МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Етапи професійного самовизначення особистостіІснують різні підходи до виділення етапів професійного самовизначення особистості. З точки зору психології розвитку (вікових особливостей учнів) професійне самовизначення можна поділити на 4 етапи: 1) дитяча гра – виконання певних професійних ролей і окремих елементів пов’язаної з цими ролями поведінки в процесі гри; 2) підліткова фантазія – уявлення себе в мріях представником тієї чи іншої професії; 3) попередній вибір професії – сортування різних видів діяльності та їх оцінка з точки зору інтересів, здібностей, системи цінностей особистості; 4) прийняття остаточного рішення – вибір рівня кваліфікації, об’єму й тривалості професійної підготовки, вибір спеціальності. З точки зору педагогіки професійне самовизначення включає наступні етапи: – емоційно-образний – характерний для дітей старшого дошкільного віку; – пропедевтичний – характерний для учнів молодшого шкільного віку (1-4 класи); – пошуково-зондуючий – характерний для молодших підлітків (4-7 класи); – період розвитку професійної свідомості (8-10 класи); – період уточнення соціально-професійного статусу (10-11 класи); – період входження в професійну діяльність (учні та студенти професійних навчальних закладів); – саморозвиток фахівця безпосередньо у професійному середовищі. Показники сформованого професійного самовизначення: – інформованість учня про структуру народного господарства, потреби ринку праці, зміст і умови праці з обраної професії , навчальні заклади, в яких можна отримати професію; – сформованість професійних інтересів і намірів; – сформованість мотиваційної сфери при виборі професії; – наявність спеціальних здібностей; – наявність практичного досвіду у вибраній сфері діяльності; – узгодженість інтересів, здібностей і нахилів із вимогами професії; – відповідний стан здоров’я, відсутність протипоказань. Основні суперечності процесу професійного самовизначення: • між прагненням молодої людини до самостійності та потребою у кваліфікованій допомозі дорослих (учителів); • між соціальною орієнтацією молоді переважно на престижні професії та потребою держави у спеціалістах; • між бажанням продовжувати освіту після закінчення школи та зниженням інтересу до навчання в більшої частини сучасної молоді; • між професійними намірами школярів і можливостями їх реалізації; • між професійними намірами та здібностями; • між прагненням молоді до самостійності та відсутністю вміння обгрунтовано прийняти рішення щодо вибору професії; • між усвідомленням рівня свого загального розвитку та можливістю менш кваліфікованої праці; • між бажанням спробувати свої сили та відсутністю такої можливості у школі; • між станом здоров’я та медико-фізіологічними вимогами професії; • між сучасними вимогами до спеціаліста і діючими формами та методами професійної підготовки; • між професійними намірами молоді з високим рівнем освіти і значною часткою малокваліфікованої ручної праці.
Читайте також:
|
||||||||
|