• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Світова валютна система: поняття, основні елементи, етапи становлення.

Світова валютна система - це закріплена міжурядовими угодами форма організації валютних відносин. Основними її завданнями є сприяння міжнародному валютному співробітництву та зростання міжнародної торгівлі, стабілізація валютно-обмінних операцій, створення системи багатосторонніх розрахунків та усунення валютних перешкод у міжнародній торгівлі.

Структуру світової валютної системи складають:

- міжнародні засоби обігу та платежу (золото, національні валюти, міжнародні або композитивні гроші тошо);

- міжнародна валютна ліквідність - це спроможність переміщення валютних ресурсів, що забезпечують гарантію вчасної оплати зобов'язань у міжнародній сфері;

- узаконений режим валютних курсів і паритетів (валютний паритет - це законодавчо встановлене співвідношення між двома валютами, яка є основою валютного курсу);

- уніфіковані форми і правила міжнародних розрахунків;

- умови конвертованості валют;

- валютні ринки;

- міжнародні валютно-фінансові організації.

З часу формування (друга половина ХІХ ст) світова система видозмінювалась. Зміна класифікації базується на тому, який актив визнається резервним, тобто з допомогою якого активу можна регулювати дисбаланси в міжнародних розрахунках.

Перша міжнародна грошова система була введена в кінці ХIХ ст. і відома в історії під назвою “золотого стандарту”. Юридично вона була оформ­лена на Міжнародній конференції в Парижі в 1867 р. Конференція визнала золото єдиною формою світових грошей. Більшість країн тоді ввели “золотий стандарт”, тобто почали визначати курс і вартість своїх валют кількісним вмістом золота. Державні банки були зобов’язані обмі­нювати паперові гроші на відповідну кількість золота.

Основні валюти обмінювались на золото за фіксованими золо­тими стандартами.

Така практика проіснувала до 1944 р, хоча вже в кінці 20-х років виникла необхідність її заміни, що було викликано активним впрова­дженням кредитних грошей. В цей час на базі національних валют провід­них країн (Англії, США, Франції) почали складатися валютні зони - стер­лінгова зона, зона долара, зона франка. Валюта цих країн застосовува­лась у їх колоніях та напівколоніях.

В 1944 р. була створена міжнародна валютна система, яка за міс­цем проведення міжнародної валютної конференції (м. Бреттон-Вудс, США) була названа Бреттон-вудською системою. В основу її була покла­дена ідея пристосува­ти валюти окремих країн до національних валютних систем передових на той час США та Англії. Незначний золотий запас Англії не дав їй змоги виразити золоту ціну фунта стерлінгів. Панівне становище зайняв долар. Разом з ним статус резервної валюти отримав і фунт стерлінгів. Офіційно цю систему називали золотовалютним (золотодевізним) стандар­том, неофіційно - золотодоларовим.

З другої половини 60-х років на світовому ринку змінились пози­цiї Японiї та країн - членiв ЄС, національні валюти яких усе частіше поча­ли використовуватись в міжнародних розрахунках. Водночас США вже не могли в необ­хідних кількостях обмінювати долари на золото. Почався відхід від принципів Бреттон-вудської системи.

Її місце зайняла Ямайська валютна система. Рішення про її ство­рення було прийняте в межах МВФ у 1976 р. у м.Кінгстоні (Ямайка) і набрало чинності у 1978 р.(система відома під назвою девізного стандарту) Основні принципи Ямайської валютної сис­теми такі:

1. Демонетизація золота.

2. Перехід до використання національних валют у міжнародних розрахунках.

3. Прийняття системи плаваючих валютних курсів.

4. Надання статусу головного резервного засобу міжнародної ва­лютної системи так званим спеціальним правам запозичення (СПЗ - SDRs (Special drawing rights) - СДР), які випускаються МВФ. СДР - це безготів­кові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках у МВФ.

СПЗ - це резервні валюти як додаток до існуючих доларових резервів.

Використовувати СПЗ можуть лише центральні банки держав. Розподіляють їх відповідно до квоти країни у МВФ.

Читайте також:

1. I світова війна
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
8. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
9. Артеріальний пульс, основні параметри
10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
11. Асортиментний процес включає три основних етапи: концентрацію, кастомізацію і розсіювання.
12. Аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ включає три етапи.

Переглядів: 738