• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Четвертим елементом професійної орієнтації є професійна адаптація.

Третім елементом професійної орієнтації є професійний відбір.

Другий елемент профорієнтаційної роботи в ОВС – попереднє профорієнтаційне консультування.

Воно грунтується на науково організованій системі взаємодії психолога –профконсультанта (або підготовленого працівника підрозділу по роботі з персоналом) і особи, яка потребує допомоги у виборі або заміні міліцейської спеціальності чи професії, з урахуванням потреб системи МВС України на основі вивчення :

- психологічних якостей;

- особливостей життєвої ситуації;

- професійних інтересів;

- нахилів;

- стану здоров’я кандидата.

Головне завдання профконсультації полягає в наданні рекомендацій кандидатам щодо оволодіння ними найбільш перспективними професіями та спеціальностями для подальшої роботи в системі МВС України.

Профорієнтаціне консультування підчас проведення ознайомчої бесіди з особою, яка виявила бажання працювати в ОВС або навчатися у ВНЗ МВС України і передбачає:

- проведення роз’яснювальної роботи щодо соціальної значущості правоохоронної діяльності,її змісту, завдань, відповідальності яка покладається на працівників ОВС та вимог, їх дисциплінованості, рівня загальної і фізичної підготовки;

- доведення до відома кандидатів інформації про наявність труднощів, із якими пов’язане проходження служби в ОВС,

- отримання письмової заяви кандидата або батьків неповнолітньої особи про згоду на здійснення професійно-психологічного відбору за встановленою формою;

- отримання первинної психологічної інформації про особистість кандидата, його мотивацію вступу на службу чи навчання з метою планування подальшого професійно-психологічноговідбору.

Результати, профорієнтаційного консультування та діагностування кандидатів на службу, навчання працівників заносяться до карти психологічного супроводження.

Висновок кандидата з явними негативними соціально-психологічними чинниками , що виявилися під час профконсультування, є підставою його подальшого вивчення та відмови в прийомі на службу.

Поняття профвідбору включає в себе систему пофдіагностичного обстеження особи, спрямованого на визначення ступеня її придатності до окремих видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами.

Однією із вагомих складових професійного відбору є професійний підбір (добір), що визначає систему профдіагностичного обстеження особи, спрямованого на визначення конкретних професій, найбільш придатних для оволодіння нею.

Професійна адаптація –комплексна система заходів, покликана сприяти процесу пристосування особи до психологічних і організаційно – технічних особливостей професійної діяльності та успішному професійному становленню працівника.

Процес професійного адаптування – це пристосування людини до нових для неї умов праці, оволодіння особистістю ціннисними орієнтаціями в межах професії, усвідомлення основних мотивів та головної мети в новій для індивіда діяльності, зближення внутрішніх , суб’єктивних норм людини та професійної діяльності (завдань, способів, засобів, результатів та умов).

Без професійної адаптації неможливе забезпечення професійної надійності персоналу ОВС, яка полягає у здатності працівників упевнено, успішно та ефективно з дотриманням вимог чинного законодавства та службової дисципліни, виконувати свої функціональні обов’язки як за звичних умов професійної діяльності, так і за екстремальних умов.

Профадаптація молодого працівника виявляється у його пристосуванні та звиканні до характеру, режиму та умов праці, у певному рівні оволодінні фаховими знаннями, вміннями й навичками, у формуванні необхідних професійних якостей особистості, які потрібні для успішного оволодіння даною спеціальністю і включає в себе такі компоненти:

- адаптація до змісту діяльності,

- до умов діяльності,

- до службового колективу,

- до стосунків з керівництвом,

- включення в первинну (малу) групу колег;

- включення в процеси саморозвитку (розвиток мотивації, оволодіння професійними знаннями, становлення професійних вмінь, навичок і тп.).

Відсутність хоча б одного з компонентів призводить до порушення цілісності всього процесу і не дозволяє говорити про успішність адаптації цілому та може в подальшому призводити до низької ефективності та якості оперативно-службової діяльності, дисциплінарних порушень, явищ психічної дезадаптації, аж до формування кризових психологічних станів у молодих працівників.

