• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СУТЬ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ

ВСТУП

Вибір професії завдання складне і парадоксальне. З однієї сторони кожна професія це цілий складний світ, на ознайомлення з яким необхідні роки навчання та адаптації. При цьому, з іншої сторони, перед тим як вибрати потрібно знати з чого вибирати.

У первісної людини не було турбот про вибір професії чи справи по душі, оскільки не було професій, і кожен дорослий повен був оволодіти всіма навиками що притаманні для його племені. Складність вибору обумовлена і тим, що зміст роботи професіонала не доступний зовнішньому спостереженню і не можна передати картинкою (на зобразиш як зооінженер роздумує над підбором найкращого корму , оптик ловить долі міліметра), тобто засіб, за допомогою якого можна здолати труднощі цього роду – це обізнаність людини.

Вивчення лише предметів шкільної програми не достатньо для побудови свого професійного шляху. В суспільстві є тисячі різних спеціалістів, «що роблять щось корисне» і кожен хороший працівник любить свою справу, бачить в ній сенс, розходує на нього кращий свій час. Наприклад, водій машини що прибирає і вивозить сміття, інженер по очищенню стічних вод – знаходить задоволення в тому що виробляють величезну цінність – чистоту. Не всі люди розуміють і усвідомлюють, що великий населений пункт за декілька днів буквально захлеснеться в своїх нечистотах без професійних дій вказаного роду. Не всякому ці роботи по душі і не всі про них пам’ятають, та хтось бачить в них сенс своєї активності, життя.

Педагог, що готує підростаюче покоління до життя в суспільстві, повинен найти в собі сили відсторонитися від своїх особистих переваг (кожен же любить свою професію найбільше і рахує що вона найважливіше) йому треба радіти не тільки тоді коли учень йде по його стопам (подобався його предмет в школі) а і тих випадках коли учень знаходить собі справу по душі (рос.: по-душе і по-плечу).

Актуальність проблеми професійного самовизначення учнівської молоді полягає, насамперед, в тому, що випадковий вибір професії призводить до небажаних наслідків:

– низької продуктивності праці;

– помилок і браку в роботі;

– незадоволення і пригніченого стану людини (психічні розлади);

– економічних втрат на переучування та перекваліфікацію.

Натомість правильний і своєчасний вибір професії у шкільному віці:

– в 2-2,5 рази зменшує плинність кадрів;

– на 10-15% підвищує продуктивність праці;

– в 1,5-2 рази знижує вартість підготовки кадрів.

Вибір професії – одне з найважливіших стратегічних рішень у житті людини і складна комплексна проблема. Це складний акт самовизначення – свідомого вибору суб’єктом життєвої позиції, яка стає вирішальним чинником у виборі способів розв’язання тих чи інших життєвих проблем. За методами вирішення та за змістом робота по професійному самовизначенню молоді – це соціально-економічна, медико-фізіологічна та психолого-педагогічна проблема, а за сферою впливу – соціальна, результати якої відображаються і на економічному рівні. Процес самовизначення завершується досягненням стабільного становища у тій чи іншій сфері соціального життя й формуванням відповідних переконань, принципів, ціннісних орієнтацій та мотивації.

Під професійним самовизначенням розуміють самопізнання та об’єктивну оцінку особою власних індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно-важливих якостей і можливостей з вимогами, необхідними для оволодіння конкретною професією. Це процес прийняття особистістю рішення щодо вибору майбутньої трудової діяльності (вибір професії, професійного навчального закладу, місця працевлаштування). Педагогічне керівництво професійним самовизначенням передбачає організацію й здійснення керуючого впливу на психологічну сферу особистості школяра відповідним арсеналом педагогічних засобів із метою підготовки учня до свідомого та самостійного вибору професії.

Процес професійного самовизначення не слід розглядати як заперечення принципу свободи вибору професії, оскільки:

– професійне самовизначення ніяк не обмежує свободу дій особистості;

– вільний вибір професії не має нічого спільного із самовпливом та стихійністю;

– вільний вибір професії повинен підпорядковуватись свідомій необхідності узгоджувати прагнення та наміри особистості з потребами суспільства;

– вибір професії передбачає співвіднесення власних якостей і можливостей з вимогами, які висуває кожна професія до людини.

Професійне самовизначення полягає в усвідомленні особистістю себе як суб’єкта конкретної професійної діяльності і передбачає:

1) самооцінку людиною власних індивідуально-психологічних якостей та зіставлення своїх можливостей з психологічними вимогами професії до спеціаліста;

2) усвідомлення своєї ролі в системі соціальних відносин і своєї відповідальності за успішне виконання діяльності та реалізацію своїх здібностей;

3) саморегуляцію поведінки, спрямованої на досягнення поставленої мети.

Професійне самовизначення – це багатомірний процес, який можна розглядати з різних точок зору:

– як серію задач, які суспільство ставить перед особистістю, яка формується, і які дана особистість повинна вирішити за певний період часу;

– як процес поетапного прийняття рішень, за допомогою яких індивід формує баланс між своїми побажаннями та нахилами, з одного боку, і потребами суспільства – з іншого;

– як процес формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність.

Що важливіше і чи можна щось виділити : особистісне самовизначення, професійне самовизначення, соціальне самовизначення..

Професійне самовизначення являється системо утворюючим центром для всієї системи можливих самовизначень.

Структурним компонентом професійного самовизначення є наявність професійного плану – обгрунтоване уявлення про вибрану сферу трудової діяльності, про способи оволодіння майбутньою професією і перспективи професійного росту. Професійний план – це складова життєвого плану – уявлення людини про бажаний спосіб життя, тобто про соціальний, професійний, сімейний статус, а також про шляхи і способи його досягнення.

