Ознаки кредиту у ринковій економіці

Контрольна.

Кредит як форма суспільних відносин

План

ТЕМА 11. КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

1. Кредит як форма суспільних відносин.

2. Ознаки кредиту у ринковій економіці.

3. Форми та види кредиту.

4. Банківський кредит та його класифікація.

5. Суть процента та процентний ризик.

Формою руху позичкового капіталу є кредит.

Кредит – це побудований на довірі специфічний тип економічних відносин, які виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення, платності, строкового використання. В даному визначенні віддзеркалюється сутність; принципи кредитування і характер кредитних відносин.

Сутність кредиту розкривають його функції:

1) перерозподільча(за допомогою кредиту вільні грошові капітали та доходи підприємств, домогосподарств, держави акумулюються і перетворюються на позичковий капітал);

2) емісійна;

3) прискорення процесу концентраціїта централізації виробництва і капіталу (здійснюється на основі використання акцій і облігацій корпоративної форми власності, злиттів компаній тощо);

4) сприяння економії витрат обігу (через використання безготівкових розрахунків та зміни готівки кредитними грошима);

5) обслуговування кредитом інноваційного процесу розвитку малих і середніх виробничих структур, підготовки та перепідготовки відповідних кадрів;

6) регулюваннямакроекономічних процесів;

Основні принципи кредитування: цільовий характер; матеріальна забезпеченість, строкове використання, платність і своєчасне повернення.

У світовій економічній науці погляди на сутність кредиту розвивалися за двома основними напрямами. Натуралістична концепція тлумачила кредит як спосіб перерозподілу існуючих цінностей, її представники вважали, що кредит не може створювати капітал, він тільки переносить його від кредитора до позичальника. При цьому стадія акумуляції тимчасово вільних капіталів є необхідним атрибутом кредитних відносин.

Пасивну роль кредиту не сприймають прихильники капіталотворчої теорії. Вони вважають, що кредит не тільки переносить, але й створює капітал, відіграє вирішальну роль в розвитку економіки. Основні положення цієї концепції зводяться до наступного: виходячи з нерівномірності кругообігу і обороту капіталу природною є поява відносин, які усувають невідповідності між часом виробництва і часом обороту коштів, вирішують відносні протиріччя між часом накопичення коштів і необхідністю їх використання у господарстві. Такими відносинами є кредит.

Слово «кредит» має два змістові значення – як «позика» або «борг» та «вірю», «довіряю». Тому й розглядати його сутність можна у двох площинах. Отже:

Кредит – це тип економічних відносин, що побудований на довірі.

Кредит – це форма руху грошового капіталу, яка забезпечує перетворення власного капталу кредитора у позичковий капітал позичальника і здійснюється на визначених умовах. Ці умови на практиці функціонують як «принципи кредитування». До них відносять:

- поверненість;

- платність;

- строковість;

- забезпеченість;

- цільовий характер використання;

- добровільність.

Основними ознаками відносин, що становлять сутність кредиту є:

- при наданні кредиту позичальник лише реалізує право тимчасового користування наданими коштами, а об’єкт кредиту залишається у власностікредитора. Тобто, за кредитною угодою до позичальника переходить у тимчасове користування лише споживча вартість грошей чи речей без зміни їх власника;

- кредитні відносини завжди є добровільними й рівноправними;

- кредитні відносини реалізуються лише тоді, коли співпадають економічні інтереси кредитора і позичальника щодо конкретних параметрів позики. Неодмінною економічною передумовою існування кредиту є функціонування виробників на засадах комерційного розрахунку. Кредитні відносини між суб’єктами не можуть виникнути, якщо авансовані у виробничу сферу грошові кошти не здійснюють кругообігу, або, якщо той, хто хоче скористатись кредитом, не має постійного доходу;

- учасники кредитних відносин мають бути економічно самостійними: позичальник зобов’язаний надати кредитору економічні й юридичні гарантії повернення боргу, а кредитор може задовільнити потреби позичальника;

- кредитні відносини завжди вартісні, але нееквівалентні. Нееквівалентність посилює роль чинника платності (оплати процентів за користування кредитом). Вартість, що передається кредитором позичальнику, віддається лише на визначений час, а потім вона повинна бути повернена з виплатою відсотків. Кошти у позичальника мають вивільнитися у розмірі, що забезпечує повернення кредитору не тільки позиченої вартості, а й відсотків за користування нею. Без одержання кредитором від позичальника доходу у вигляді відсотку у кредитора не буде зацікавленості позичати гроші.

- кредитні відносини характеризуються поверненням. Без нього кредит втрачає свою сутність. Безпосередній термін повернення кредиту визначається особливістю кругообігу індивідуального капіталу позичальника та формуванням у нього доходів. Варто зазначити, що у ряді випадків кредит може бути повернений кредитору третьою особою – гарантом, поручителем чи страховиком, якщо позичальник неспроможний сам це зробити. Якщо надана в позику вартість до кредитора не повертається, то кредит втрачає свою економічну сутність.

Як бачимо, сутність кредиту складна і має різні площини аналізу, її пізнання ускладнено великою кількістю проявів кредиту.

В економічній теорії існує кілька поглядів на основу кредиту (товарне виробництво, кругооборот капіталу, принципи кредитування, позичковий процент). На наш погляд, основою кредиту є умова його повернення. Вона виражає двосторонній процес, вона однаково важлива як для кредитора так і для позичальника. Повернення є специфічною властивістю, що притаманна всім кредитним відносинам. таким чином сутність кредиту можна визначити як рух вартості на засадах повернення в інтересах суспільних потреб.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мотиви заощаджень та основні тенденції заощадження населення Україні.	\|	Форми та види кредиту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.