• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічні наслідки інтеграції країн.

Теорію економічної інтеграції та, зокрема, митних союзів розробив канадський вчений, представник нового класицизму Чикагської школи економіки Джекоб Вайнер. Згідно з його теорією митного союзу, внаслідок укладення між країнами угоди про митний союз, яка усуває тарифи у взаємній торгівлі між ними, в економіці виникають два типи ефектів:

1) статичні ефекти (static effects) - економічні наслідки, які виявляються негайно після утворення митного союзу як його безпосередній результат;

1) динамічні ефекти (dynamic effects) - економічні наслідки, які виявляються на більш віддалених стадіях функціонування митного союзу. Розглянемо спочатку статистичні ефекти приєднання країни до митного союзу. Утворення митного союзу означає надання взаємних торгових преференцій (наприклад, скасування тарифів) його членами один одному і введення загального митного тарифу та єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі відносно третіх країн. В результаті взаємного усунення мит можуть виникнути два види взаємно протилежних статичних ефектів :

а) ефект створення торгівлі (твірний ефект) (trade creation) - переорієнтація місцевих споживачів з иенш ефективного внутрішнього джерела поставки товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), яка стала можливою внаслідок усунення імпортних мит у рамках митного союзу;

б) ефект відхилення торгівлі (потоковідхиляючий ефект) (trade diversion) - переорієнтація місцевих споживачів із закупівлі товару у більш ефективного позаінтегрального джерела поставки на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, які відбулася внаслідок усунення імпортних мит у рамках митного союзу.

Виникнення обидвох статичних ефектів - створення торгівлі та відхилення торгівлі - можна пояснити за допомогою схеми, зображеної на рис.1 яка за суттю є зворотним відображенням процесу введення імпортного тарифу.

Розглянемо три стадії моделі:

1) до утворення митного союзу, коли існує імпортне мито на товар;

1) після утворення митного союзу між країнами 1 та 2;

1) після утворення митного союзу країнами 2та 3.

До утворення митного союзу. Країни 1,2,3 продукують товар Х та потенційно можуть ним торгувати між собою.

Країна 1 лідирує у виробництві товару Х, забезпечуючи найвищу якість та найнижчу ціну P₁, у країні 2 ціна товару , а у країні 3 ціна товару P₃, причому .

Рис.1. Економічні наслідки утворення митного союзу

До утворення митного союзу в країні 2 існує єдине імпортне мито t, яке накладається на товари Х з країе 1 та 3. Розмір цього мита дорівнює різниці (P₂-P₁). Таким чином, ціна імпорту товарів Х країною 2 з країни 1 дорівнює ціні товарів Х, вироблених всередині країни 2 P₂=P_1+t, а ціна імпорту товарів Х з країни 3 перевищує Р₂, тобто P_3+tP₂. У цих умовах доцільним для країни 2 є імпортувати товар Х з країни 1, тому що P_1+tP_3+t.

Під захистом митного тарифу t країна 2 продукує та споживає товар у точці Е, при цьому лінії S_d та D_d - це лінії внутрішнього попиту та пропозиції товару Х. При ціні, що дорівнює P₂=P_1+t країна 2 продукує товар Х в обсязі Q_oQ₂ а споживає - в обсязі Q_oQ₄ , імпортуючи Q₂Q₄ одиниць з країни 1.

Існування тарифу забезпечує країні 2 ефект доходів у вигляді збільшення доходів бюджету внаслідок оподаткування імпорту митом. Графічно цей ефект зображено сегментом (cc^/) і обраховується як добуток розміру імпорту країни 2 та розміру імпортного мита. Сукупна пропозиція товару Х країною 1 у країну 2 абсолютно еластична за ціною та становить S_1+t за умови існування у країні 2 імпортного тарифу t.

Після утворення митного союзу країнами 1 та2.