Основні компоненти професійного плану:

• уявлення про роль праці в житті людини (ціннісно-мотиваційний аспект вибору професії);

• далека перспективна професійна мета (мрія), узгоджена з іншими життєвими цілями (сім’я, рівень матеріального добробуту та ін.);

• ближні професійні цілі (як етапи і шляхи досягнення далекої мети);

• резервні варіанти та їх ієрархія;

• знання професій і відповідних професійних навчальних закладів;

• знання своїх можливостей для досягнення поставленої мети (реальна самооцінка внутрішніх і зовнішніх факторів вибору професії);

• знання шляхів підготовки до досягнення поставленої мети і шляхів роботи над собою;

• реальна підготовка до досягнення мети і реалізація окремих компонентів професійного плану в ході пробних пошукових дій;

• при потребі – інший варіант професійного плану, новий професійний вибір у випадку невідповідності можливостей і вибраних перспектив.

Професійне самовизначення слід розглядати як елемент більш широких систем:

1) соціального самовизначення, яка передбачає пошук молодою людиною свого місця в житті, в соціальній структурі суспільства;

2) життєвого самовизначення – специфічної форми суб’єктно-об’єктної взаємодії, в якій особистість виступає справжнім суб’єктом життєвого процесу, тобто свідомо включається в хід подій, опосередковуючи його творчим ставленням до життя і беручи на себе відповідальність за свої вчинки та дії як їх автор.

Завдання професійного самовизначення:

1) сформувати установку на власну активність та самопізнання як основу професійного самовизначення;

2) ознайомити зі світом професій, потребами ринку праці, правилами вибору професії;

3) забезпечити самопізнання та сформувати “образ-Я” як суб’єкта майбутньої професійної діяльності;

4) сформувати вміння зіставляти “образ-Я” з вимогами професії до особистості та потребами ринку праці, створювати на цій основі професійний план і перевіряти його;

5) сформувати вміння аналізу різних видів професійної діяльності, враховуючи їх спорідненість за психологічними ознаками та схожістю вимог до людини;

6) створювати умови для перевірки можливостей самореалізації в різних видах професійної діяльності шляхом організації професійних проб;

7) забезпечити розвиток професійно важливих якостей;

8) сформувати мотивацію та психологічну готовність до зміни професії і переорієнтації на нову діяльність;

9) виховувати загальнолюдські та загальнопрофесійні якості, розумні потреби.

Етапи професійного самовизначення особистості

Існують різні підходи до виділення етапів професійного самовизначення особистості.

З точки зору психології розвитку (вікових особливостей учнів) професійне самовизначення можна поділити на 4 етапи:

1) дитяча гра – виконання певних професійних ролей і окремих елементів пов’язаної з цими ролями поведінки в процесі гри;

2) підліткова фантазія – уявлення себе в мріях представником тієї чи іншої професії;

3) попередній вибір професії – сортування різних видів діяльності та їх оцінка з точки зору інтересів, здібностей, системи цінностей особистості;

4) прийняття остаточного рішення – вибір рівня кваліфікації, об’єму й тривалості професійної підготовки, вибір спеціальності.

З точки зору педагогіки професійне самовизначення включає наступні етапи:

– емоційно-образний – характерний для дітей старшого дошкільного віку;

– пропедевтичний – характерний для учнів молодшого шкільного віку (1-4 класи);

– пошуково-зондуючий – характерний для молодших підлітків (4-7 класи);

– період розвитку професійної свідомості (8-10 класи);

– період уточнення соціально-професійного статусу (10-11 класи);

– період входження в професійну діяльність (учні та студенти професійних навчальних закладів);

– саморозвиток фахівця безпосередньо у професійному середовищі.

Показники сформованого професійного самовизначення:

– інформованість учня про структуру народного господарства, потреби ринку праці, зміст і умови праці з обраної професії , навчальні заклади, в яких можна отримати професію;

– сформованість професійних інтересів і намірів;

– сформованість мотиваційної сфери при виборі професії;

– наявність спеціальних здібностей;

– наявність практичного досвіду у вибраній сфері діяльності;

– узгодженість інтересів, здібностей і нахилів із вимогами професії;

– відповідний стан здоров’я, відсутність протипоказань.

Основні суперечності процесу професійного самовизначення:

• між прагненням молодої людини до самостійності та потребою у кваліфікованій допомозі дорослих (учителів);

• між соціальною орієнтацією молоді переважно на престижні професії та потребою держави у спеціалістах;

• між бажанням продовжувати освіту після закінчення школи та зниженням інтересу до навчання в більшої частини сучасної молоді;

• між професійними намірами школярів і можливостями їх реалізації;

• між професійними намірами та здібностями;

• між прагненням молоді до самостійності та відсутністю вміння обгрунтовано прийняти рішення щодо вибору професії;

• між усвідомленням рівня свого загального розвитку та можливістю менш кваліфікованої праці;

• між бажанням спробувати свої сили та відсутністю такої можливості у школі;

• між станом здоров’я та медико-фізіологічними вимогами професії;

• між сучасними вимогами до спеціаліста і діючими формами та методами професійної підготовки;

• між професійними намірами молоді з високим рівнем освіти і значною часткою малокваліфікованої ручної праці.

Читайте також:

1. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
2. Види, типи і форми професійного спілкування
3. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування. Стратегії спілкування.
4. Володіння культурою мовлення – важлива умова професійного успіху та фахового зростання.
5. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
6. ЕТАПИ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ
7. Етапи професійного самовизначення особистості
8. Етапи професійного шляху за Е. А. Клімовим
9. Етапи професійного шляху за Сьюпером
10. Етичні проблеми професійного конфлікту
11. Етнонаціональне самовизначення націй
12. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.професійного захворювання на виробництві

Переглядів: 3529