Головними суб’єктами, які залучаються до процесу професійної адаптації молодих працівників та визначають її результативність, є:

- керівники органів та підрозділів внутрішніх справ;

- працівники підрозділів роботи з персоналом;

- наставники;

- працівники структурних підрозділів служби психологічного забезпечення.

Об’єднання зусиль керівника, наставника, працівників кадрового апарату, психолога та планування процесу адаптації молодого працівника до умов професійної адаптації дозволяє, з одного боку зменшити можливість помилок, невдоволення, розчарувань, які пов’язані з першими кроками в службовій діяльності та можуть в подальшому призвести до проявів негативних явищ (пияцтва, професійної деформації), а з іншого боку сприяє зниженню плинності кадрів, покращанню професійної підготовки та соціально-психологічної надійності молодого працівника.

За кожним молодим працівником , уперше прийнятим на роботу до органу (підрозділу) внутрішніх справ, тимчасово закріплюється наставник з числа працівників цього органу (підрозділу).

Головною метою наставника є забезпечення поступової передачі підшефному професійного досвіду і майстерності, підтримка професійного становлення молодого працівника, формування у нього належних особистісних і ділових якостей, необхідних для ефективної службової діяльності.

Наставниками призначаються найкращі працівники які:

- добиваються високих показників в роботі;

- комунікабельні, належно взаємодіють в колективі;

- користуються авторитетом в повагою у керівництва і колегпо роботі;

- мають розвинені особистісні та ділові якості;

- суворо дотримуються вимого дисципліни і законності;

- володіють педагогічним хистом.

Працівникові, який збирається стати наставником, доцільно спрогнозувати свою успішність в цій якості, оперативно скоригувати недоліки, набути і зміцнити необхідні знання. Найкраще це зробти за допомогою фахівця –психолога, який може надати коняретні рекомендації щодо :

- розвитку психологічних знань наставника;

- використання основних прийомів психолого-педагогічного впливу;

- методів саморегуляції та самовиховання наставника;Способів вивчення особистості підшефного ;

- врахування психологічних якостей, рис і і особливостей підшефного та налагодження оптимальної взаємодії та забезпечення успішної адаптації тощо.

Робота щодо забезпечення адаптації молодих фахівців до умов служби складається з таких складових:

- підготовчого етапу;

- початкового етапу служби;

- етапу професійного становлення і входження в посаду.

Основна мета підготовчого етапу – це завчасне створення сприятливих позитивних умов для професійної та соціально-психологічної адаптації молодого фахівця до умов служби і налагодження взаємин у службовому колективі.

На початковому етапі служби молодих фахівців головне завдання наставництва полягає у забезпеченні їх безпосередньої адаптації до умов служби в ОВС, формуванні певних професійних навичок та вмінь, щодо виконання посадових обов’язків, створенні сприятливої моральної атмосфери та соціально-психологічного клімату для розвитку позитивної мотивації і бажання якнайшвидше зайняти своє місце в діяльності структурного підрозділу.

На етапі професійного становлення і входження в посаду наставник навчає і виховує підшефного в ході спільної праці, одночасно здійснює глибоке вивчення процесу його становлення на посаді. Наставник надає дієву допомогу підшефному у виконанні посадових обов’язків та розвитку морально-ділових якостей, необхідних для подальшої служби на посадах з більшим обсягом роботи.

Висновок: професійна орієнтація населення на службу в ОВС і навчання у ВНЗ МВС України є складовою частиною державної системи профорієнтації, яка з одного боку впливає на ефективність правоохоронної діяльності, а з іншого – на стан ринку праці в країні.

Лекція №2

Тема:Суть професійного самовизначення

Читайте також:

1. VII. Професійна кооперація
2. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
3. Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
4. Важливим елементом міжнародної правосуб’єктності держави є її імунітет, що витікає з принципу суверенної рівності держав.
5. Взаємозвязок соціалізації та професійної адаптації в
6. Види професійної консультації.
7. Види та прийоми пам’яті. Розвиток професійної пам’яті
8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕДОТРИМАННЯ НОРМ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ТА ЕТИКЕТУ В ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
9. Військово-професійна тематика
10. Військово-професійна тематика
11. Врегулювання приватного права з іноземним елементом
12. Головні елементи та об’єкти професійної орієнтації

Переглядів: 820