Утворення митного союзу двома країнами призводить до того, що товари Х, які традиційно купувались споживачами країни 2 у внутрішніх виробників, стають дорожчими за такі, вироблені у країні 1, і тому ці споживачі закуповують товар з-за кордону. В результаті виникає імпортний товарний потік, якого до утворення митного союзу не було, ресурси країн згідно принципу порівняльних переваг використовуються більш ефективно, тобто виникає ефект створення торгівлі. Розглянемо цю ситуацію більш докладно. Країни 1 та 2 утворюють митний союз, відповідно до умов якого країна 2 скасовує тариф t на імпорт товару Х з країни 1. Країна 3 до митного союзу не входить, тому при ввезенні її товару Х до країни 2 до його ціни додається тариф t. пісдя усунення митного тарифу країна 2 буде імпортувати товар Х з країни 1 за ціною P₁. Внутрішнє споживання товару Х у країні 2 зросте і буде дорівнювати Q_oQ₅; обсяг випуску товару Х у країні 2 скоротиться до Q_oQ₁; імпорт товару Х з країни 1 збільшиться до Q₁Q₅. Утворення митного союзу потягне за собою зростання споживчого надлишку у країні 2 на величину (a^/+a+b^/+b+c^/+c+d^/+d), тобто тепер споживачі у країні 2 можуть споживати товар Х у будь-яких кількостях, обмежених кривою сукупної внутрішньої та зовнішньої пропозиції S₁ та кривою внутрішнього попиту D_d. Проте, у даному випадку приріст надлишку споживання не свідчить про таке ж зростання добробуту країни 2 у цілому,через те, що перерозподільчі ефекти діють на користь споживачів, а ен держави у цілому. Ефект доходу бюджету зникне, оскільки імпортне мито не збирається. Виробники продукції Х у країні 2 будуть мати збитки, пов’язані із скороченням випуску продукції, які дорівнюють площі сегменту (a+a^/). Вплив ефекту переділу (a+a^/) на добробут країни 2 у цілому нейтральний, оскільки доходи виробників продукції Х, конкуруючої з імпортом, просто перерозподіляються на користь споживачів у країні 2. Чистий статичний ефект країни 2 від створення митного союзу з країною 1 обмежується сумою ефекту захисту (b+b^/) та ефекту споживання (d+d^/), які у даному випадку, на відміну від випадку введення митного тарифу, вважаються не ефектами втрат, а ефектами приросту, або ефектами створення торгівлі. Ефект захисту (b+b^/) показує зростання доходів країни 2, яке виникає внаслідок того, що після скасування імпортного мита споживачі отримують Q₁Q₂ одиниць товару Х з-за кордону за ціною P₁, замість того, щоб купувати їх у місцевих виробників за ціною P₂=P_1+t. ефект споживання (d+d^/) показує зростання споживання товару Х у країні 2, яке виникає внаслідок того, що після скасування імпортного мита споживачі отримують додатково Q₄Q₃ одиниць товару з-за кордону за ціною P₁.

Таким чином, утворення митного союзу країнами 1 та 2 та скасування мит на імпорт до країни 2 будуть мати такі наслідки:

-імпорт країни 2 збільшиться на Q₁Q₂+Q₄Q₅, тобто виникне ефект створення торгівлі;

-споживачі у країні 2 частково переорієнтуються з місцевого джерела постачання товару Х на імпортне;

-споживачі у країні 2 збільшать обсяг споживання товару Х;

-підвищиться загальний рівень добробуту країни 2.

Після утворення митного союзу країнами 2 та 3. Внаслідок усунення імпортного мита у даній ситуації виникає не тільки ефект створення торгівлі, але і ефект усунення торгівлі, оскільки джерело поставки товару Х у країну 2 із країни 3, яка є членом інтеграційного угрупування, не є найбільш ефективним джерелом. Країна 1, яка не бере участі в інтеграції та відокремлена від країн 2 та 3 загальним митним бар’єром цих країн, може постачати товар Х за нижчою ціною.

Розглянемо цю ситуацію докладніше. Країни 2 та 3 утворюють митний союз, відповідно до умов якого країна 2 ліквідує імпортний тариф t на товари Х з країни 3. Країна 1 до митного союзу не входить, тому товари Х країна 2 не закуповує. Після усунення митного тарифу країна отримала можливість купувати товар Х за існуючої у країні 3 ціною P₃, тобто імпортна ціна товару Х скорочується не на розмір мита t, як це було при інтеграції з країною 1, а на розмір t^/. таким чином, завдяки створенню митного союзу імпорт країни 2 у розмірі Q₂Q₄ переорієнтувався з відносно більш дешевого джерела у країні 1, яка не ввійшла до митного союзу, на відносно більш дороге джерело у країні 3, яка є членом цього союзу. При імпорті товару Х за ціною P₃ його внутрішнє споживання у країні 2 дорівнює Q_oQ₅^/ одиниць; обсяг внутрішнього виробництва скоротиться до Q_oQ₁^/ одиниць; імпорт товару Х з країни 3 збільшиться до Q₁^/Q₅^/ одиниць.

Утворення митного союзу потягне за собою зростання споживчого надлишку у країні 2 на величину (a^/+b^/+c^/+d^/), тобто тепер споживачі у країні 2 можуть споживати товар Х у будь-яких кількостях, обмежених кривою сукупної внутрішньої та зовнішньої пропозиції S₃ та кривою внутрішнього попиту D_d. Вплив ефекту переділу a^/ на добробут країни у цілому нейтральний, оскільки доходи виробників продукції Х, конкуруючої з імпортом, перерозподіляються на користь споживачів. Для країни ефект доходу (c+c^/) зникає, оскільки імпортне мито не збирається. Причому, с^/ перерозподіляється споживачам країни 2 через більш низькі ціни на товар Х, які виникли внаслідок утворення митного союзу, а с - це прямі втрати для країни 2, які власне і є ефектом відхилення торгівлі. Причиною втрат є переорієнтація в рамках митного союзу імпорту країни 2 на відносно менш ефективне джерело (країну 3), що призводить од меншого зниження ціни імпортного товару Х, ніж це могло би бути внаслідок усунення нею митного тарифу. Проте, паралеьно виникає і позитивний ефект створення торгівлі, оскільки через зниження ціни розмір імпорту країною 2 все ж таки зріс на (Q₁^/Q₂+Q₄Q₅). Чистий статичний виграш (ефект) країни 2 від створення митного союзу з країною 3 обмежується сумою ефекта захисту b^/ та ефекта споживання d^/.

