомога під час легеневої та носової кровотечі.

Особливо небезпечні кровотечі з великих судин середостіння, грудної стінки або легені у плевральну порожнину. Слід пам'ятати, що в плевраль­ну порожнину може вилитись до 2-х і більше літрів крові. Крововилив у плевральну порожнину призводить до різкого погіршання стану хворого. У цих випадках хворому необхідно надати напівсидяче положення, звільни­ти від одягу, покласти на грудну клітку міхур із льодом, створити умови для достатнього надходження свіжого повітря, організувати екстрену гос­піталізацію його в хірургічний стаціонар.

При шлунково-кишковій кровотечі перша допомога полягає перш за все у створенні хворому спокою. Хворому слід надати горизонтальне по­ложення. Одночасно на ділянку живота (шлунок, дванадцятипала кишка, тонка кишка тощо) необхідно покласти міхур із льодом, дати кусочки льо­ду, морозиво.

При необхідності проведення гемотрансфузійної терапії слід пам'ята­ти,що важливим принципом сучасної трансфузіології є повна відмова від трансфузій цільної крові, оскільки вона може бути замінена гемокомпонентною терапією, більш ефективною і безпечнішою (еритроцитарна маса, свіжозаморожена плазма та ін.).

Значні труднощі виникають у хворих із носовою кровотечею. При цій кро­вотечі кров може проникати назовні через носові отвори та в порожнину глот­ки або рота і викликати блювання, кашель. Хворий стає неспокійним, кашляє, що підсилює кровотечу. Доглядаючи та надаючи допомогу такому хворому, в першу чергу, його необхідно заспокоїти і переконати, що різкий кашель, збуд­жена розмова, неспокійна поведінка тільки підсилюють кровотечу. Хворого не­обхідно посадити, дещо нахилити йому голову до переду, що запобігає попа­данню крові в носоглотку. При неможливості надання хворому вертикального положення його слід покласти на бік або на живіт. На ділянку носа необхідно покласти загорнутий у хустинку міхур із льодом. Якщо його немає, намочити в холодній воді бинт, вату, шматок тканини. Якщо кровотеча не зупиняється, то слід притиснути обидві половини носа до носової перегородки на 3-5 хв. Кров, яка поступає в рот, хворий повинен випльовувати. При неможливості зупинки кровотечі необхідно тампонувати носові ходи сухим або змоченим у розчині пероксиду водню кусочком вати або смужкою бинта, величина якого повинна бути достатньою для тугого заповнення носового ходу.

Недокрів'ям , або ішемією (від грец. Ischo - затримувати), називають зменшене кровонаповнення тканини, органа, частини тіла в результаті недостатньогоприпливу крові. ечь йде як про недостатнє кровонаповненні, так і про повну знекровленні.Загальне недокрів'я, або анемія, є захворюванням кровотворної системи і характеризується недостатнім вмістом еритроцитів і гемоглобіну До розладівкровообігу анемія відношення не має. Зміни тканини, що виникають при недокрів'ї, в кінцевому рахунку пов'язані з гіпоксією або аноксією, тобто кисневим голодуванням. Залежно від причини, що викликала недокрів'я, моменту раптовості її виникнення,тривалості гіпоксії та ступеня чутливості до неї тканини при недокрів'ї виникають або тонкі зміни на рівні ультраструктур, або грубі деструктивні зміни, аж до ішемічного некрозу - інфаркту.

При гострому недокрів'ї зазвичайвиникають дистрофічні і некробіотичні зміни. Їм передують гістохімічні та ультраструктурні зміни - зникнення з тканини глікогену, зниження активності окисно-відновних ферментів і деструкція мітохондрій. Для макроскопічноїдіагностики застосовують різні солі тетразолію, телурит калію, які поза ділянок ішемії (де активність дегідрогеназ висока) відновлюються і фарбують тканину в сірий або чорний колір, а ділянки ішемії (де активність ферментів знижена або відсутня) залишаютьсянезабарвленими. На підставі результатів електронно-гістохімічного вивчення тканинних змін при гострому недокрів'ї і при інфаркті гостру ішемію слід розглядати як преднекротіческое (передінфарктний) стан. При тривалому недокрів'ї розвиваються атрофія паренхіматозних елементів та склероз в результаті підвищення коллагенсінтезірующей активності фібробластів. Залежно від причин і умов виникнення розрізняють наступні види недокрів'я: ангіоспастичний, обтураційне, компресійне, в результаті перерозподілу крові.

Ангіоспастичний недокрів'я виникає внаслідок спазму артерії у зв'язку з дією різних подразників. Наприклад, болюче роздратування може викликати спазм артерій і недокрів'я певних ділянок тіла. Такий же механізм дії судинозвужувальних лікарських препаратів (наприклад, адреналіну). Ангіоспастична ішемія з'являється і при негативних емоційних афектах («ангіоспазм невідреагованих емоцій»).

Обтураційне недокрів'я розвивається внаслідок закриття просвіту артерії тромбом або емболом, в результаті розростання сполучної тканини в просвіті артерії при запаленні її стінки (облітеруючий ендартеріїт), звуження просвіту артерій атеросклеротичними бляшками. Обтураційна ішемія, зумовлена ​​тромбозом артерії, нерідко завершує ангіоспазм, і навпаки, ангіоспазм доповнює обтурацію артерії тромбом або емболом.

Компресійне недокрів'я з'являється при здавленні артерії пухлиною, випотом, джгутом, лігатурою. Ішемія в результаті перерозподілу крові спостерігається у випадках гіперемії після анемії. Така, наприклад, ішемія головного мозку при витяганні рідини з черевної порожнини, куди спрямовується велика маса крові.

Компресійне недокрів'я різні і залежать від особливостей причини та тривалості її дії. Так, недокрів'я внаслідок спазму артерій зазвичай нетривало і не викликає особливих розладів. Однак при тривалих спазмах можливий розвиток дистрофічних змін і навіть ішемічного некрозу (інфаркт). Гостре обтураційне недокрів'я особливо небезпечно, тому що нерідко веде до інфаркту. Якщо закриття просвіту артерії розвивається повільно, то кровообіг може бути відновлено за допомогою коллатералей і наслідки такої анемії можуть бути незначними. Однак тривало існуюче недокрів'я рано чи пізно веде до атрофії і склерозу.

Висновок

Матеріали лекції підібрані згідно теми робочої навчальної програми, відповідають сучасним уявленням про клініку гострої крововтрати, видах кровотеч та їх ознаках, а також основним методам тимчасового спинення кровотеч.

Значна увага приділена відкритим механічним ушкодженням, їх класифікації правилам надання першої допомоги при поранені голови, шлунка, грудної клітки.

Лекційний матеріал висвітлено в доступній формі з дотриманням сучасної медичної термінології і може бути використаним на лекції.

Перелік посилань :

1.Кіт О.М. Хірургія.-Тернопіль:Укрмедкнига,2004.-С.57-67; с 266-277.

2.Усенко О.Ю.Хірургія.-Київ:ВСВ «Медицина»,2010 .-С. 29-42;с.137-148.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
9. Анатомо-фізіолгічні особливості
10. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
11. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
12. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.

Переглядів: 955