Відповідь на запитання, чи приносить утворення митного союзу країнами 2 та 3 до зростання добробуту цих країн чи до його зниження, цілком залежить від співвідношення абсолютних розмірів ефекту створення торгівлі (b^/+d^/) та ефекту відхилення торгівлі с. Якщо c>(b^/+d^/), то має місце зниження добробуту, а якщо c<(b^/+d^/), то добробут зростає. Слід зауважити, що зі зростанням еластичності попиту та пропозиції в імпортуючій країні 2, а також зі зменшенням різниці у цінах між країнами, що входять та не входять до митного союзу (чим ближчі прямі пропозиції S₁ та S₃ одна до одної), збільшується обсяг додатнього ефекту створення торгівлі (збільшується площа (b^/+d^/) та зменшується обсяг ефекту відхилення торгівлі (зменшується площа с)).

Якщо внаслідок утворення митного союзу виникає ефект відхилення торгівлі, то добробут країн, які не беруть в ньому участі (країна 1), погіршиться, оскільки обмежені ресурси використовуються менш ефективно, ніж в умовах вільної торгівлі. З іншого боку, добробут країн-учасниць може або погіршитись, якщо ефект відхилення торгівлі за своїми вартісними розмірами буде меншим за ефект створення торгівлі. Як правило, у більшості випадків при створенні митного союзу мають місце обидва ефекти, але ефект створення торгівлі перекриває ефект відхилення торгівлі, отже інтеграція у цілому веде до підвищення добробуту країн-учасниць.

Крім розглянутих ефектів створення торгівлі та відхилення торгівлі, які виявляються негайно після утворення інтеграційного союзу, до статичних ефектів інтеграції відносяться скорочення адміністративних витрат на утримання митних та прикордонних органів. Внаслідок скорочення сукупного попиту на імпорт з країн, що не входять у союз, можуть поліпшитись умови торгівлі групи країн, що входять у союз.

Після того, як інтеграція набуває сили, виникають динамічні ефекти, які можуть бути як сприятливими, так і несприятливими для національної економіки. До переваг від утворення союзу можна віднести такі:

-зростаюча конкуренція між виробниками з різних країн, яка стимулює ріст цін, призводить до покращення якості товарів, стимулює створення та впровадження нових технологій тощо;

-країни-учасниці користуються перевагами економії масштабу виробництва, що длозволяє збільшувати обсягивиробництва та скорочувати витрати;

-збільшується приплив іноземних інвестицій, оскільки корпорації з країн, що не входять до союзу прагнуть зберегти за собою певний сегментзакритого митним бар’єром ринку за рахунок створення підприємств всередині країн, що інтегруються;

-позиція кожної з країн-учасниць інтеграційного угрупування на різного роду торгових та економічних переговорах є більш вигідною порівняно із становищем окремої країни, що не входить до союзу, і це може забезпечити для країни-учасниці вигідні умови торгівлі або інші переваги.

Основні негативні наслідки, з якими може бути пов’язано приєднання до союзу, полягають у наступному:

-при певному збігу обставин може відбуватися відплив ресурсів із менш розвинених у економічному сенсі країн-членів союзу до більш розвинених або у напрямку до географічного центру союзу з метою зниження транспортних витрат;

-у випадку встановлення більш тісних інтеграційних зв’язків між окремими фірмами країн-учасниць може набути поширення олігопольний зговір, який тягне за собою зростання цін на відповідну продукцію; може зрости кількість зливань, яке потягне посилення панування монополій;

-від збільшення масштабів виробництва може виникнути ефект втрат, пов’язаний з формуванням надто великих компаній, які стають неефективними через зайву бюрократизацію та інші фактори;

-за певних обставин витрати функціонування союзу можуть бути надзвичайно високими, особливо у разі відсутності належного контролю за здійснюваними союзом витратами. Ці проблеми стають більш чуттєвими зі зростанням ступеня втручання у справи окремих держав з боку органів союзу. Якщо, наприклад, деякі витрати будуть вигідні для певної країни, вона буде наполягати на їх збільшенні, розуміючи, що вони фінансуються за рахунок внесків усіх країн-учасниць.

У комплексному вигляді важко оцінити усі ці аргументи. Для визначення того, наскільки країнавиграла від приєднання до союзу, необхідно з’ясувати, що було б у разі, якщо б країна не стала членом союзу. Слід також врахувати, що деякі наслідки, як позитивні, так і негативні, мають довгостроковий характер, залежать від загального стану справ на світовій арені, а інколи мають суто політичний характер і тому знаходяться за межами економічного аналізу (наприклад, “зростаючий політичний вплив”, “втрата суверенітету”).

Читайте також:

1. F) Наслідки демографічного вибуху.
2. V. Економічні цикли.
3. Адміністративний арешт активів та його наслідки
4. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
5. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
6. Акціонерна власність в економічній системі
7. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
8. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
9. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
10. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
11. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
12. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки

Переглядів: 1849